Поминання 52/2018
- Поминання
- 671
- коментар(і)
- 28-12-2018 16:14
3 січня — 3 роки світлої пам’яті Володимира Васильовича СІРУКА з Ореп Пішов від нас ти в вічний відпочинок в самому розквіті життя, Твій образ зберігатимемо вічно, і пам’ять,і тяжку печаль. Сумуючі дружина, діти, рідні | |
2 січня минає 40 днів, як немає з нами Ганни Анатоліївни МЕЛЬНИК А серце не вірить, не сприймає душа, що серед живих тебе немає. Сумуючі рідні | |
1 січня минає 26 років, як пішов у вічність Федір Іванович КОНЄВ Пам’ятаємо. Сумуючі рідні та близькі | |
Мама, мама... Для кожного велике щастя промовляти це слово, відчувати безмежну мамину любов і ніжність її гарячого серця. Але приходить скорботна мить, коли мама залишає дітям весь світ, а сама стає світлою Пам’яттю... 28 грудня минає 20 років, як відійшла у вічність рідненька Любов Михайлівна ОСІПЧУК із Жолобного Роки розлуки — це дні скорботи і вічної печалі за Вами. Тепер Ви не з нами, але і в будні, і в свята, у печалі і в радості, у наших думках, спогадах — Ви завжди поміж нас, пам’ять про Вас — у наших серцях. Вічного Вам життя у Царстві Небеснім та спокою добрій душі. Вічно сумуючі дочка, зять, онуки, всі рідні | |
24 грудня пішов з життя наш колега, хороший друг та товариш — Анатолій Йосипович ОЛЬШЕВСЬКИЙ А серце не вірить, душа не сприймає, що серед живих тебе вже немає. Колеги | |
30 грудня минає 20 років, як пішов у вічність наш тато, дідусь, прадідусь — Володимир Павлович ЯРОШУК з Ореп Світла і вічна пам’ять про тебе — назавжди в наших серцях. Сумуючі діти, онуки, правнуки | |
2 січня минає рік, як перестало битися серце дорогої нам людини, чоловіка та батька — Олександра Петровича ПЕЛЕШКА Як рано ти пішов від нас, лишивши смуток всій родині. Пройдуть роки, спливуть тумани, над світом знов зійде зоря, та не зітруться тії рани, що принесла нам смерть твоя. Нехай у цей день всі, хто знав тебе, згадають і пом’януть. Нехай свята земля береже твій вічний спокій. Царство Небесне тобі і вічна пам’ять. Вічно сумуючі дружина, діти | |
1 січня виповнилося б 95 років Івану Федоровичу КРУКУ з с.Курчиця Ти знаєш, рідний, вже прийшла зима, ялинки вбрались у розкішні шати, а Ти на нас вже дивишся з небес, і рай земний тебе уже не вабить. Сумуючі сестра Галина і її сім’я | |
1 января — 6 лет, как трагически погиб единственный внук и сын — Тарас Викторович ОКСАНЧУК 6 лет целуем твой портрет, сынок, и смотрим в глазки твои голубые. 6 лет мы ждём, что ты откроешь в дом наш дверь и улыбнёшься милою улыбкой. Но увы, мы видим тебя иногда лишь во сне, и радость, и слёзы наши в этом безграничны. Мы видим на земле твой каждый след, и в церкви в алтаре тебя мы видим. Ушёл из жизни в один миг, свеча твоя так быстро догорела, а с ней, любимый наш сынок, и мы сгораем. Вечно любящие тебя, до встречи скорбящие о тебе: бабушка, прабабушка, папа, родные |
Коментарі відсутні