Картини дітей зі Звягеля прикрашають німецькі оселі

Учні Школи мистецтв побували в Німеччині

Завдяки нашій землячці Валентині Собецькій (Рунк) та її чоловіку Петеру Рунку, які створили в Німеччині благодійний фонд «Kinderhilfe Ukraine: Rhein-Neckar fur Novograd-Volynskij / Swjahel e.V», у Звягеля є місто-партнер —  Людвігсгафен. Ось уже 10 років БФ допомагає звягельським дітям, молоді, біженцям, дітям з інвалідністю, сім’ям у скрутних ситуаціях. 

Днями з німецького літнього табору повернулися учні Звягельської школи мистецтв. Організацією займався німецький благодійний фонд, за рахунок фінансової підтримки мешканців Людвігсгафена, місцевих компаній та фондів. У Звягелі організаційну підтримку в цих поїздках надає ГО “Гармонія ” на чолі з Людмилою Харченко.

«Два тижні без сирен і нічних переховувань у підвалах. Два тижні при світлі, не хвилюючись, чи вимкнуть електрику чи ні, щоб встигнути зарядити телефон та бути на зв’язку з рідними. Чимало з них боронять країну. Хотілося підтримати і відволікти земляків», — каже пані Валентина. Благодійні літні табори її фонд організовує щороку. 

1. Школа мистецтв допомагає в благодійних акціях

Цьогоріч пощастило учням Школи мистецтв.

«Завдяки малюнкам учнів ми зібрали і відправили в Україну чимало гуманітарної допомоги, — каже землячка. — Наша співпраця зі Школою мистецтв розпочалася в 2015 році. Скільки відбулося благодійних виставок? Усі навіть не пригадаю. З малюнками дітей у Німеччині виходять друковані листівки і календарі. Їхні картини є в багатьох установах та домівках Людвігсгафена. 

Щоразу організатори намагаються зробити перебування туристів максимально змістовним. З надією, що побачений досвід буде застосований для розвитку України. 

«Не впевнена, чи відпочивають діти фізично, бо програма насичена, але ми  намагаємося подарувати враження, які залишаться на довгі роки і стануть корисними».

Діти проживали в молодіжному центрі LWF. Екскурсій було дуже багато. Відвідали в Людвігсгафені центр «Карітас» на базі притулку для людей з різними обмеженнями. 

Тут живуть пацієнти не лише похилого віку, і не лише інваліди. Це щось на кшталт гуртожитку для людей, які потребують догляду чи постійної медичної допомоги. 

1. Мистецтво, як терапія

«Тут пропонують людям із залежностями, страхами, психологічними і фізичними травмами різні види арт-реабілітації. З якихось причин вони не можуть справлятися з життєвими проблемами. Центр — не лише для осіб із фізичними вадами, а й для людей з ментальними, психологічними проблемами, психічними розладами. 

Тема візиту була дуже близькою для учнів Школи мистецтв — «Мистецтво, як терапія». Виявляється, художні навички можна широко застосовувати. Екскурсію провів керівник центру Ульріх Туль.

Відвідувачі центру малюють різними техніками, використовуючи різні матеріали, фарби, техніки. Є піаніно, кафе, майстерня дерев’яних виробів, де також із шишок чи старих свічок виготовляють розпалювачі для камінів, є креативна кімната з безліччю матеріалів для творчості, де можна танцювати і займатися йогою. 

Є тут кімната з дзеркалами у весь зріст, де консультант корегує відвідувача, яким має бути його вигляд у нормі. Скажімо, хтось має розлади і не знає сам, що його коси не причесані чи гудзики не так застібнуті, чи штани заправлені в шкарпетки... Те, що для пересічної людини — зрозумілі речі, для когось — ціла наука. 

Є сад, де навчають пацієнтів доглядати за рослинами. Є кухня, де вчають готувати, пекти і вести самостійно домашнє господарство.

Відвідали художній музей Wilchelm-Hack-Museum i креативний екологічний арт-сад при ньому. Побували у відкритому басейні на кшталт аквапарку і на озері з пляжем.

1. Нові враження — реабілітація під час війни

Враження на юних туристів справила ТЕС, що працює на смітті. 16 тисяч домогосподарств отримують від неї тепло і нагрів води, продукує 47 мільйонів кВт електроенергії на рік. 

Вона розташована в центрі міста, усередині — жодного неприємного запаху від переробки сміття, оскільки працюють потужні витяжки. Розповіли тут про сортування сміття, і що зі шлаку роблять асфальт.

Діти побачили «кондиціонер» із пластикових пляшок, принцип дії якого в тому, що повітря стискається для проходу через вузький отвір, а при стисканні охолоджується — практична фізика в умовах спеки і енергозбереження. Потримали на руках комаху-палочника і дізналися, що він корисний для переробки біо-сміття, бо переробляє з’їжену зелень на грунт, як і звичайний земляний хробак.

Відвідали міську бібліотеку, де можна взяти в користування не лише книги, а й ноутбуки, відео-ігри, фільми тощо. Є кімната, де проходять креативні ворк-шопи з приладами для творчості, які можна потім безкоштовно використовувати для власних виробів. Є різні ігри та багато цікавого для дітей, через що їм хочеться тут жити.

На вечір, де німці вшановували пам’ять ромів, яких нацисти знищили 80 років тому (за одну ніч більше 4300 осіб), і на знайомство з українськими туристами завітала мер міста Ютта Штайнрук, хоча й була у відпустці. Подарувала гостям подарунки на пам’ять. 

1. Малювали мурал на сюжет із «Лісової пісні»

Познайомилися з уповноваженим у справах партнерства і співдружності Марселем Юркатом — на відкритті виставки дитячих картин та на офіційній передачі муралу, який намалювали наші діти. Тематика муралу — сюжет із «Лісової пісні» Лесі Українки та мультфільму «Мавка».

Відвідали міста Гейдельберг і Мангейм. Побували в найстарішому університеті Німеччини, погуляли в Луізенпарку, поекспериментували в Технозеумі. Побачили визначні місця Людвігсгафена, про які згодом планують намалювати серію робіт, присвячених місту-побратиму.

Побували в художній майстерні македонського художника і його подруги — української співачки і композиторки, біженки з Луцька Тетяни Ціхоцької, яка пише пісні на вірші Лесі Українки та Олени Пчілки. Також були в гостях у дитячо-юнацькій церкві, де смачною вечерею дітей пригощав колишній пастор Міхаель Коль.

Звісно, не обійшлося без українських традицій. Діти зі Звягеля підготували український вечір, разом куштували вареники, співали народні пісні, згадували обряди, насолоджувалися спілкуванням.

1. «Щаслива, що табір вкотре відбувся»

«Не думала, що війна триватиме так довго, і буде так важко емоційно та фізично організовувати відпочинок дітей, шукати фінансування, приміщення, — каже Валентина Собецька (Рунк.) — У цьому році виповнюється 10 років нашій організації. Щаслива, що табір вкотре відбувся, і що дітям він був у радість».

Активну участь у плануванні заходів бере Петер Рунк. Попри те, що він важкохворий. 

«За все домовлявся Петер, — розповідає його дружина Валентина. — Через хворобу нічого не бачить, але має гарну пам’ять. Диктував мені емейли, використовував голосову програму «Гей, гугл!» для важливих дзвінків. Увесь час у лікарні переживав, чи я справлюся з організацією.

В організації заходів нам допомогла волонтер Елеонора Хефнер, приймала у себе в гостях групу і частувала дітей». Чимало волонтерів допомагали. Зокрема, дякуємо церковному колу “Tschernobylkreis -Ukrainehilfe” і розраховуємо на подальшу співпрацю.

«Щиро вдячні шановній пані Валентині Собецькій та Петеру Рунку за теплий прийом, турботу упродовж нашого перебування. Щира подяка усім волонтерам і меценатам, небайдужим жителям Людвігсхафена, завдяки яким наша подорож стала можливою. Сповнилися нових знань і вражень, що надовго залишаться в пам’яті і серцях!» — подякувала викладач Школи мистецтв Олена Бондаренко, яка супроводжувала юних туристів.

Юлія КЛИМЧУК