23 вересня 2019 року на 74 році пішов із життя Борис Миколайович РУДНЄВ

Не вистачає слів, щоб передати смуток, який чорним крилом торкнувся не лише рідних, а й інших людей, залишивши сльози та смуток. Біль обпікає душу від думки, що ніколи не буде тебе з нами. Не почуємо мудрої поради, не відчуємо надійної підтримки, не побачимо щирого погляду й теплої усмішки. Нестерпний біль і невимовна туга не покидають нас. Ти відійшов у небуття, але пам’ять про тебе буде завжди в наших серцях. Спочивай спокійно в Царстві Божому. Усі, хто знав дорогу нам людину, Бориса Миколайовича Руднєва, згадайте добрим словом, пом’яніть щирою молитвою.

Зі щирою скорботою та світлою пам’яттю рідні

25 вересня минає 3 роки, як немає з нами дорогого сина, коханого чоловіка, батька, брата, дідуся, кума, сусіда, дядька, хрещеного — Михайла Степановича БЛАГОДИРА

Нам дуже боляче, що за лічені хвилини жорстокий вбивця загасив полум’я твого життя, і дуже тяжко з цим змиритися. Пам’ять про тебе — вічна. Щиро молимося, щоб Господь прийняв твою душу в свої обійми. Земля тобі пухом і вічне Царство в Небесах.

Хто знав нашого Михайла, — згадайте і пом’яніть з нами добрим словом і тихою молитвою.

У глибокій скорботі вся наша велика і дружна родина

1 октября — 40 дней светлой памяти Марии Анатольевны ЦУРЕНКО

Не бывает смерти, не бывает, просто чья-то нежная душа вдруг внезапно в небо улетает, даже если жизнь здесь хороша. Ты вспорхнула птицей в поднебесье, ангелом с прекрасной душой, а когда быть хочешь с нами вместе — тихо пролетаешь над землёй. Робкий ангел с детскими глазами, шепчешь: «С вами я всегда», словно шлёшь приветы своим, чтоб не стыла горькая слеза.

Вечно с печалью мама, папа, сестра и племянница, сыночек и все родные

2 жовтня минає 5 років, як пішов у вічність наш дорогий, рідний батько та дідусь — Казимір Леонідович САВІЦЬКИЙ

Хай ангел Господній

Хранить твою душу,

Хай Царство Небесне

Господь тобі дасть.

Сумуючі діти, онуки, правнуки

3 жовтня минає 2 роки світлої пам’яті, як пішов із життя Микола Кузьмович КРИВЕНКО

Тебе не стало, наш дорогий, а серце так хотіло жити! Глибокий сум і добра пам’ять назавжди залишаться з нами.

Вічно сумуючі діти, онуки, рідні

26 вересня виповнюється 5 років, як пішла у вічність наша кохана матуся, бабуся, прабабуся — Галина Кирилівна ПАПЧЕНКО

Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні Твою радість, ні Твою печаль. Нема Тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею. У світі серед безлічі облич вже не зустріти усмішки Твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела Тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Скільки не мине часу, Ти завжди будеш поряд із нами. Хай над Твоєю могилою світить сонце, жалібно співають пташки, а на квітах буде роса — то пам’ять про Тебе. Спи спокійно, наша дорога. Лебединим пухом хай буде Тобі земля.

Чоловік, діти, онуки, правнук

1 жовтня минає 40 днів, як пішла від нас у вічність люба матуся, бабуся, прабабуся — Валентина Дмитрівна КРУК

Ти була світлим промінчиком, до якого ми завжди тягнулися. А зараз осиротіла наша домівка, але завжди Тебе любитимемо й пам’ятатимемо. Вічного Тобі життя у Царстві Небеснім та спокою Твоїй душі.

Вічно сумуючі діти, внучки та всі рідні