Поминання 10/2019

7 марта — 10 лет, как перестало биться сердце Руслана Петровича КАНИЩЕВА

Для нас ты жив и где-то рядом — в воспоминаньях, в сердце и в мечтах. Душа всегда жива, она всё знает и видит, как страдаем мы сейчас! На небе больше стало ангелом одним и это очевидно, точно знаю! Сегодня, завтра и всю жизнь мы помним, любим и скорбим!

От жены и дочери

13 березня — 10 років світлої пам’яті дорогого та коханого чоловіка, батька, дідуся — Анатолія Макаровича ПОНОМАРЕНКА

На душі — біль і жаль, і сум. Пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій тобі, наш дорогий.

Сумуючі дружина, діти, онуки

8 березня — 40 днів світлої пам’яті Надії Дмитрівни ПИЛИПЧУК

Світла вічна пам’ять про тебе — назавжди у наших серцях.

Сумуючі рідні

12 березня — рік, як з нами не стало Бориса Петровича ЛУК’ЯНЧУКА

В той день, коли весна настала і серце захотіло жить, тебе, наш ріднесенький, не стало, і ми не в силах щось змінить. Такого рідного, святого, такого доброго, як ти, такого щирого, простого вже нам ніколи не знайти.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки та всі рідні

2 березня перестало битися серце найдорожчої людини, нашої любої матусі — Поліни Микитівни АСАФАТОВОЇ

Глибокий сум і вічна пам’ять — назавжди у нашому серці. Спочивай з миром, наша люба.

Люблячі діти, онуки, правнуки і свати

11 березня — рік гіркої розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті дорогої нам людини — Івана Васильовича ШПИЧАКА

Ти жив, усміхаючись, пішов, не прощаючись...

Так пусто стало на душі,

І серце плаче кожен день від болю.

Рідненький, ми так сумуємо за Тобою...

Не вистачає поради і теплого слова,

І погляду ласкавого й простого.

Ти стільки всім добра зробив,

Життя любив, людей любив.

Великий слід у житті Ти залишив,

Прожив Ти для дружини, онуків і дітей.

А поки пам’ять житиме в віках, —

Живим Ти будеш і у наших серцях...

Царство Небесне Тобі і вічний спокій. Хто знав, згадайте і пом’яніть добрим словом.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки

3 березня минуло 17 років, як пішла з життя наша дорога мама, бабуся, прабабуся — Галина Олексіївна РОМАНЮК

Нехай вітер тебе заколише,

Ніжну пісню співають пташки,

Спи спокійно, матусе,

Ми будем молитись

За спасіння твоєї душі.

Царство тобі Небесне і вічний спокій. Ти навіки залишися в наших серцях.

Вічно сумуючі діти, онуки, правнучка

13 березня минатиме 10 років, як не стало з нами нашого люблячого чоловіка, батька, дідуся — Віктора Михайловича ЗАРУЦЬКОГО

Кажуть, Бог забирає найкращих. Минають дні тяжкої скорботи і печалі, як Тебе немає з нами, як відлетів Ти у далі неземні, залишивши нам на згадку спогади та смуток. Не стирається рана в наших душах. Ти був для нас опорою, порадником, гарним батьком та найкращим дідусем. Весь час турбувався про нас, забував думати про себе. Спасибі Тобі, рідненький, за турботу, життєву мудрість. Скільки б не минуло часу, ти завжди будеш поряд із нами, і пам’ять про Тебе ніколи не згасне у наших серцях. Хай над Твоєю могилою співають пташки, а на квітах буде роса — то наші сльози, пам’ять про Тебе. Хай земля буде Тобі лебединим пухом. Вічна пам’ять і Царство Небесне.

Вічно сумуючі дружина, діти та онуки

11 березня — 6 років світлої пам’яті Віктора Броніславовича АДАМОВИЧА

Шість літ, як ти пішов від нас,

Неначе зупинився час,

Немає співу, нема сміху,

Нема поради, нема втіхи.

Лишилась пам’ять, а вона не згасне.

Земля тобі пухом і Царство Небесне.

Твоя сім’я

9 березня — 2 роки гіркої розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті Миколи Васильовича ХИЛЬЧУКА

На душі не стихають біль і сум за втратою. Та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Царство тобі Небесне і вічний спочинок, дорогий наш. В скорботі схиляємо голови.

Сумуємо, любимо, пам’ятаємо.

Вічно сумуючі сім’я та рідні

НЕЖИВИЙ Віктор Михайлович. 12 березня минає рік скорботи та печалі, як тебе немає з нами.

Земля тобі хай буде пухом, вічне Царство в небесах.

Хто знав, — згадайте та пом’яніть добрим словом і тихою молитвою.

З глибоким сумом родина, сестри, племінниці, внуки

24 лютого пішов у вічність Віктор Миколайович ІВАНОВ

Світла, вічна пам’ять про тебе — назавжди у наших серцях.

Сумуючі дружина, діти, онуки