Адаптуватися до нової школи допомагала «собака-обіймака»

Адаптуватися до нової школи допомагала «собака-обіймака»

У закладах загальної середньої освіти Звягеля навчається 154 дитини з числа внутрішньо переміщених осіб. Це — 45% від загальної кількості дітей шкільного віку, які разом із батьками знайшли прихисток у нашій громаді. Інші продовжують навчання онлайн із учителями своїх шкіл.

Міська влада Звягеля спільно з освітянами працює над залученням якомога більшої кількості дітей вимушених переселенців до інтеграції у громаду. Передбачено безкоштовне харчування у школах і дитсадках, для батьків створено чат-бот у телеграм-каналі з інформацією про заклади дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, проводяться опитування та зустрічі.

Також із дітьми працюють психологи. Зокрема, використовують досвід країни, що перебуває у збройних конфліктах.

 
  1. На уроки — з іграшкою

Гімназію №9 відвідують 14 дітей внутрішньо переміщених осіб. Полегшити адаптацію в новому колективі їм допомагає хібукі-терапія — ізраїльська методика лікування обіймами.

Директорка гімназії Лідія Хоменко каже: не траплялося такого, щоб хтось із дітей переселенців прийшов у заклад і не адаптувався.

«Із ними активно працює шкільний психолог. Одна із практик — хібукі-терапія, що в перекладі з івриту означає лікування обіймами. Даруємо дитині велику м’яку іграшку — «собаку-обіймаку». З нею можна ходити на уроки. Такі іграшки стають підтримкою», — каже Лідія Хоменко.

У Звягелі є два сертифіковані психологи, які володіють хібукі-терапією. Вони й ознайомили шкільних психологів із цією методикою.

«Іграшка має липучки. Її можна причепити до одягу, щоб була завжди поруч. Також така «собака-обіймака» має довгі лапи-руки. Кажемо дітям, що чорні плями на іграшці вбирають негатив», — розповідає психологиня гімназії №9 Тетяна Браткевич.

Іграшки дарували дітям у максимально невимушеній обстановці, в присутності батьків. Згодом вони розповідали, як гралися вдома. Приходили з іграшкою до школи. В цьому полягає терапевтичний ефект.

Адаптуватися до нової школи допомагала «собака-обіймака»

 

  1. Підходить для будь-якого віку

«Природно, що спочатку діти були тривожні. Але їх підтримали, а однокласники нормально реагували на іграшку під час уроків. «О! — казали, — в мене теж є вдома подібна іграшка, з якою не розлучаюся». Так налагоджувалося спілкування. Батьки ж отримали контакти практичних психологів», — каже Тетяна Браткевич.

Гімназія №9 уже має випускників із числа дітей-переселенців. Це ті, з якими перші знайомства трапилися навесні 2022 року, коли в закладі діяв пункт першої допомоги для ВПО. Троє прибулих із окупованих територій стали учнями гімназії ще до повномасштабного вторгнення.

Адаптуватися до нової школи допомагала «собака-обіймака»

 

  1. Закохався… і почав розмовляти українською

«Адаптація проходить по-різному. Є в нас хлопчик, котрий навчається ще з початкових класів. Був російськомовним. А в сьомому класі закохався, змінився, став більш дисциплінованим, почав розмовляти українською. Що то робить любов!» — приводить приклад директорка.

Вона додає, що більшість дітей ВПО швидко адаптуються, знаходять друзів, їх запрошують разом проводити дозвілля.

«Брат і сестра Кирило і Марія з Луганщини — учні 11-го й 6-го класів. До переїзду навчалися у школі спортивного профілю. Хлопець — футболіст, дівчина — гімнастка. Зараз юнак продовжує займатися футболом у Звягелі. А дівчина відвідує школу циркового мистецтва «Voitovych circus school». Знайшли, як далі розвивати свої здібності», — розповідає Лідія Хоменко.

Шестикласниця Марія додає, що акробатикою займається 6 років.

«На початку навчального року було страшно, бо не знала, як приймуть у класі. Через місяць звикла. Нові друзі почали кликати на прогулянки. Також запросили продовжити заняття акробатикою. Ми вперше були у цьому місті у 2014 році, у 2015-му повернулися на Луганщину. А зараз уже два роки, як знову у Звягелі. Загалом тут люди гостинні, добре до нас ставляться», — каже дівчина гарною українською.

На моє запитання щодо мови, відповідає: розмовляти українською почала вже тут, у Звягелі.

Адаптуватися до нової школи допомагала «собака-обіймака»

 

  1. «Дякую односельцям, що ніхто не здав…» —

каже Тетяна з Херсонщини, мама учениці 4-го класу гімназії №9.

Їхня родина тривалий час жила на окупованій території. Спочатку дитина дистанційно навчалася в українській школі, а потім учнів «зігнали» до «русскої». Достеменно не зрозуміло, як місцевим вдалося добитися, але окупанти залишили одну годину в тиждень рідної мови. Предмет називався «родной язик».

«Переконана, онлайн-освіта — це не те. Дитині треба в соціум. Нам тут усе подобається, і до школи близько. Коли прийшли — добре зустріли. Діти прийняли. У нашому селі діяла лише початкова школа, а тут більше спілкування з іншими дітьми.

До Звягеля приїхали 27 лютого цього року. Мусили вибиратися, бо старший син воює на сході, тривожно було. Дякую, що в селі ніхто не здав», — додала Тетяна.

Адаптуватися до нової школи допомагала «собака-обіймака»

  1. Не хочуть втрачати «ниточку», що пов’язує з колишнім життям

Попри сприятливі умови, які намагаються організувати для ВПО в навчальних закладах органи місцевого самоврядування, більшість дітей переселенців навчаються онлайн, а значний відсоток молодших — не відвідують звягельські дитсадки.

Статистику «Звягель-інфо» надали в управлінні освіти і науки міської ради. Із 345 зареєстрованих на сьогодні в громаді дітей ВПО шкільного віку гімназії та ліцеї відвідують 154. У закладах дошкільної освіти — 68 дітей (із 206), а в закладах позашкільної освіти — 40 вихованців.

Рік тому у Звягельській системі освіти працювали 8 педагогічних працівників із числа ВПО, зараз — 2 вчителі й один секретар.

«У закладах дошкільної освіти діти з числа внутрішньо переміщених осіб мають право на першочергове зарахування та безкоштовне харчування, а в школах — на безкоштовне харчування. У жодному закладі громади немає дефіциту вільних місць — за бажання, приймуть у будь-який. Також діють безкоштовні гуртки в Центрі позашкільної освіти і в Дитячо-юнацькому клубі фізичної підготовки. Багато хто зацікавився. З’ясувалося, що про це не знали й позаписувати дітей у платні гуртки»», — каже начальник освітнього управління Тетяна Ващук.

 

  1. «Якби не гуртки, то й не знала б, як вивести дитину зі стресу», — 

розповідає Тетяна Ващук про маму-переселенку, котра записала дитину одразу в 5 гуртків. Організоване дозвілля, навчання, спілкування допомагають впоратися з тривожністю.

Хоча, пригадує, траплялося по-різному. У Центрі позашкільної освіти дитина лякалася звуку барабанів. Із нею працювали психологи.

Міська рада створила чат-бот у телеграм-каналі з інформацією про кожен заклад загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти громади, проводила зустрічі ВПО з директорами закладів освіти. Поки що кількість учнів зросла на 20.

Адаптуватися до нової школи допомагала «собака-обіймака»

 

  1. Потребують репетиторів з англійської

Органи місцевого самоврядування провели онлайн-опитування батьків із числа ВПО. Запропонували такі запитання: «Де навчається ваша дитина? У якій формі вона здобуває освіту? Яка допомога необхідна з питань надання освітніх послуг у нашій громаді? Чому дитина не навчається офлайн у закладах освіти Звягельської громади?»

Отримали відповіді від 50 учасників.

37 сказали, що дитина навчається у школі Звягельської громади, 13 — у школі, де навчалася раніше.

Батьки 36 дітей надають перевагу очній формі навчання, 13 — дистанційній, одна дитина здобуває освіту в «сімейній» формі.

Серед найбільших потреб опитані вказали додаткові уроки або ж можливість відвідувати репетиторів з іноземних мов. Насамперед, з англійської. Також окремі ВПО потребують комп’ютерів, ноутбуків, рюкзаків, канцтоварів, стабільного Інтернету та безкоштовного репетиторства з алгебри, геометрії й української мови. Майже 30% зазначили, що їх все влаштовує — все роз’яснюють у школі, надають своєчасно і в повному обсязі.

Чиї діти не відвідують звягельські школи, серед причин назвали наступні: дитина дуже прив’язана до попереднього місця навчання, першої вчительки, не встигла адаптуватися, чекає на повернення додому.

Також є зауваження, що в Звягелі «немає школи за рівнем іноземних мов» та «дитина навчається за іншою програмою, якої немає в Звягельській громаді».

Але є й такі, хто планує пов’язати майбутнє з нашою громадою: «Ми закінчуємо 9-й клас, вирішили не змінювати вчителів. Після нього плануємо навчання в Звягельському політехнічному фаховому коледжі».

Олег БРЮХАНОВ, Єгор ЦИМБАЛЮК

Фото надала гімназія №9

 

За цим посиланням https://t.me/osvita_zvyagel_bot або за QR-кодом ви перейдете у чат-бот з інформацією про заклади дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти:

Адаптуватися до нової школи допомагала «собака-обіймака»