Цуценят прирікають на см#ерть: почастішали випадки, коли люди викидають собачат, зачинених у ящиках

У соцмережах неодноразово раніше публікували фото знайдених у забитих цвяхами дерев’яних ящиках щойно народжених цуценят. Вочевидь, у такий спосіб власники тварини позбавлялися від небажаного потомства. Про нещодавню таку знахідку «Звягель-інфо» розповіла місцева жителька Наталія. За її словами, собаченят, зачинених у ящики та зав’язаних у мішки, виявили в районі «Дружби», неподалік від собачого притулку.

Пані Наталія не стверджувала, що вона — активна зоозахисниця. Більше того, позаминулого літа в «Морському» її покусав собака, який раптово вибіг із домоволодіння, коли жінка йшла в напрямку залізничного вокзалу.

Вона попросила опублікувати нещодавні фото і вкотре звернутися до громади, органів місцевого самоврядування із закликом бути більш свідомими щодо утримання тварин, контролю за їхньою поведінкою в громадських місцях. Адже, попри багаторічні спроби регуляції чисельності безпритульних собак, вони бігали й бігають вулицями міста — для когось це улюбленці, а для когось — джерело страху й небезпеки.

1. Покусала невеличка, але агресивна собачка

Після того, як у 2006 році в Україні запровадили, а в листопаді 2021 року посилили кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, регулювати чисельність безпритульних собак колишнім методом «відстрілу» стало протизаконно. Собаки отримали багато прав, але природно, що вони не усвідомлюють своїх «обов’язків». Зокрема, не нападати та не кусати ні з того, ні з сього перехожих у громадських місцях.

Саме такий випадок і трапився з пані Наталією в «Морському». Невеличка, але агресивно налаштована собачка вискочила з незачиненого двору і вкусила її за ногу. Крім переляку й загалом кепської ситуації, довелося проходити курс антирабічних вакцин.

Тому жінка звернулася не лише в травмпункт (що є обов’язковим у таких випадках, бо сказ, яким можна інфікуватися при укусі тварини, невиліковний і на 100% смертельний, якщо зволікати з вакциною), а й написала заяву в поліцію. Свідки нападу собаки допомогли встановити власницю тварини. Й пані Наталія домоглася хоч і незначного, але відшкодування моральних збитків — власниця собаки в добровільному порядку сплатила їй 2000 гривень, аби справа не дійшла до суду.

Тож, пані Наталія, з її слів, розуміє проблему з обох сторін: їй і собак шкода, і людей, на яких вони можуть напасти.

1. У 2024-2025 роках за бюджетні кошти стерилізували 327 собак

Що зробили органи місцевого самоврядування, аби врегулювати проблему, ми запитали у начальника управління житлово-комунального господарства та екології Звягельської міської ради Олега Годуна.

«У 2024 році на території Звягельської громади стерилізовано 196 безпритульних собак на суму 470,400 тис. грн. На утримання безпритульних тварин у громадській організації «Захист тварин «Оберіг» виділено 550,00 тис. грн.

У 2025 році на території громади стерилізовано 131 безпритульну собаку на суму 448,675 тис. грн. На утримання безпритульних тварин у громадській організації «Захист тварин «Оберіг» виділено 650,00 тис. грн.

Завдяки підтримці волонтерів, зоозахисників, підприємців у місті проводиться пільгова стерилізація (домашніх та безпритульних тварин), організована Міжнародним благодійним фондом «Білий Янгол» та організацією «SterilizationUA». У 2025 році стерилізовано: 266 кішок та 43 собаки», — надав інформацію начальник управління ЖКГЕ міської ради Олег Годун.

1. Дехто викидає живих собаченят у зав’язаних мішках…

2. Притулок — не безрозмірний

На 2026 рік на регулювання чисельності безпритульних тварин із міського бюджету виділено 456,00 тис. грн. На утримання безпритульних тварин у громадській організації «Захист тварин «Оберіг» передбачено 700,00 тис. грн.

«Сьогодні (розмова відбулася у вівторок, 6 січня — ред.) підкинули до притулку ще 4 цуценят. Наразі там і так перебувають на перетримці 67 собак і 17 котів, притулок повністю заповнений», — додав Олег Годун.

1. У притулку не лише накопичують, а й віддають собак у добрі руки

За словами Олега Годуна, люди беруть додому тварин, однак нові постійно прибувають, тому притулок переповнений. «У 2025 році: 42 собаки прийнято, 39 собак роздано», — зазначив керівник комунальної галузі.

Актуальної інформації про орієнтовну кількість безпритульних собак, які живуть на вулицях Звягеля, в комунальному управлінні немає. «Це динамічна величина. Років 5 тому цифра була близько 700», — додав Годун.

1. …а дехто — в забитих ящиках.

2. Відчинив ворота — територія контролю собаки збільшується

Попри заходи зі стерилізації, очевидно, що можливості притулку аж ніяк не здатні виконати пропозицію певної частини городян — усіх безпритульних тварин виловити з вулиць і поселити в притулок.

До того ж, багато хто (свідомо чи ні) й сам сприяє збільшенню кількості бродячих собак, дозволяючи своїм домашнім нестерилізованим тваринам самовигул.

Які наслідки самовигулу собаки майже без жодної відповідальності для власника? По-перше, це потенційне збільшення популяції тварин на вулицях. По-друге, потенційно налякані чи покусані випадкові перехожі, які нічого не порушують, нікого не дражнять, а лише йдуть громадським місцем. Адже, як одного разу розповідав один із зоозахисників про психологію собаки: «Вона контролює свою територію. Коли відчиняються ворота й собака вибігає на вулицю, її територія збільшується». Іншими словами: будь-яка чужа для собаки людина, яка в той момент опинилася на вулиці, може зазнати нападу, бо в собаки «збільшилася територія для контролю».

1. Прогалини в законодавстві

В Україні поки що не запроваджено чіткого закріплення собаки за господарем. Якби таке ухвалили законом, тоді б кожен власник домашньої тварини був зобов’язаний її вакцинувати та чіпувати (можливо, й стерилізувати). За цим чіпом відповідні служби могли б легко встановити, кому належить собака, яка бігає вулицями без господаря, і, наприклад, накласти на власника штраф. Як відомо, фінансова відповідальність завжди дисциплінує більше, ніж просто «добре слово».

Окремий момент, який випливає з того ж таки коментаря зоозахисника про «контроль території», — це зграї безпритульних собак, які вважають певні локації в громадських місцях «своїми» і їх захищають. Наприклад, більшість звягелян чули (а то й мали неприємний досвід нападу) про зграю собак, які живуть у Сквері Слави, у «Морському», в «Зелених». Нещодавно в соцмережах було відео, на якому зафільмовано понад 10 безпритульних тварин, які бігають у районі гімназії №6, вулиці Лесі Українки, тамтешнього дитсадка, гаражного масиву.

Чому, попри активну кампанію зі стерилізації собак, яку проводять органи місцевого самоврядування (і витрачають на це пів мільйонні кошти щороку, не рахуючи утримання притулку), зграї собак є і вони становлять загрозу? Із трьох причин: по-перше, це наслідки самовигулу нестерилізованих чиїхось домашніх улюбленців; по-друге, наслідки викидання на вулицю потомства домашніх тварин (дехто, як на фото, викидає в ящику чи в мішку, а дехто гуманніше — просто під паркан); по-третє, наслідки підгодовування зграй собак у певних мікрорайонах — тоді собаки вважають тих, хто годує, «своїми», а випадкових незнайомих перехожих — «чужими».

Очевидно, що законодавство (чи правила благоустрою), пов’язане з утриманням тварин, потребує вдосконалення. Адже хоча б із вищенаведених прикладів випливає чимало ситуацій, коли відповідальних за фактом або немає, або не можна встановити, або можна встановити, але не можна покарати.

Довідково. В Україні Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження» №3447-IV ухвалено 21 лютого 2006 року, але суттєві посилення відповідальності відбулись пізніше, зокрема, завдяки закону №2351, що набув чинності 8 листопада 2021 року, який імплементує норми ЄС і значно збільшує покарання, аж до позбавлення волі.

Основні етапи:

✔ 2006 рік: прийнято базовий закон «Про захист тварин від жорстокого поводження»;

✔ 2020-2021 роки: розроблено та ухвалено законопроєкт №2351, який посилює кримінальну відповідальність, забороняє використання тварин у цирках та дельфінаріях тощо;

✔ 8 листопада 2021 року: закон №2351 набув чинності, запровадивши суворіші покарання (від 1 до 3 років позбавлення волі, а в особливо тяжких випадках — до 8 років). 

Таким чином, хоча перший закон був у 2006 році, саме 2021 рік став роком значного посилення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами в Україні.

Олег БРЮХАНОВ

Фото надані Наталією ГРАНКІНОЮ