Поминання 47/2018

22 листопада — три роки світлої пам’яті Тетяни Павлівни СІМЧУК

Схиляють голови сумні

Всі ваші діти, чоловік, онуки.

Прийміть уклін наш до землі

І тугу вічної розлуки.

Вічно сумуючі сім’я, рідні та близькі

Велике горе прийшло в сім’ю КОЗАКІВ у Майстрову Волю — жорстока смерть 40 днів тому забрала єдиного сина — Валерія

Спи спокійно, любий, земля тобі пухом та Царство Небесне. Пусто й важко без тебе.

Завжди сумуючі сини, мама, дружина

22 листопада минув рік, як не стало нашої дорогої матусі, бабусі — Ольги Олександрівни БЕВЗЮК

Якби могла ти довше жити, були б щасливі внуки й діти. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати — була найкраща в світі мати.

Вічна пам’ять, мамо.

Пам’ятаємо, сумуємо.

24 листопада минає 9 днів тяжкої втрати коханого чоловіка та люблячого тата — Михайла Григоровича МОСКАЛЬЧУКА

Перед тобою — наш низький уклін!

Спали вогнем життєтворним всю кволість у серці моєму. Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, в серці замешкай моєму. У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя рости мене до ясних чинів. У чинах тих хай знайду я смерть солодку, смерть в муках за Тебе!

І вічно житиму я!

Сумуючі дружина та діти

25 листопада — 9 днів, як пішов з життя наш любий чоловік, батько, дідусь — Юрій Іванович ДЕНИСЮК

Нема тебе, хоч скільки хочеш клич,

Сама печаль повисла на землею.

У світі, серед безлічі облич,

Вже не зустріти посмішки твоєї.

Не заросте ніколи та стежина,

Що провела тебе в останню путь,

Похилиться зажурена калина,

І добрим словом люди пом’януть.

Вічно сумуючі дружина, діти, зять, внуки

25 листопада минає 5 років світлої пам’яті Марії Миколаївни КУХАРСЬКОЇ

Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудем, навіки ти в наших серцях.

Сумуючі син та його родина

Нашу боль не измерить и в слезах не излить.

Мы тебя, как живого, будем вечно любить...

26 ноября — 25 лет, как ушёл из жизни наш дорогой, любимый сыночек — прекрасный человек — Алексей Васильевич САФРОНОВ

Живым тебя представить так легко, что в смерть твою поверить невозможно... Прости, что не смогли тебе помочь, прости, что не смогли тебя сберечь, прости, что не смогли тебя спасти. Сто раз прости, прости, прости... Все, кто помнит, — помяните, низко головы склоните. Только слёз, лишь слёз не надо, память — лучшая награда.

Скорбящие мама, брат, сёстры, крёстная, все родные и друзья

22 листопада — річниця світлої пам’яті Григорія Степановича МІСЬКОВА

Він назавжди залишиться у нашій пам’яті, серцях та душах світлим променем тепла, доброти та любові. Царство Небесне та вічний спокій його душі. Хто знав, згадайте та пом’яніть добрим словом і тихою молитвою.

Рідні

23 листопада минає рік, як пішла у вічність наша дорога, рідна дружина, бабуся, мама — Наталія Вікторівна ЄВПАК з с.Ярунь

Як сумно без тебе, рідненька, печаль не проходить і серце болить. Так хочеться ще раз тебе обійняти й побути з тобою хоча б ще на мить. Помолимось за тебе, рідненька, і свічка тихо спалахне. У Бога ласки поблагаєм, бо щиро любим ми тебе. Спи, дорогенька, спочивай з миром. Хай сонечко зігріває твою могилу, а твоїй добрій душі — Царство Небесне та вічний спокій.

Сумуючі чоловік, діти, онуки, рідні

25 листопада минає 9 днів, як не стало нашого друга — Юрія Юрійовича РОЖКОВА

Пішов від нас ти дуже рано. Ніхто не зміг тебе спасти. Яка глибока в серці рана. Поки живі ми, — з нами ти. Не стримати сліз нам ніколи, бо важко повірити в те, що ти не прийдеш вже додому. Твій дім тепер — небо святе...

Сумуючі рідні, близькі та друзі

20 листопада минуло 9 днів, як пішов з життя рідний син, брат, батько, чоловік — Олексій Іванович ЧЕХОВСЬКИЙ

Нема на світі таких слів, щоб передати наше горе. Наш плач сердець, наш крик душі ти не почуєш вже ніколи. Рідненький наш, як сумно, важко без тебе жити. Серце болить, душа голосить. Без тебе хата опустіла, жорстока доля розлучила. Хай сонечко тебе зігріє, твою могилку обігріє. Спокійно спи, рідненький наш, в своїй хатині вдалині, ми будем вічно пам’ятати, доки ми живі, — з нами ти.

Сумуючі мама, сестра з сім’єю, брат з сім’єю, дружина, син з сім’єю

29 листопада минає 40 днів, як пішла з життя Ніла Миколаївна ПИЛИПЧУК

09.10.1942-21.10.2018 р.

Рідна, Ти так несподівано нас покинула. Забути неможливо, повернути — також, ту ласку, доброту, турботу, гостинність, жіночу мудрість, властиві Тобі, наша рідненька, безмежну любов Твою до дітей та внуків. Ми безсилі щось змінити, але знаємо і віримо, що Ти, усміхнена, завжди поруч із нами, порадниця наша, наша Мамо. Поминаємо Тебе усією родиною. Земля Тобі пухом. Вічна пам’ять і Царство Небесне.

Вічно сумуючі син Коля, невістка Валя, онуки Олена та В’ячеслав, правнуки Назар і Єгор, сестра Катя та її родина, сестра Ольга та її родина