Чи зросте вартість проїзду в звягельських автобусах через здорожчання пального?

У Житомирі 10 березня страйкував перевізник. На ключових напрямках автобуси масово стояли на кінцевих зупинках, ігноруючи графіки. Про це повідомили низка медіа. У такий спосіб перевізник намагався вплинути на місцеву владу, щоб підняти тариф.

У Звягелі тариф на проїзд у громадському транспорті становить 15 гривень. Таке рішення набуло чинності близько року тому — із 1 квітня 2025-го.

Чи загрожує житомирський сценарій Звягелю і чи розглядає міська влада варіант із підвищенням тарифу на проїзд — про це «Звягель-інфо» запитав у начальниці відділу економіки міської ради Алли Володіної.

Як повідомила Алла Володіна, на сьогодні питання підвищення вартості проїзду в міських автобусах не розглядається. Так, із перевізниками відбулися робочі розмови, проте офіційних листів чи вимог перегляду тарифу від них не надходило.

За словами начальниці відділу економіки, підвищення тарифу — це тривала процедура, яка передбачає проведення розрахунків економічно обгрунтованого тарифу, громадські обговорення, тобто, вона вимагає певного періоду, встановленого законом.

«Перевізники мають певні запаси пального. Є надія, що підвищені ціни протримаються недовго, і зрештою повернуться до плюс-мінус попередніх показників. А тариф, якщо його підняти, назад ми вже не повернемо. Тому наразі питання його підвищення не розглядається», — каже Алла Володіна.

Крім цього, будь-яке підвищення тарифу потягне за собою зростання суми компенсації перевізникам за перевезення пільговиків, яку щороку платять із міського бюджету. А коштів на такі додаткові витрати в бюджеті немає.

Тому поки що діятиме тариф 15 гривень. «Ми одними з останніх в області його підвищили рік тому», — додала Алла Володіна.

Що відбувалося в Житомирі

«10.03.2026 р. Житомир опинився на межі транспортного паралічу. На фоні офіційних заяв мерії про незмінність вартості проїзду, більшість автобусів одного з найбільших перевізників міста — ТОВ «Сав-Транс» (ПП «Шеріфф») — не вийшли на рейси. Масштабні проблеми з транспортом зафіксовані на ключових напрямках. Автобуси масово стоять на кінцевих зупинках, ігноруючи графіки. Зокрема, йдеться про такі маршрути: № 4, 8, 10, 18, 19, 19А, 25, 30 та 58», — написало медіа times.zt.ua.

За повідомленнями місцевих медіа, причиною демаршу стала категорична відмова Житомирської міської ради погоджувати підвищення вартості проїзду. Нагадаємо, напередодні заступник мера Олександр Шевчук заявляв, що, попри економічне обгрунтування собівартості у понад 20 грн, рішення про підняття ціни не приймалося. Ситуацію вже називають відкритим тиском на міську владу: перевізники фактично взяли пасажирів у «заручники», щоб домогтися вигідних для себе тарифів.

Ситуація на заправках

«Ще минулого тижня на українських заправках з’явилися черги, а ціни на бензин, дизель і автогаз за цей час зросли приблизно на 4-6 гривень за літр», — пише Центр громадського моніторингу та контролю.

Зазвичай між подіями на світових ринках та подорожчанням пального є певний часовий проміжок, наголошує у своєму матеріалі «РБК-Україна». Втім, ціни на АЗС в Україні зросли майже одразу після розгортання бойових дій на Близькому Сході. Співрозмовники видання наголошують: у такий спосіб бізнес намагається заробити на інформаційних приводах або застрахувати себе від майбутніх витрат.

Ціни на нафту

На початку цього тижня світові ціни на нафту оновили чотирирічний рекорд. Вартість бареля вперше з 2022 року перевищила 100 доларів США. Це відбувається на тлі побоювань, що бойові дії можуть порушити світові ланцюги постачання нафти. Адже Іран, проти якого почали операцію США та Ізраїль, перекрив один із найбільш популярних маршрутів поставок у регіоні — Ормузьку протоку. Водночас, під час атак Тегерана на інші країни Близького Сходу збитків зазнає нафтопереробна інфраструктура. Зокрема, відомо про пошкодження нафтопереробних заводів у Саудівській Аравії, Бахрейні та Кувейті.

Стабілізувати ринок вже незабаром спробують країни Великої Сімки. Серед варіантів, які вони розглядають, можливість вивести на світовий ринок заздалегідь збережену нафту. Йдеться про 300-400 мільйонів барелів зі стратегічних запасів Міжнародного енергетичного агентства.

Що буде з пальним в Україні

Вже до кінця цього тижня літр дизельного палива може коштувати 80 гривень. А от трохи згодом ймовірне підвищення до 90 гривень за літр. Про це на брифінгу в Медіацентрі Україна заявив експерт з паливного ринку Сергій Куюн.

«Зараз у суспільстві та серед політиків немає розуміння, чому зростають ціни, якщо ще маємо запаси за старими цінами по 50 грн за літр. Але, якщо продати запаси по 50, то наприкінці тижня можна очікувати на ціни в районі 80 гривень за літр. Тобто, ти продаєш по 50, а купити треба вже по 80. Фактично, можна купити лише половину місячного обсягу. Що краще буде — зупинити торгівлю чи готуватися до того, що тобі треба більше коштів, щоб купити і завезти це пальне. Саме це зараз на ринку і відбувається», — зазначив він.

Ціна пального навряд чи сягне 100 гривень за літр, переконаний директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. На його думку, більшість компаній уже заклали можливі ризики у поточну вартість. До того ж, український уряд може стримати цей ріст. І, схоже, почав це робити.

Так, Кабмін посилює контроль за цінами. Про це заявила Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Працювати планують з операторами паливного ринку. Зокрема, державна компанія «Укрнафта» до стабілізації ситуації продаватиме пальне з мінімальною торговельною націнкою, що стане орієнтиром справедливої ціни на ринку. Водночас, профільним міністерствам доручили забезпечити пальним ключові сектори. Насамперед, йдеться про сектор оборони, а також аграріїв і громадський транспорт. Також Київ намагається домовитися з міжнародними партнерами збільшити обсяги імпорту пального на український ринок.

А от у Верховній Раді ухвалили закон про формування стратегічного резерву пального. Очікується, що документ стане стабілізуючим фактором на енергетичному ринку. Наразі триває етап формування запасів нафти та нафтопродуктів. До чверті з них можуть розмістити на зберігання у країнах ЄС. Доки ж резерв не сформовано, держава користуватиметься вже наявними механізмами. Це, зокрема, постійний моніторинг цін, маржі та обсягів постачання, координація з основними трейдерами щодо стабільності імпорту й логістики. А також дотримання конкурентного законодавства та боротьба зі змовами на ринку.

Олег БРЮХАНОВ