Новий фотопроєкт: вірять, чекають і кохають

У Звягелі відбувся фотопроєкт «Вірю. Чекаю. Кохаю» — для дружин та матерів захисників. Кожна з них проходить свій особливий шлях у цій війні. «Фотопроєктом ми прагнули надати частину підтримки і визнання саме тим, хто тримає тил наших військових, заради кого вони, насамперед, пішли боронити Україну», — йдеться на Фейсбук-сторінці «Ветеранського простору Звягеля».

Родинам військовослужбовців у цій війні доводиться особливо непросто. Усі новини з фронту, донати, поховання, перемоги і втрати — це все вони переживають значно сильніше, ніж люди, які не мають близьких на війні. Саме тому родини захисників активно беруть участь у волонтерстві, організовують збори на потреби армії, допомагають у виготовленні маскувальних сіток, окопних свічок тощо. 

За плечима наших захисників стоять ті, хто чекають, підтримують, сумують, борються, допомагають, працюють, виховують, люблять, усупереч усім труднощам і страхам. Такі ж мужні, витривалі, сміливі...

Звісно, цим людям теж потрібна психологічна підтримка. Військові вважають, що їхніми рідними мають опікуватися і давати поради фахівці. Для того, аби вони мали сили переживати новини війни і спілкуватися з воїнами, не завдаючи нікому зайвих переживань. 

«Коли вдома все добре, то й нам легше воювати», — часто доводиться чути від військових. 

Ідея та декор фотопроєкту належать Іванні Кучер і Марині Власюк, фотограф — Анастасія Ваховська, організатор заходу — відділ із роботи з ветеранами УСЗН Звягельської міської ради. 

Фотопроєкт — енергетичний, світлий, позитивний. Дружини та матері на світлинах усміхаються, хоча один Бог знає, чого це їм варто. Вони вірять, що їхні захисники повернуться додому з Перемогою, що всі пролиті сльози стануть ліками для зранених душ, що їхньої спільної сили вистачить подолати усі випробування, які переживає Україна в цій страшній війні.

Кожна доля в ній — окрема історія, а історії кохання і підтримки близьких — надзвичайно важливі для усіх. Подекуди від цього на війні залежить не менше, ніж від боєприпасів…

Захід відбувся в межах соціально-психологічного проєкту для сімей військовослужбовців «Незламна надія», що реалізується ГО «Звягельська міська організація жінок» за підтримки грантової програми «Коло підтримки» для жіночих/феміністичних організацій з усіх регіонів України, що здійснює Міжнародний благодійний фонд «Український Жіночий Фонд».

Проєкт «Незламна надія» — про те, як знайти сили подбати про себе, не опускати рук.

«Неприховані і щирі емоції. Неймовірна краса тих, хто вірить, чекає, кохає. Фотопроєкт для дружин та матерів захисників відбувся. Дякуємо за реалізацію ідеї Марині Власюк, Іванні Кучер  та фотографині Анастасії Ваховській. Ви — крутезні! Дякуємо Кожній, хто долучився. За емоції, сміх і сльози...», — йдеться на сторінці «Ветеранського простору Звягеля».

Юлія КЛИМЧУК
Фото Анастасії Ваховської