«…Гріє душу усвідомлення, що завжди є немало небайдужих людей»

Минув рік відтоді, як мого чоловіка спіткала тяжка, на жаль, багатьом відома хвороба, а саме: ішемічний інсульт. Почалися нелегкі хвилини, години, місяці боротьби за життя близької людини. Завдяки неабиякій увазі та професіоналізму лікарів Голуб П.В., Дебіч І.О., Костриці Д.Й., Вошко І.В., логопеда Вовк А.А., а також моральній та матеріальній підтримці з боку рідних, друзів, знайомих, вдалося не лише підняти чоловіка на ноги, а й повернути до певної активної життєдіяльності. Прикро, що друга група пожиттєвої інвалідності не передбачає державною соціальною службою практично ніяких пільг. Цікаво, що матеріальну допомогу від рідних, яку надсилали нам, комісія соціальної служби порахувала за доходи, і в результаті не призначено субсидії…
Особливу подяку за людяність, розуміння складної ситуації у важливі перші місяці спілкування хочу висловити сусідам: Ничипорукам Людмилі, Юрію та Любові Павлівні, друзям Смоляр Г.І., Сварицевич О.Г., Ковальчук Л.І., Весельським Антоніні та Леоніду, Лопохі Т.М., Фільчук Олені та Віктору, моїм колегам по роботі Лєгєнзовій Н.А., Романчук С.Ф., Богомоловій Л.В., співпрацівникам чоловіка, профспілці освіти міста та ДНЗ №14 в особах Неука Василя Івановича та Прилуцької Галини Анатоліївни.
Реабілітація стану здоров’я продовжується як у домашніх умовах, так і в реабілітаційних центрах та лікувальних установах, і гріє душу усвідомлення того, що завжди є немало небайдужих людей.
Напередодні новорічних та різдвяних свят нехай Святий Миколай покладе всім-всім під подушку три подарунки: щастя та благополуччя у дім, любов у сім’ю, здоров’я близьким.