«Музей — це сучасний простір, а не щось нудне, прикрите пилом». Леся Українка та її матір за допомогою ШІ говорять до відвідувачів

Цікаво було переконатися, що наші музейники йдуть у ногу з часом, запроваджуючи в роботі сучасні цікавинки. Більше того, настільки пожвавили молодь, що вона залюбки тепер йде в Музей родини Косачів-Драгоманових. 

1.  

2. Багато нових знайомств і цікавої інформації

«Вечір був по-справжньому особливим, — йдеться на сторінці Молодіжної ради.— Ми занурилися у світ музики та поезії, слухали вірші й пісні в живому виконанні, ділилися емоціями, надихали одне одного. Багато нових знайомств, щирих розмов і, звісно ж, цікавої інформації.

Квартирник вийшов дуже вайбовим: лунали мелодії гітари, поезія, була напрочуд дружня атмосфера. Такі моменти залишаються в пам’яті й нагадують, як важливо збиратися разом, творити і відкривати нове. Дякуємо всім, хто був із нами!»

1.  

2. Смакували улюбленим смаколиком Лесі

Відбувся квартирник у стилі 19-го століття. Особливу увагу приділили постаті Михайла Драгоманова — українського мислителя, історика, громадського діяча, брата Олени Пчілки і дядька Лесі Українки. 3 вересня в Україні відзначають 184-ту річницю від дня його народження. Ідеї та культурний вплив Драгоманова стали важливою темою розмов на квартирнику  — у контексті формування світогляду Лесі Українки.

Нагадаємо, що квартирник — такий собі «домашній концерт» або маленький творчий вечір у неформальній, затишній атмосфері квартири, кімнати або іншого невеликого простору. Його особливості — неформальна обстановка (відсутність сцени, чіткого сценарію), невелика кількість глядачів, взаємодія та імпровізація.

Ось і цього разу в музеї було багато нових знайомств, щирих розмов і цікавої інформації про Драгоманова — його життя, ідеї та вплив на українську культуру. Учасники зазначили, що дружня атмосфера створила відчуття, ніби всі були частиною чогось особливого. 

Гості смакували чаєм та англійським кексом — улюбленим смаколиком нашої землячки, спеченим для квартирника за сімейним рецептом Косачів старшою науковою співробітницею Музею родини Косачів-Драгоманових Юлією Петренко, яка підготувала і провела зустріч.

1. У співпраці з Молодіжною радою

— Квартирник у нашому музеї організовуємо вдруге, наразі великого досвіду в цьому не маємо, — розповіла Юлія Петренко «Звягель-інфо». — Ідея належить начальнику управління культури і туризму міської ради Олександру Широкопоясу. Уперше він запропонував провести вечірній молодіжний квартирник «З Лесею при світлі свічок» під час проведення міжнародного свята «Лесині джерела». Провели його у співпраці з Молодіжною радою.

Тоді зібралося багато творчої молоді. Декламували поезію, зокрема, власну. Співали пісні під гітару. Було дуже круто. А ще я запросила ансамбль «Мальви» і його керівника Галину Кучинську. Це було доречно, адже Леся Українка купалася в фольклорі, а гурт «Мальви» — це молодь, яка співає народні пісні. Вийшло дуже гарне поєднання. Звучали сучасні пісні і народні. 

Уявіть собі: XIX століття, камерна атмосфера, світло свічок, на столі — книжки, рукописи, у повітрі — дух творчості... Так колись збиралася молодь на літературні вечори гуртка «Плеяда», серед учасників якого були Леся Українка та її старший брат Михайло Косач. Вони творили, мріяли, сперечалися — так народжувалася література, що житиме не одне століття. Саме цю атмосферу ми тоді спробували відтворити.

— Отже, Юліє, цей дебютний захід надихнув колектив музею?

— Так. Через якийсь час, у вересні, нам знову запропонували провести квартирник із «молодіжкою». Тоді стало зрозуміло, що молоді дійсно сподобався цей формат нашої спільної роботи. 

У музеї ми популяризуємо родину Косачів-Драгоманових, тому виникла ідея прив’язати новий квартирник до дня народження Михайла Драгоманова.

Знову провели захід у співпраці з Молодіжною радою. Я підготувала інтерактивні завдання, щоб присутні у ненав’язливій атмосфері змогли дізнатися більше про цю постать. Також ми обговорили кілька цитат Михайла Драгоманова, які стосуються України і є дуже актуальними сьогодні. 

1. «Прийомчики», які зближують

Цікавим є момент, з якого ми розпочинаємо наші квартирники. Запропонувала цей прийом знайомства і налаштування на потрібну атмосферу голова Молодіжної ради Оля Ігнатюк. Учасники заходу по черзі представляються — потрібно розповісти про себе три факти: дві правди та одну брехню. Інші мають відгадати: який факт правдивий, а який ні. 

Ще один цікавий момент — атмосфера: ми закриваємо ставні в музеї і запалюємо свічки (вірніше вмикаємо, вони у нас на батарейках, бо ж все таки ми в музеї). Обов’язково звучить жива музика. Цього разу виконували композиції на роялі, скрипці, гітарі. 

І найголовніше — квартирники є своєрідним містком між XIX століттям і сьогоденням. Основою для їх проведення, як я уже казала, є студентський літературно-мистецький гурток «Плеяда», що діяв у Києві з 1889 року. Його головними учасниками були Леся Українка та її старший брат Михайло. Молодь того часу збиралася на чиїйсь квартирі. Наприклад, у Лисенків чи Старицьких, або ж у Косачів у Києві. Вони читали власні твори, спілкувалися, мріяли про україномовні видання. Також звучали музичні номери.

— Тобто, як свідчить практика, сучасна молодь готова сприймати такі культурні музейні заходи? Чи все ж таки вони лише для певної категорії?

— Захід — для усіх охочих поспілкуватися на важливі теми в неформальній обстановці. Мені ця форма роботи в музеї дуже імпонує. Так ми засвідчуємо, що музей — це сучасний простір, а не щось статичне, нудне, прикрите пилом.

— Які відгуки почули?

— Усі були дуже активними та зацікавленими. Приємно було дізнатися, що сучасні підлітки знають багато українських народних пісень! Також звучали пісні Скрябіна, «Океану Ельзи», а це ж —  музика не з їхнього часу.

У нас на квартирниках «тусять» люди різного віку 

— До речі, на першому квартирнику зібралися люди різних вікових категорій, — каже Юлія. — Це не завадило вільно спілкуватися і гарно проводити час. Ми три години «тусили» й ніхто нікуди не поспішав.

— У цьому контексті, мабуть, плануєте квартирники проводити й надалі? 

— Звісно, плануємо, на постійній основі. Я навіть наукову статтю пишу зараз на цю тематику до краєзнавчої конференції. 

Вважаю, що Музей родини Косачів-Драгоманових йде в ногу з часом. Скажімо, ми не проводимо звичайних екскурсій — у нас є інтерактиви, квести. Ці форми роботи започатковані з 2018 року директором Людмилою Гаммою. Ми, працівники музею, разом із директором, усі нововведення завжди підхоплюємо та доповнюємо. 

На мою думку, цікаво працювати в такому інтелектуальному, творчому колективі, який прагне розвиватися, робить музейну справу цікавою для більшої кількості людей. 

Мене в колектив запросила директор музею Людмила Петрівна Гамма. Саме завдяки їй я тут працюю, і за це дуже вдячна. Ця робота мені надзвичайно до душі.

1. Використовуємо в роботі цифрові технології 

Екскурсії проводимо з використанням цифрових технологій та ШІ. У нас навіть є відеозвернення Олени Пчілки до гостей музею (згенероване у ШІ, звісно). 

Деякі моменти екскурсій ми озвучуємо. Наприклад, у нас можна почути справжній голос Лесі Українки. Відвідувачам це все дуже подобається. А ще в нас є вечірні екскурсії — у темряві, з театралізацією. Дуже цікаво!

1. Не лише екскурсії, а й фотосесії і святкування подій

— Нагадайте для наших читачів та підписників: як можна замовити екскурсію та яка зараз вартість цієї послуги в музеї?

— Замовити можна за номером телефону: 38063-016-13-00. Ми працюємо з 9-ї до 18-ї години, без перерви на обід, з вівторка по неділю, понеділок — вихідний. Вартість залежить від того, яку саме екскурсію люди хочуть замовити. Телефонуйте для детальнішої інформації.

— Наскільки відомо, у музеї можна замовити майстер-класи?

— Так, майстер-класи до свят і подій: «Різдво, як у Косачів», «Новорічні забавлянки в Косачів», «Великодній кошик Косачів». Загалом у нас є різні тематичні інтерактивні заходи для будь-якої вікової категорії. Можливі також фотосесії. 

А ще в музеї можна відсвяткувати день народження, будь-яку іншу подію! Тобто, ми відкриті для усіх, щоб привернути увагу до творчості видатної землячки і життя її родини. Також у нас в музеї можна придбати оригінальну сувенірну продукцію. Зокрема, нещодавно з’явилася можливість придбати подарунковий сертифікат на музейні екскурсії. 

— Дякую за розмову. Бажаю успіхів вашому колективу та задоволення від роботи!

— І ми вдячні за цікавість до нашої роботи!

Юлія КЛИМЧУК