Поминання 4/2019

29 січня — 6 років світлої пам’яті Людмили Іванівни МОВЧАНЮК

Полетіла пташечка в «теплу» чужину,

Думала: «Зігріюсь, спину розігну»?

Трудилась, старалась

Важко, всі роки.

Склала крила пташечка

На віки-віки...

Друзі, колеги, учні

29 січня минає рік світлої пам’яті найдорожчого синочка — Даніла Павловича ЮХОВА

Ти в нашій пам’яті живеш,

Неначе пісня солов’їна,

Ніколи з серця не підеш,

Бо ти для нас — єдиний!

Вічна пам’ять. Царство Небесне.

Сумуємо, пам’ятаємо, дуже любимо.

Сумуючі мама, сестричка та найрідніші

24 січня минув рік, як пішов з життя Леонід Васильович МАРЦЕНЮК

Ти назавжди залишишся в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій тобі.

Сумуючі дружина, сини, внуки, рідні

23 січня минуло 5 років, як немає з нами люблячої дружини та матусі — Світлани Іванівни ЮЩЕНКО

Проходять роки, спливають тумани, над світом знову сходить зоря, та не стихають всі ті рани, що принесла нам смерть твоя. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Царство тобі Небесне, рідненька.

Вічно сумуючі чоловік, діти та всі рідні

23 січня 2019 р. — 30 днів, як пішов у вічність найдорожчий наш брат — Анатолій Йосипович ОЛЬШЕВСЬКИЙ

Душа болить, а серце плаче —

А тебе, братику, серед нас уже немає.

Твої сестрички Юзя, Стася, Галя з сім’ями

Ще жити та жити, але, на жаль...

25 січня минає рік, як пішов із життя Микола Євдокимович САВЧЕНКО

На світлині усмішка в карих очах, жити далі як без неї — ми не знаєм. Рве серце смуток — неначе хижий птах. Любий наш, ти пробач, благаєм. В цих чорних буднях спокою нема, болить душа і біль не відпускає. Ми кухоль горя випили сповна. Чом клята смерть найкращих забирає? Рідненький, любий, ти пробач! Знов, плачучи, до фото припадаєм, теплом від свічки висушиш сльозу й тихенько прошепочеш: «Вибачаю». Заплющимо очі й Богу помолимось. Ми подих твій душею відчуваєм, подумки до тебе пригорнемось і будемо сильнішими, обіцяємо. Світла пам’ять тобі.

Дружина, дочка, зять, онуки

26 січня минає 5 років, як зупинилося серце нашої дорогої мами, бабусі, тещі — Віри Андріївни БОЧКІВСЬКОЇ із с.Марушівка

Сумно, важко без Вас, Мамо. Тихо скрипне хвіртка, як ідем до хати, та нам назустріч не виходить мати. Тільки стара вишня стереже криницю, із якої мама не бере водицю. Не відчинить двері, не побачить внуків, не запросить в хату...

Спи спокійно, рідненька!!!

У вічній скорботі доньки, зяті, онуки