Поминання 2/2020

Поминання 2/2020







































16 січня минає 5 років, як немає з нами Альбіна Валер’яновича ВЕСЕЛЬСЬКОГО


Вогонь життя раптово згас,

Печаль і смуток серце ранить,

Низький уклін тобі від нас

І вічна пам’ять.


Сумуючі діти, онуки, правнуки


14 січня — 15 років, як пішов із життя чоловік, батько, дідусь — Віктор Миколайович ЯНЧЕВСЬКИЙ


Любий татку наш,

Недовго жив Ти з нами.

Любов, печаль і біль в душі

Лишив Ти нам і мамі.

Сумуємо, пам’ятаємо.


Дружина, діти, онуки


Нет сильнее муки, чем детей терять...


11 января — 4 года, как трагически ушёл из жизни наш дорогой, любимый сыночек — Николай Васильевич ОПАНАСЮК


Не слышно голоса родного, не видно добрых, милых глаз. Зачем судьба была жестока? Как рано ты ушёл от нас. Великой скорби не измерить, слезами горю не помочь. Тебя теперь нет с нами. Ты зажигаешь звёздочки на небе, чтоб светлее было на Земле и чтоб самые любимые на свете сохранили память о тебе.

День памяти, а будто бы вчера... Ты рядом был и говорил со мною... А нынче — «памяти» горит свеча... И плачет сердце горько, безутешно...


Светлая память и вечный покой. Скорбим, помним, любим.

Родные


13 січня — рік, як не стало з нами Галини Мартинівни ОРЕХОВСЬКОЇ

16.03.1952-13.01.2019 р.


Рідна, Ти несподівано нас покинула. Забути — неможливо, повернути — також, ту ласку, доброту, турботу, ніжність, жіночу мудрість, властиву Тобі, наша рідненька, безмежну любов Твою до чоловіка, дітей та внуків. Ми безсилі щось змінити, але знаємо і віримо, що Ти усміхнена, завжди поруч із нами, порадниця наша, наша Мама. Поминаємо Тебе усією родиною. Земля Тобі пухом. Вічна пам’ять і Царство Небесне.


Вічно сумуючі: чоловік Микола; сини Богдан, Петро; дочка Наташа; невістки Наташі; онук Женя; онучки Ася, Тоня, Віталіна, Іванка, Влада та друзі


В январе исполняется 4 года со дня смерти Светланы Михайловны ТАМБАСОВОЙ и 19 лет со дня смерти Павла Петровича ТАМБАСОВА


Когда родители уходят,

Навеки меркнет свет в окне.

Пустеет отчий дом и может

Гораздо чаще снится мне.

Незыблем сей порядок,

Извечен ход времён,

Да будет тих и сладок

Ваш безмятежный сон!

Скорбим. Помним.


Дочери, внучка с семьёй, родные


10 січня минає 40 днів, як немає нашого рідненького чоловіка, батька, дідуся, друга — Леоніда Олександровича БОНДАРЧУКА

15.09.1938-02.12.2019 р.


Як сумно без тебе, рідненький, печаль не проходить і серце болить. Так хочеться ще раз тебе обійняти й побути з тобою хоча б ще на мить. Такого рідного, святого, такого доброго, як ти, такого щирого, простого вже нам ніколи не знайти. Помолимося за тебе, наш рідненький, і свічка тихо спалахне. У Бога ласки поблагаєм, бо дуже любимо тебе. Спи, дорогенький, спочивай з миром. Хай сонечко зігріває твою могилу, а твоїй щирій душі Царство Небесне і вічний спокій.

Схиляєм голови сумні: Ваша дружина, діти, онуки, рідні і їх сім’ї. Прийміть уклін наш до землі і тугу вічної розлуки.


6 января — год, как ушла из жизни наша любимая жена, мамочка и бабушка — Светлана Аркадьевна ТКАЧУК


Ушла из жизни очень рано, и не найти больше покой,

А сердцу больно, сердце в ранах от расставания с тобой.

Мы верим в то, что ты на небе, мы верим в то,что ты в раю

Нашла покой,а где-то в сердце сама себя не узнаю.

Ты приходи, мы будем рады, во сне явись — поговорим,

Не забывай о нас, не надо. Мы любим... помним... и скорбим...


Вечно скорбящие муж, дети, внучки и все родные


12 січня — рік, як пішла у вічність дорога нам людина — Надія Іванівна ЛОПАТЮК


Так пусто стало на душі, і серце плаче кожен день від болю, і огортає тихим смутком все навколо. Рідненька, ми сумуєм за Тобою. Не вистачає усмішки, і слова, і погляду ласкавого й простого. Великий слід у житті Ти залишила і скільки всім добра зробила. Любила Ти життя, людей, правнуків, онуків і дітей. Пішла достойно в майбуття, Тобі не буде забуття. А поки пам’ять житиме в віках, — живою Ти будеш у серцях. Лебединим пухом Тобі земля і Царство Небесне.


Сумуючі чоловік, доньки, зяті, онуки, правнуки, рідні


14 січня минає 40 нестерпно болючих днів, як немає з нами рідного, дорогого Анатолія Васильовича ЯЦЕНКА


Минають дні тяжкої скорботи і печалі, як Ти пішов у вічність. Ти був гарним чоловіком, батьком, дідусем.

Зі слізьми на очах схиляємо голови перед Твоєю могилою і світлою пам’яттю. Спи спокійно. Нехай земля Тобі буде пухом, а душі — Царство Небесне.


Сумуючі дружина, дочка, сини, невістки, онуки, правнучка