Звягельське ВПУ: фундатори та керманичі. Кузні кадрів — славних 60!

ЗП(ПТ)О «Звягельське вище професійне училище» — один із провідних закладів професійної освіти Житомирщини. Тож його ювілей — це свято тисяч випускників, сотень майстрів та викладачів, які протягом десятиліть розбудовували економічний потенціал нашого краю.

Історія кожного навчального закладу пишеться не лише в офіційних звітах, а й у спогадах, теплих усмішках та успіхах його вихованців. Тому 60 років — це поважний вік закладу, за яким стоїть щоденна копітка праця, формування традицій та особлива атмосфера єдності. Це свято всієї нашої великої родини: тих, хто стояв біля витоків, хто працює сьогодні, й тих, хто лише готується переступити поріг майстерень та аудиторій — ювілей справжньої Кузні кадрів Звягельського краю!

Світ змінюється, технології стають досконалішими, але незмінним залишається одне — роль нашого училища як осередка професійної майстерності і таланту. Відзначаючи своє 60-річчя, ми вшановуємо славне минуле, але водночас залишаємося на вістрі інновацій.

Це ювілей зростання, адаптивності та нескінченного прагнення до досконалості, що визначало наше життя протягом останніх шести десятиліть.

Перші кроки училища, перетвореного в навчальний заклад із колишньої заготконтори, були непростими: потрібно було з нуля створювати навчальні класи, обладнувати майстерні та формувати педагогічний колектив.

Тож саме цей найважчий тягар — становлення училища, організація першого набору учнів та створення матеріальної бази — ліг на плечі першого директора закладу Олександра Максимовича ТЕНЯНКА. Йому випала відповідальна місія: згуртувати колектив однодумців та налагодити освітній процес «із нуля». Завдяки організаторському таланту першого директора, проведено реконструкцію виділеного корпусу заготконтори під навчальні кабінети, добудовано до нього їдальню і клуб, змонтовано котельню, проведено благоустрій території.

У 1969 р. училище очолив Віктор Сильвестрович МАКСИМЧУК. Цей час став визначальними у становленні Звягельського вищого професійного училища, адже саме тоді закладалася сучасна база та інноваційний вектор розвитку. Під керівництвом Віктора Сильвестровича збудовано спортивну залу, завершено реконструкцію та оснащено майстерню для виробничого навчання столярів. Новоград-Волинське профтехучилище не лише зміцнило свій авторитет, а й вийшло на якісно новий рівень підготовки фахівців. Саме в цей час закладено традиції високої якості навчання та налагоджено тісну співпрацю з провідними підприємствами, що перетворило училище на один із провідних закладів профтехосвіти в області.

Іван Григорович ДАНЮК замінив свого попередника у 1973 році. Роки очільництва закладу І.Г. Данюком стали періодом масштабних змін: училище перетворилося на справжнє автономне містечко, де студенти мали все необхідне для навчання та життя. Збудовано п’ятиповерховий гуртожиток на 390 місць, у якому  сьогодні також розміщено навчальні кабінети природничо-математичного напрямку та сфери легкої промисловості, майстерні кравців, вишивальників та перукарів, адміністративні приміщення, бібліотека, медпункт та два музеї: краєзнавчий та учнівських виробів.

Також за керівництва Івана Григоровича Новоград-Волинське ПТУ-7 розпочало підготовку електрозварників ручного зварювання.

У 1986 р. заклад очолив Дмитро Миколайович МАКАШОВ, який із 1975 року працював у закладі заступником директора з навчально-виробничої частини. Саме на його плечі 

випав один із найскладніших етапів в історії не лише училища, а й професійної освіти загалом. Керувати училищем довелося в час системної кризи, яка вимагала від директора не лише педагогічного таланту, а й неабияких менеджерських здібностей. Тому він став саме тим лідером, який зумів провести заклад крізь шторм недофінансування галузі, зменшення контингенту та зміни цінностей. Під його керівництвом ПТУ №7 вистояло під тиском реформ і перетворилося на потужний заклад, довівши, що навіть у найважчі часи руки наших майстрів здатні творити майбутнє.

Період керівництва Миколи Євгеновича ПАЛАМАРЧУКА випав на буремні роки становлення української державності, коли головним викликом було збереження матеріальних і людських ресурсів закладу та адаптація училища до нових економічних реалій. З вересня 1991 року трудовому колективу на чолі з директором довелося «вписуватися» у ринкову економіку, боротися за кожного випускника неповної середньої школи, реформувати виробничу і навчально-виховну роботу, адаптуючись до нових вимог ринку праці. Очолюючи заклад майже 34 роки, Микола Євгенович забезпечив

стабільну роботу закладу в перехідний період історії, зосередивши зусилля на зміцненні дисципліни та вихованні патріотично налаштованої молоді. Також зусиллями колективу втримано високий рейтинг серед 28 закладів ПТО Житомирської області. У 2006 р. заклад реорганізовано у професійний ліцей, а 2014 р. ліцей змінив статус на ДНЗ «Новоград-Волинське вище професійне училище», змінивши не тільки статус, а й матеріально-технічну базу та осучаснивши вигляд. Для вищого професійного училища це стало визнанням високої якості освіти та переходом на новий рівень підготовки кваліфікованих робітників.

Наталія ГОРДІЄНКО, викладач училища