Поминання 2/2019

Нет сильнее муки, чем детей терять

11 января — 3 года, как трагически ушёл из жизни наш дорогой, любимый сыночек — Николай Васильевич ОПАНАСЮК

3 года, как тебя нет, сыночек. Ты не скажешь больше слово «мама», твой холодный камень в тишине, обниму его, щекой прижмусь печально, поцелую нежно твой портрет. Наведу порядок на могилке, нежно вытру дождь с любимых глаз, а дождинки, словно как слезинки, катятся с твоих красивых глаз. Камень нежно обниму холодный, прошепчу о том, что я тебя люблю, как же это больно... как же больно, потерять кровиночку свою...

Вечная память тебе и покой.

Мама

10 січня минуло 40 років, як пішов у вічність Петро Павлович ГУДЗЬ

Світла вічна пам’ять про тебе — назавжди в наших серцях.

Сумуючі діти

12 січня спливає 3 роки, як з нами немає чудової жінки та люблячої матері і бабусі — Світлани Михайлівни ТАМБАСОВОЇ та 18 років, як немає найкращого тата і дідуся — Павла Петровича ТАМБАСОВА

Рідним ще досі не віриться, що вже ніколи не почують рідного голосу, батьківської поради. Все життя Ви трудилися і до останніх днів своїх дбали про нас. Доземний уклін Вам, рідненькі. Царство Небесне Вашим душам.

Любимо. Пам’ятаємо. Сумуємо.

Доньки, онучка, рідні

12 січня минає 4 роки, як раптово пішла з життя любляча дружина, дорога матуся, бабуся — Галина Іванівна БОЧКОВСЬКА

Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю рідненької матусі. Ти була людиною щирої душі, сердечної доброти, надзвичайної скромності, доброзичливості, працелюбства. Щиро обдарувала Ти нас великим щастям — жити з Тобою поруч, спілкуватися, вчитися в Тебе усьому доброму, найкращому. Спливають роки, але нестерпний біль не вщухає. Нам так Тебе не вистачає.Тебе ми будем пам’ятати, — була найкраща в світі Ти. Таких, як Ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Залишила все — рідну домівку, діток, онучків, яких Ти так любила. Серце плаче і тремтить душа, скільки б не шукали очі в рідній хаті, — найдорожчої людини вже нема… Царство Небесне і вічний спокій, наша рідненька мамуля.

Любимо, сумуємо, пам’ятаємо.

Вічно сумуючі чоловік, донька, син, зять, невістка, онуки та всі рідні

4 січня нас покинув люблячий чоловік, батько та дідусь — Анатолій Олександрович ПАЛАМАРЧУК

Щем втрати люблячого чоловіка, тата і дідуся назавжди оселився в наших серцях. Ти життя любив, ти поспішав, ти багато хотів встигнути, але не дано було долею. Твоя раптова смерть стала нашим смутком і горем.

Вічно сумуючі дружина, діти та онуки

11 січня минає 35 років, як перестало битися серце дорогої нам людини — Тетяни Йосипівни ХРИСТИЧ-КОВАЛЬОВОЇ

Хто знав, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть молитвою та добрим словом.

Рідні

3 січня минуло 10 років, як немає з нами Віталія Анатолійовича ДІДЕНКА

Вже не прийдеш, як то колись, так звично — жвавою ходою. На юній грані час зупинивсь, сумують рідні за тобою.

Сумуючі батьки, дружина, дочка та онучка