З легкої руки…

Так пише свої твори місцева поетеса-піснярка Валентина Ксендзук. Прекрасний Поліський край, а в ньому — с.Симони Ємільчинського району, де в 1950 році народилася ювілярка — «…симонянка-панна зачаровує вродою, з давньої давенщини — полісяночка…».
За фахом ювілярка — медичний працівник, а природа наділила творчим дарунком — з дитинства кохається в поезії і піснях.
Уже понад 40 років Валентина Антонівна закохана в незрівнянний Лесин край: «…Мабуть, моїй долі так судилось жить на цьому клаптику землі, де у Лесі Серденько забилось…».
Уперше на розсуд читачів виносить свої літературні спроби в літературному альманасі «Зерниця». Збірка вперше вийшла у 2000 році. Прадавнє, призабуте слово «зерниця» означає плодове дерево, яке виросло. Із насінини. Збірка стала на часі — ознайомила читачів із творчістю місцевих талантів. До неї увійшли 15 творів Валентини Ксендзук, що полонили читачів любов’ю до рідного краю.
Перша збірка поезій і пісень — «І поки зорі воду п’ють» (2001 р.). Феномен Лесиного генія надихає і розвиває творчий дар вишуканою творчістю симоняночки-поетеси-піснярки, яка має неабияку творчу опіку і підтримку поета Юрія Ковальського: «Мій вчителю! Я дякую долі, що у мене був такий Учитель». З глибокою вдячністю поетеса згадує: «…З одного його погляду було зрозуміло, що ще треба працювати над твором. Це справжня навчительська великодушність — дати комусь творити себе». За порадою Юрія Івановича з’явилася пісня «Два береги Случі»:
Обніма надвечір’я вже кручі —
Я подам тобі голос, смуглянко,
В серці солодко, мрія лягла.
Ми з тобою — два береги Случі.
Я назову тебе просто Случанка
Й припасую з калини вінок.
Пісня написана від чоловічого імені.
Поетична палітра її творів вражає розмаїттям тем. Поетичними перлинами є пісні, у яких вона по-справжньому себе знайшла. Душевним теплом, щедрістю почуттів та щирими українськими барвами сповнені пісні «Тернова хустка» (не тільки гамма почуттів до матері, тут уся ніжність і невичерпна любов). «Чай вишневий», «Полісяночка» й ін. Вона не тільки автор пісень, але й композитор — активний член Новоград-Волинської асоціації композиторів. Асоціація видала збірку пісень «Сім струн» до 110-ї річниці віршованого циклу Лесі Українки «Сім струн». До збірки пісень увійшли й пісні Валентини Антонівни.
Ювілярка нерозривно влилася у творче життя міста: координатор творчої інтелігенції, упорядник і видавець збірки «Зерниця», де читач має можливість знайти щось своє, відкрити для себе нові грані творчості славетного Лесиного краю. Як краєзнавець-дослідник постійно — у творчому пошуку: краєзнавчий нарис про Новоград-Волинський період життя родини Косачів «Найкращі літа з життя свого світа», краєзнавчий нарис «Ясна моя зорина — Симони» — взірець справжньої патріотичної любові до малої батьківщини як частиночки рідної України. Авторка обрала літературний псевдонім — Валентина Веселка — по життю випромінює райдужні переливи веселкових барв, нова збірка поезій і пісень «З легкої руки».
Дорога і шанована Валентино Антонівно! Ваші друзі Г.В.Ковальська, К.І.Пилипенко приєднуються до щиросердних привітань. Зичимо невичерпних життєвих сил для творчості, Божого благословення, родині — добробуту, добра, любові — нехай хміліє голова від щастя, любові, удачі й добра.