Культурне надбання Звягеля налічує 119 пунктів, разом із селами — 138
- Актуально
- 132
- коментар(і)
- 21-04-2023 10:15
Таку інформацію оприлюднило управління культури і туризму Звягельської міської ради з нагоди Дня пам’яток історії і культури, що відзначили в Україні 18 квітня.
Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 1 жовтня 2020 року №2157 затверджено історико-архітектурний опорний план міста, в якому визначено охоронні зони та режим використання усіх пам’яток, що розташовані на території міста. В опорному плані вперше наведено повний список об’єктів, що можна вважати культурним надбанням міста, який містить 119 пунктів. Разом із пам’ятками та об’єктами культурного надбання сіл старостинських округів міської територіальної громади загальна кількість об’єктів культурної спадщини становить 138, — йдеться в повідомленні.
Найбільшу кількість складають пам’ятки часів Другої світової війни. Але є пам’ятки, пов’язані з перебуванням у місті видатних діячів української культури та культур національних меншин, увічнені події різних історичних періодів, події, пов’язані з такими трагічними сторінками історії, як голодомор 1932-33 років та Чорнобильська техногенна катастрофа. Останнім часом інтерес громади зосереджується на більш стародавніх пам’ятках, які свідчать про багату на події історію Звягеля.
Перлиною серед них є пам’ятка історії національного значення — будинок, в якому народилася і жила поетеса та громадська діячка Леся Українка. Приваблюють увагу також залишки середньовічної фортеці Костянтина Острозького — пам’ятка архітектури місцевого значення, пам’ятка монументального мистецтва місцевого значення — пам‘ятник Лесі Українки, пам’ятка археології місцевого значення — городище у с. Городище Пилиповицького старостинського округу.
Також цікавим є той факт, що нещодавно на площі Лесі Українки відкрито історичну знахідку періоду 16-18 століття. Нині готується експертний висновок Національного інституту археології України щодо цього об’єкту. Детальніше про це йшлося в минулому номері газети «Звягель».
«Запросили археологів Інституту археології України. Відправили зразки кам’яних посудин, з яких зроблені арки, й нам обіцяють протягом двох тижнів зробити експертний висновок з Інституту археології. Попередньо оцінили пам’яткою історії орієнтовно 16-17 століття. Знайшли глиняні посудини: глечики, тарілки. Також кам’яні засоби побуту. Деякі речі були — як от каблучка жінки. Все це відправили. Ми також зробили геомагнітне сканування зовні, тунель який ми розкопуємо, тягнеться 20 метрів у бік Звягельського замку.
Комунальний трактор використовується, працює 10 працівників управління культури та туризму, копають вручну лопатами. Досліджують власними силами, жодної копійки з міського бюджету наразі не використано. Зрозуміло, якщо на сесії міської ради приймемо рішення зробити тут туристичну зону, то будемо далі копати, зробимо як у Житомирі елементи під склом, заховаємо цю споруду. Можливо, зробимо допуск для мешканців. Хочемо з’єднати зі Звягельським замком», — прокоментував свіжі події начальник управління культури і туризму міської ради Олександр Широкопояс.
Матеріальні залишки минулого, крім суто меморіального значення, мають велику наукову цінність. Вони є не лише живим свідченням героїчної історії українського народу,
а й являють собою матеріалізовану працю й думку минулих поколінь. Нерозривний взаємний зв’язок минулого, сьогодення і майбутнього — це, мабуть, основне, для чого треба вивчати та охороняти пам’ятки.
Цінуймо, вивчаймо, пишаймося і бережімо свою історію!
Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 1 жовтня 2020 року №2157 затверджено історико-архітектурний опорний план міста, в якому визначено охоронні зони та режим використання усіх пам’яток, що розташовані на території міста. В опорному плані вперше наведено повний список об’єктів, що можна вважати культурним надбанням міста, який містить 119 пунктів. Разом із пам’ятками та об’єктами культурного надбання сіл старостинських округів міської територіальної громади загальна кількість об’єктів культурної спадщини становить 138, — йдеться в повідомленні.
Найбільшу кількість складають пам’ятки часів Другої світової війни. Але є пам’ятки, пов’язані з перебуванням у місті видатних діячів української культури та культур національних меншин, увічнені події різних історичних періодів, події, пов’язані з такими трагічними сторінками історії, як голодомор 1932-33 років та Чорнобильська техногенна катастрофа. Останнім часом інтерес громади зосереджується на більш стародавніх пам’ятках, які свідчать про багату на події історію Звягеля.
Перлиною серед них є пам’ятка історії національного значення — будинок, в якому народилася і жила поетеса та громадська діячка Леся Українка. Приваблюють увагу також залишки середньовічної фортеці Костянтина Острозького — пам’ятка архітектури місцевого значення, пам’ятка монументального мистецтва місцевого значення — пам‘ятник Лесі Українки, пам’ятка археології місцевого значення — городище у с. Городище Пилиповицького старостинського округу.
Також цікавим є той факт, що нещодавно на площі Лесі Українки відкрито історичну знахідку періоду 16-18 століття. Нині готується експертний висновок Національного інституту археології України щодо цього об’єкту. Детальніше про це йшлося в минулому номері газети «Звягель».
«Запросили археологів Інституту археології України. Відправили зразки кам’яних посудин, з яких зроблені арки, й нам обіцяють протягом двох тижнів зробити експертний висновок з Інституту археології. Попередньо оцінили пам’яткою історії орієнтовно 16-17 століття. Знайшли глиняні посудини: глечики, тарілки. Також кам’яні засоби побуту. Деякі речі були — як от каблучка жінки. Все це відправили. Ми також зробили геомагнітне сканування зовні, тунель який ми розкопуємо, тягнеться 20 метрів у бік Звягельського замку.
Комунальний трактор використовується, працює 10 працівників управління культури та туризму, копають вручну лопатами. Досліджують власними силами, жодної копійки з міського бюджету наразі не використано. Зрозуміло, якщо на сесії міської ради приймемо рішення зробити тут туристичну зону, то будемо далі копати, зробимо як у Житомирі елементи під склом, заховаємо цю споруду. Можливо, зробимо допуск для мешканців. Хочемо з’єднати зі Звягельським замком», — прокоментував свіжі події начальник управління культури і туризму міської ради Олександр Широкопояс.
Матеріальні залишки минулого, крім суто меморіального значення, мають велику наукову цінність. Вони є не лише живим свідченням героїчної історії українського народу,
а й являють собою матеріалізовану працю й думку минулих поколінь. Нерозривний взаємний зв’язок минулого, сьогодення і майбутнього — це, мабуть, основне, для чого треба вивчати та охороняти пам’ятки.
Цінуймо, вивчаймо, пишаймося і бережімо свою історію!
За матеріалами управління
культури і туризму міської ради
Коментарі відсутні