Чому відсоток дітей з ожирінням збільшується?

Ожиріння — одне з найбільш поширених захворювань у світі, яке характеризується надлишковим відкладанням жиру в організмі. Ожиріння може бути самостійним захворюванням або синдромом іншої патології. Кількість дітей, хворих на ожиріння, кожні три десятиріччя зростає вдвічі.
Сьогодні в розвинутих країнах світу 25% підлітків мають надлишкову вагу, а 15% — ожиріння. В Україні щорічно фіксують 18-20 тис. нових випадків ожиріння серед дітей та підлітків.
Фактори, які сприяють виникненню ожиріння: надмірний апетит, зниження витрати енергії у зв’язку з малорухливим способом життя, порушення жирового обміну (підвищення утворення та відкладання жиру).
Збільшення маси тіла є результатом порушення балансу між надходженням та витратою енергії.
В останні роки відбувається значне зменшення фізичної активності дітей та підлітків — вони витрачають більше часу за телевізором, ноутбуком, смартфоном, тож менше бувають на свіжому повітрі та займаються спортивними іграми.
У сидячому положенні знижується основний обмін, крім того, сидячи за комп’ютером, діти неконтрольовано вживають висококалорійні продукти (шоколад, кока-колу, морозиво, чіпси, сухарики тощо).
Людина, котра витрачає більше трьох годин на добу, сидячи за комп’ютером, має подвійний ризик захворіти ожирінням, на відміну від тих, хто веде активний спосіб життя. Особливо, перебуваючи на свіжому повітрі.
Багато дітей та підлітків користуються послугами закладів «швидкої їжі», які пропонують продукти з дуже високим вмістом жиру (до 50%). Разом із тим, згідно з рекомендаціями дієтологів, уміст жирів у дитячому раціоні не повинен перевищувати 30%.
Низький рівень фізичної активності, зростання у раціоні жирних, висококалорійних продуктів та легкозасвоюваних вуглеводів, прийом їжі увечері або вночі — безумовні фактори, які приводять до виникнення ожиріння, особливо, за наявності спадкової схильності.
На початкових стадіях захворювання надлишок маси тіла помірний, хворі не мають істотних скарг. Проте, відносно швидке прогресування ожиріння веде до погіршення самопочуття, підвищуваної втомлюваності, головного болю, транзиторного підвищення артеріального тиску, спраги.
З’являються зміни з боку шкіри (фолікуліт, етріт), задишка, тахікардія (часте серцебиття), біль в області серця, надлишковий розвиток жирової тканини у ділянці молочних залоз. Слід зазначити, що внаслідок великого накопичення жиру статеві органи у хлопчиків «приховані», жирові складки справляють враження недостатньо розвинутих. Розвивається істина або хибна гінекомастія, що негативно впливає на психологічний стан. 40-75% ожиріння у дітей — це генетика (спадковість). Кожна друга дитина з ожирінням має матір чи батька з порушенням жирового обміну, у третини хворих — обидва батьки мають надмірну вагу.
Лікування ожиріння становить доволі складну проблему — ефективність дієтичних програм та фізичних навантажень, за найбільш оптимістичними оцінками, спостерігається не більше, ніж у 50% хворих. Інша частина хворих потребує призначення додаткових лікувальних засобів.
Зміна харчової поведінки та підвищення фізичної активності залишається основою лікування надмірної маси тіла. Дієтотерапія повинна починатися якомога раніше, оскільки значне ожиріння супроводжується тяжкими метаболічними порушеннями.
При дієтхарчуванні потрібно: виключити легкозасвоювані вуглеводи (в їжі, напоях); застосовувати ефективні «розвантажувальні» дні (кефірні, яблучні, сирні, огіркові, м’ясні).
Діти повинні їсти не менше п’яти разів на день. Останній прийом їжі — за дві години до сну, або ж бажано не їсти після 19:00, а перед сном випити 1 стакан нежирного кефіру. Крім дієтхарчування, застосовують фізичні навантаження, лікувальну фізкультуру. Рекомендовані обстеження, повітряні ванни, душ Шарко, душ-масаж, загальний масаж.
Профілактика ожиріння у дитячому віці полягає у нормалізації харчування (збалансований вміст основних харчових речовин), використанні дозованої лікувальної фізкультури, спорту. Також важливо підвищувати енергетичні витрати організму.