Відбулися загальноміські акції до Дня пам’яті жертв голодоморів
- Новоградські новини
- 22
- коментар(і)
- 29-11-2019 18:17
23 листопада за Палацом культури імені Лесі Українки відбулася загальноміська акція «Запалимо свічку пам’яті» з нагоди Дня пам’яті жертв голодоморів. У заході взяли участь керівництво Новограда-Волинського та небайдужі містяни, щоб у знак вшанування пам’яті жертв голодоморів, як і вся Україна, завмерти на хвилину в мовчанні та запалити вогник пам’яті.
У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років, який визнаний на міждержавному рівні як геноцид українського народу. Голодомор був свідомою радянською політикою стосовно українського селянства, актом примусу й залякування, відповіддю на непокору й опір українців політиці насильницької колективізації.
«Голодомор 1932-1933 років, який забрав життя понад 7 мільйонів людей, — це страшна частина родинної історії майже кожного сучасного українця. Щохвилини від штучного голоду помирало 26 людей. Зникали не лише сім’ї, а й цілі села», — йдеться в повідомленні на сайті Музею Голодомору (https://holodomormuseum.org.ua).
У всіх населених пунктах на території України цього дня приспущено Державний Прапор та обмежено проведення заходів розважального характеру. О 16:00 українці запалили свічки пам’яті та приєдналися до загальнонаціональної хвилини мовчання.
Напередодні, 22 листопада, біля пам’ятного знака жертвам голодомору на військово-меморіальному кладовищі відбулася скорботна акція, організована учнями ліцею №4 та вищого професійного училища.
Із колосками пшениці та лампадками в руках керівництво міста, громадські активісти, школярі стали учасниками панахиди за загиблими.
Учасники скорботної акції схилили голови в глибокій жалобі за тими, кого було приречено на голодну смерть лише за те, що вони були українцями.
У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років, який визнаний на міждержавному рівні як геноцид українського народу. Голодомор був свідомою радянською політикою стосовно українського селянства, актом примусу й залякування, відповіддю на непокору й опір українців політиці насильницької колективізації.
«Голодомор 1932-1933 років, який забрав життя понад 7 мільйонів людей, — це страшна частина родинної історії майже кожного сучасного українця. Щохвилини від штучного голоду помирало 26 людей. Зникали не лише сім’ї, а й цілі села», — йдеться в повідомленні на сайті Музею Голодомору (https://holodomormuseum.org.ua).
У всіх населених пунктах на території України цього дня приспущено Державний Прапор та обмежено проведення заходів розважального характеру. О 16:00 українці запалили свічки пам’яті та приєдналися до загальнонаціональної хвилини мовчання.
Напередодні, 22 листопада, біля пам’ятного знака жертвам голодомору на військово-меморіальному кладовищі відбулася скорботна акція, організована учнями ліцею №4 та вищого професійного училища.
Із колосками пшениці та лампадками в руках керівництво міста, громадські активісти, школярі стали учасниками панахиди за загиблими.
Учасники скорботної акції схилили голови в глибокій жалобі за тими, кого було приречено на голодну смерть лише за те, що вони були українцями.
Олена ОБУХ, головний спеціаліст відділу інформації та зв’язків із громадськістю міської ради
Коментарі відсутні