Поминання 42/2018

20 жовтня минає 3 роки, як перестало битися серце ріднесенької матусі та дорогої сестрички — Любові Олександрівни ЩЕРБАТЮК

Тебе немає — серце плаче, душа згорьована болить. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Хай над твоєю могилою світить сонце, жалібно співають пташки. Спи спокійно, лебединим пухом хай буде земля, а душі — вічний спокій і Царство Небесне. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Донька, сестра з сім’єю та брат з сім’єю

19 жовтня минає 40 днів, як немає з нами дорогої та любої мамусі, бабусі, прабабусі — Ніни Іванівни СТЕЦЮК

А серце не вірить, душа не сприймає, що серед живих тебе вже немає. Свідомість до спокою кличе, а серце щемить і щемить, тебе, наша рідненька, довічно не зможемо забуть ні на мить...

У скорботі рідні

18 жовтня минуло 5 років, як пішов з життя Віктор Миколайович СЕРГЕЄВ із села Ярунь

Тебе немає, серце плаче, душа згорьована болить. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Хай над твоєю могилою світить сонце, жалібно співають пташки. Спи спокійно, лебединим пухом хай буде земля, а душі — вічний спокій і Царство Небесне.

Дружина, діти і внуки

23 жовтня минає рік, як немає з нами дорогого чоловіка, батька, дідуся — Віктора Йосиповича ЩИРСЬКОГО

Вже рік, як тебе з нами немає... В це просто неможливо повірити і звикнути до цього. Здається нам, що ти в дорозі, що скоро станеш на порозі, не хоче серце з цим змиритись, що в очі вже не подивитись. Молитва хай дійде до тебе, щоб рай там був тобі на небі, а пам’ять — на землі зоріла.

У вічній скорботі дружина, сини, невістки, онуки

Завжди з нами...

18 жовтня — 6 років світлої і незабутньої пам’яті найдорожчої для нас людини — мами — Ольги Яківни ШАПРАН із Ужачина

Йдуть роки, а біль і туга не полишають нас. Пам’ять про Вас — свята і вічна. Пошли, Боже, нашій мамі благодать, Царство Небесне і спокій душі.

Сумуючі рідні

20 жовтня минає рік, як немає з нами дорогої людини — чоловіка, батька — Леоніда Васильовича ЄВПАКА

Ти пішов від нас і залишив нам глибоку душевну рану, печаль і сльози.

Нехай душа твоя спочиває, а ми навіки збережемо світлу пам’ять про тебе і нашу любов.

Дружина, син