Правові наслідки перебування в цивільному шлюбі. На що може претендувати колишня цивільна дружина?
- Питання-відповідь
- 84
- коментар(і)
- 15-11-2019 23:10
Добрий день, редакціє газети «Звягель»! Я прожив п’ять років із дівчиною в цивільному шлюбі. За час цих відносин я придбав квартиру, яка оформлена на мене. Нині відносини між нами припинені. Моя колишня дівчина погрожує, що забере в мене через суд квартиру. Чи може вона претендувати на моє майно?
На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
«Цивільним шлюбом» називають фактичні шлюбні відносини чоловіка та жінки, які не зареєстровані у встановленому порядку органами РАЦС. Така форма відносин є досить популярною, оскільки носить більш вільну форму стосунків, ніж при офіційному шлюбі. І тому такі пари вважають, що, оскільки немає офіційного шлюбу, то й немає спільного майна, і взагалі вони нічого не винні одне одному після припинення таких стосунків. Але така думка є хибною.
Частина 2 ст.21 Сімейного кодексу України (далі — СКУ) дійсно передбачає, що проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов’язків подружжя.
Але при цьому, у відповідності до ст.74 СКУ, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, то майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положенням глави 8 цього Кодексу «Право спільної сумісної власності подружжя».
Отже, проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення в них деяких прав та обов’язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.
Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім’єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов’язків.
Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім’ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі (ч.4 ст.368 ЦК України).
Враховуючи викладене, особам, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.
Обов’язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім’ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (положення п.6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 р. №5-рп/99).
Вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, суди зазвичай встановлюють:
«ЦИВІЛЬНИЙ» ТА ЗАРЕЄСТРОВАНИЙ ШЛЮБ ОДНОЧАСНО
Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі (ч.1 ст.25 СК України).
Неможливе встановлення факту спільного проживання жінки та чоловіка однією сім’єю без реєстрації шлюбу у відповідний період, у який останній перебував у зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою.
Тобто, задоволення судом заяви про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу призведе до порушення принципу одношлюбності, передбаченого ст. 25 Сімейного кодексу України.
Аналіз ч.2 ст.3, ч.1 та 2 ст.21, ст.25, ч.1 ст.36, ст.74 Сімейного кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що для застосування положень статті 74 СК України необхідною умовою є, зокрема, встановлення факту неперебування осіб у будь-якому іншому шлюбі.
Андрій Т., м.Новоград-Волинський
На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
«Цивільним шлюбом» називають фактичні шлюбні відносини чоловіка та жінки, які не зареєстровані у встановленому порядку органами РАЦС. Така форма відносин є досить популярною, оскільки носить більш вільну форму стосунків, ніж при офіційному шлюбі. І тому такі пари вважають, що, оскільки немає офіційного шлюбу, то й немає спільного майна, і взагалі вони нічого не винні одне одному після припинення таких стосунків. Але така думка є хибною.
Частина 2 ст.21 Сімейного кодексу України (далі — СКУ) дійсно передбачає, що проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов’язків подружжя.
Але при цьому, у відповідності до ст.74 СКУ, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, то майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положенням глави 8 цього Кодексу «Право спільної сумісної власності подружжя».
Отже, проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення в них деяких прав та обов’язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.
Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім’єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов’язків.
Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім’ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі (ч.4 ст.368 ЦК України).
Враховуючи викладене, особам, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.
Обов’язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім’ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (положення п.6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 р. №5-рп/99).
Вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, суди зазвичай встановлюють:
- факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці;
- ведення спільного господарства, побуту;
- виконання взаємних прав та обов’язків;
- з’ясовують час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте);
- а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.
«ЦИВІЛЬНИЙ» ТА ЗАРЕЄСТРОВАНИЙ ШЛЮБ ОДНОЧАСНО
Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі (ч.1 ст.25 СК України).
Неможливе встановлення факту спільного проживання жінки та чоловіка однією сім’єю без реєстрації шлюбу у відповідний період, у який останній перебував у зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою.
Тобто, задоволення судом заяви про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу призведе до порушення принципу одношлюбності, передбаченого ст. 25 Сімейного кодексу України.
Аналіз ч.2 ст.3, ч.1 та 2 ст.21, ст.25, ч.1 ст.36, ст.74 Сімейного кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що для застосування положень статті 74 СК України необхідною умовою є, зокрема, встановлення факту неперебування осіб у будь-якому іншому шлюбі.
Коментарі відсутні