Сантехніка з харківським характером: як релоковане підприємство адаптувалося та розвивається у Звягелі

Єдиним релокованим підприємством у Звягелі є ТОВ «СПІКО ГРУП», яке з 2023 року зареєстроване тут як ТОВ «ВІАЛКОМ-Т». Підприємство переміщене з Харкова й виготовляє сантехнічні вироби.

У попередньому нашому матеріалі два роки тому, в грудні 2024-го, виконавчий директор Артем Пустовалов розповів, чому саме вибір при релокації припав на Звягель. «У процесі вибору розглядали Львів, Коломию, Івано-Франківськ, Тернопіль, Житомир, Збараж, Здолбунів. Проте так чи інакше в кожному з варіантів не влаштовувала або вартість оренди приміщень, або стан будівель, або віддаленість від основних клієнтів чи ринків збуту, або кількість мешканців у місті (а відповідно — й потенційних робітників підприємства). При всьому багатстві вибору найоптимальнішим, на наш погляд, виявився саме Звягель», — казав він тоді. Також переміщенню посприяла державна програма «Релокація», яку Уряд запустив ще на початку березня 2022 року.

Процес адаптації на новому місці завжди непростий. Як здолали ці виклики харків’яни та про особливості роботи у Звягелі — наша наступна розмова з виконавчим директором ТОВ «ВІАЛКОМ-Т» Артемом ПУСТОВАЛОВИМ.

1. Проблема логістики і виробничих приміщень існує

— При підготовці публікацій про перспективи релокації бізнесу до Звягеля у відділі економіки міської ради нам повідомили, що серед головних перешкод — нестача виробничих приміщень і проблеми з логістикою. Це звучало дещо несподівано, адже прийнято вважати, що Звягель має вигідне розташування на трасі «Київ — Чоп», через місто проходить електрифікована залізниця, а станція здатна приймати-відправляти майже всі основні типи вантажів.

Чи погоджуєтеся Ви з цим? Чи довелося Вашому підприємству на початку адаптації у Звягелі також зіткнутися з такими проблемами? Якщо так, то як їх вирішили?

— Насправді проблема виробничих приміщень і логістики існує, але, на наш погляд, вона актуальна здебільшого для підприємств, які потребують специфічних умов роботи. Тобто, йдеться про наявність достатніх енергетичних потужностей, кваліфікованого персоналу та відповідного обладнання (для нашого виробництва, наприклад, критично важливе оснащення приміщень кран-балками).

У Звягелі є такі приміщення, але вільних (перш за все тих, які можна орендувати) небагато. Водночас, на нашу думку, це не так актуально для умовно «простих» із погляду технології виробництва підприємств.

Виконавчий директор ТОВ «ВІАЛКОМ-Т» Артем Пустовалов. Фото з архіву. Грудень 2024 року.

Щодо логістики: попередньо нам здавалося, що Звягель із його перевагами мав би бути таким собі «перехрестям семи доріг», але в реальності все вийшло дещо інакше. Залізниця конкретно нашому виробництву не стає в пригоді, а знайти на логістичних сайтах попутний транспорт, який проходитиме через Звягель або поруч — дуже складно.

Тому ми були змушені вирішувати цю проблему. Яким чином? Залучили нашого партнера, який уже має невеличкий власний автопарк вантажівок із причепами, домовилися про регулярні перевезення раз на два-три тижні. Також значною мірою нам допомагає власний парк невеликих вантажівок типу «Мерседес Спринтер».

1. Отримали дієву підтримку від влади всіх рівнів

— Хто допомагав Вам у процесі адаптації на новому місці? І чи хтось, можливо, створював перешкоди?

— У перші місяці під час налагодження роботи підприємства ми отримали дієву підтримку й сприяння від представників місцевих та районних органів влади. Це відчувалося навіть на емоційному рівні, що, повірте, дуже важливо, коли починаєш справу, як кажуть, «із чистого аркуша». Нам радили, до кого саме і з якими питаннями чи проблемами можна звернутися в нашій виробничій «екосистемі».

Наприклад, не маючи власного парку металообробного обладнання, ми ремонтуємо та виготовляємо технологічне оснащення на інших підприємствах міста. За весь період роботи підприємства ми, на щастя, ніколи не стикалися з перешкодами чи несприянням з боку органів влади та інших організацій.

1. У Звягелі є проблема доступного житла для оренди

— Чи повністю підприємство перемістилося до Звягеля, чи виробництво досі розділене між двома містами? Порівняйте умови роботи тут і в Харкові?

— Переміщення приблизно половини потужностей Харківського виробничого підприємства виявилося лише частиною завдань з інтеграції в систему виробництва та постачання в іншому регіоні. Ми продовжуємо роботу в двох містах.

Сучасний стан виробничих приміщень.

Потужності цих двох філій приблизно однакові, за винятком того, що у Звягелі, на відміну від харківського майданчика, є потужніше обладнання.

Ми б сказали так: у Звягелі умови для виробництва навіть кращі, ніж у Харкові. Проте головною проблемою (перш за все звягельською) є недостатність доступного житла для оренди для відряджених фахівців із Харкова, яким періодично потрібно приїжджати сюди для вирішення виробничих завдань.

1. Асортимент розширюється, але відчувається нестача працівників

— У попередньому матеріалі Ви розповідали, що ТОВ «СПІКО ГРУП», а нині — ТОВ «ВІАЛКОМ-Т» виготовляє близько 200 моделей сифонів, а також про плани співпраці з місцевими компаніями «Норма» та «Церсаніт». Чи збереглося таке партнерство і чи, можливо, вдалося налагодити ділові зв’язки з іншими місцевими виробниками? Чи зазнав змін асортимент продукції?

— Ми виготовляємо вже значно більше моделей сифонів. Крім сантехнічних сифонів, ми освоїли серійне виробництво сидінь для унітазів, шлангів для пральних машин та унітарної арматури. У найближчій перспективі — освоєння виробництва лінійних сантехнічних трапів, унітарних бачків тощо.

Фото з архіву. Грудень 2024 року.

Підприємство «Норма» є одним із наших постійних клієнтів і надійним партнером, але пошук та розвиток нових партнерств і регіональних дилерів постійно триває. Поки що ми не почали співпрацю з «Церсанітом», але сподіваємося, що в майбутньому зможемо створити передумови для нашої плідної співпраці (на час підготовки цього матеріалу ще не було відомо про припинення роботи заводу «Церсаніт» у Звягелі — прим. автора).

— Як вирішуєте гостру проблему кадрового дефіциту? Чи можна звертатися людям зовсім без досвіду?

— Проблема кадрів дуже гостра, все дуже складно. Для нашого підприємства критично важливо мати в штаті досвідчених фахівців, таких як налагоджувальники термопластавтоматів, машиністи екструдерів, електрики тощо.

Але всі ці професії в переважній більшості опановують чоловіки. Майже неможливо зустріти не тільки у Звягелі, а й по всій країні жінок-налагоджувальників термопластів, адже це потребує не лише знань та навичок, а й фізичної сили. Крім того, маючи відносно невеликий обсяг виробництва, наше підприємство не підпадає під отримання статусу критичної інфраструктури. Реалії часу такі, що майже всі чоловіки призовного віку мусять захищати державу — чимало тих, хто працював на нашому підприємстві, кого ми навчали цим професіям, уже стали на захист України.

Фото з архіву. Грудень 2024 року.

Тому ми змушені орієнтуватися на навчання молоді, а в деяких випадках — залучати до роботи жінок. Стосовно досвіду потенційних працівників: так, звісно, можна і треба звертатися навіть без жодного досвіду, оскільки вже створений «кістяк» колективу готовий навчати новачків і має власний досвід передачі знань.

— Що б ви порадили керівникам підприємств, які, можливо, розглядають Звягель для релокації?

— Звягель — перспективне місто для роботи, тут є чудова підтримка від місцевої влади та гарні базові умови для технологічних виробництв. Проте варто заздалегідь зважено підходити до пошуку специфічних приміщень із необхідними енергетичними потужностями, заздалегідь продумувати логістику та враховувати ситуацію з ринком праці й житлом для відряджених фахівців. Головне — не боятися починати, адже труднощі долаються, коли є надійні партнери та прагнення працювати.

Олег БРЮХАНОВ

Єгор ЦИМБАЛЮК

Фото автора та надані ТОВ «ВІАЛКОМ-Т»

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Підсилення місцевих ЗМІ в Україні», 
який виконується за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу та NIRAS Sweden AB, 
та завдяки фінансуванню від Шведського інституту