ДО ПРАДАВНЬОГО ОСТРОГА
- Сторінки історії
- 817
- коментар(і)
- 29-05-2009 18:08
Нерозривний історичний, культурний і духовний зв’язок древніх Острога і Звягеля знайшов своє чергове підтвердження на науковій конференції «Історія музейництва, пам’яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в Острозі та на Волині» до сторіччя заснування Братства імені князів Острозьких. Конференція відбулася в Острозі, 15 травня цього року.
У чому непересічне значення Острога для України? Це — середньовічна, епохи відродження духовна, культурна і просвітницька колиска сучасної української нації. Яка роль в історії Звягеля острозьких князів Костянтина Івановича (1460-1530) і його сина Василя Костянтиновича (1526-1608) Острозьких — вони зіграли видатну, вирішальну роль у відродженні Звягеля як міста і на сучасному терені, розвитку у місті освіти (перша школа), охорони здоров’я (перша лікарня), торгівлі, оборонному (замок) і сакральному (дві церкви) будівництві.
До визначення якої дати була приурочена конференція? 1909 року в Острозі ініціативною групою волинської інтелігенції — мешканців Острога — було засновано Братство імені князів Острозьких, релігійно-просвітницьке і краєзнавче товариство. Воно визначило за мету збереження, реставрацію, вивчення популяризації острозької старовини. Кульмінаційним моментом у діяльності братства стала реставрація і відкриття у реєстрованих замкових приміщеннях 24 серпня 1916 року історичного музею з бібліотекою, зусиллями Братства і на народні пожертви.
За часів останньої польської окупації (1919-1939 рр.) діяльність братства була скорочена до суто релігійної, а саме Братство було переіменовано у братство святого Федора Острозького (1365-1437 рр.).
Наявність на терені м.Острог (за населенням вчетверо менше нашого) та округи багатьох яскравих пам’яток національної історії і культури, їх непересічне значення обумовило створення на базі музею 11 серпня 1981 р. Державного історико-культурного заповідника м. Острог. У наш час до складу заповідника, крім музеїв, — краєзнавчого (з історичним і художнім відділами), книги і друкарства, постійно діючі нумізматичні виставки, що розташовані в історичних будівлях, це також чисельні унікальні пам’ятки оборонної і сакральної (церкви, кляштори, костели і синагога) архітектури Острога і сусіднього Межиріччя.
Звісно, активну участь у конференції взяли краєзнавці нашого міста — члени професійної творчої спілки Національної спілки краєзнавців і міської асоціації краєзнавців. Своєю участю вони вшанували пам’ять про людей, справжніх подвижників, які у дуже важкі часи — напередодні, і особливо важкі часи Першої світової війни, так багато зробили для збереження національної культурної спадщини, і пам’яті про славетних князів Острозьких.
За браком часу на підготовку, на конференції було представлено сім робіт наших краєзнавців. Бракувало часу і на конференції — на ній було оголошено більше 20 доповідей і повідомлень представників усіх регіонів Великої Волині, багато часу пішло на обговорення найбільш цікавих з них. Тому, хоч і виступили ми не один раз на пленарному засіданні тільки з однією доповіддю (з двох запланованих) про створення промисловості «білого золота» (фарфору) на Волині у ХІХ ст. Встиг виступити В.В.Вітренко, а у заключній на засіданні доповіді автора «Князі Острозькі і Звягель» було об’єднано три роботи. Після огляду виставок у замку до 100-річчя Братства імені князів Острозьких відбувся «круглий стіл» музейників і краєзнавців Волині. На ньому з короткою, але змістовною доповіддю про проблеми виховання особистості гімназистів України і Німеччини виступила її співавторка, член гуртка німецької мови при ЗНВО гімназії імені Лесі Українки, учениця 11 класу Тетяна Слободська.
Звісно, обговорювався і сучасний стан єдиної середньовічної пам’ятки і єдиного матеріального свідчення діяльності князів Острозьких у нашому місті — Звягельського замку. Сучасний стан пам’ятки — залишків унікального для Волині оборонного комплексу XVІ-XVII ст. викликав обурення і здивування у фахівців. Єдиний, найбільш вцілілий фрагмент замку, єдиний, що має справжню цінність для показу, найбільш цікавий — це фасади північно-західної стіни, бастіон і бастея з напольного боку з прилеглим до них засипаним (у 30-50 рр. ХХ ст.) ровом. Саме ця, найбільш цінна частина замку, перетворилася на суцільний громадський туалет і сміттєзвалище. Середньовічний бастіон (XVІ ст.) — у найбільший безкоштовний громадський туалет у центрі міста. Були задані дуже слушні питання. Перше — хіба припустимо у ХХІ ст. те ганебне ставлення до власної культурної спадщини? Виявилося, чомусь, саме у нашому місті можливо. Друге — про який розвиток туризму і реальну пам’яткоохоронну роботу у місті може йти мова? Хіба що на папері. Третє — чи потрібно багато коштів: по-перше — закриття доступу у бастіон через проломлену амбразуру; по-друге — перенести майданчик з контейнерами для сміття; по-третє — звільнити від підтверджено-сучасної засипки бастіон, східний стик бастеї і стіни, прибрати залишки хатнища, тобто за рахунок громадських робіт вийняти вручну 20-30 куб. метрів грунту (з якого лише частину потрібно буде завозити); по-четверте — прибрати опору перед бастеєю, прибрати кілька дерев, що заважають огляду, взагалі прибрати терен від сміття. Як з’ясували фахівці — острозькі і не тільки, в курсі наших справ, більш розуміються на наших проблемах, ніж наші. Автору залишилося лише додати, що звісно вся ця праця буде марною, якщо не вирішити саму «затратну» проблему — спорудити хоч тимчасовий громадський туалет поблизу місця масового відпочинку мешканців і гостей міста, тобто біля замку. Чи потрібно на це великі кошти. Чи важко це зробити навіть у цьому році, ще до початку «Лесиних джерел»? Більш затратними є поради розмістити бігборди: великий з гравюрою Н.Орди у верхній частині глухої стіни Палацу культури і закрити бігбордами трансформаторну підстанцію — вибрано було із запропонованих фото 1929 року «Вид костела з південно-східного боку».
Здивувала фахівців і повна відсутність інформації про те, що це саме залишки середньовічного замку, а не «за першим враженням — сквер імені Лукаша і Мавки з елементами паркової архітектури» (вислів самохідних туристів на одному з Інтернет-сайтів). Відсутня навіть обов’язкова, передбачена Законом пам’яткоохоронна інформаційна дошка.
Багато було цікавого для наших музейників. Це, в першу чергу, інформація про освітницьку програму МЗС Нідерландів «Матра. Музеї України», в якій вже бере участь ряд музеїв Волині, у тому числі Нетішинський краєзнавчий. Цікавою є можливість взяти участь у цій програмі.
Виходячи із доповідей, проблемою є наявність кваліфікованих спеціалістів з пам’яткоохоронної справи. Тому у доповіді одного з учасників (Б.Пажинського) прозвучала цікава пропозиція і обгрунтування відкриття у Старокостянтинові філії Острозької академії з підготовки відповідних фахівців. Представники Академії взяли активну участь у підготовці і проведенні конференції як викладачі, так і студенти.
Гостинність господарів, доброзичлива і робоча атмосфера, не тільки наукова, але практична спрямованість конференції, взагалі дух подвижництва, який панував на ній, обрамлений аурою стародавнього Острога, сприяли її успішній і плідній роботі. Нерозривний зв’язок древніх Звягеля і Острога ще раз продемонстрували на ній як наші краєзнавці, так і острожани.
Маленький, тихий, затишний стародавній і водночас молодий (дякуючи трьохтисячному загону студентів Академії, славетної фундації Василя-Костянтина) Острог, унікальність якого яскраво підкреслена чудовими пам’ятками Державного історико-культурного заповідника, як завжди залишив незабутнє враження.
У чому непересічне значення Острога для України? Це — середньовічна, епохи відродження духовна, культурна і просвітницька колиска сучасної української нації. Яка роль в історії Звягеля острозьких князів Костянтина Івановича (1460-1530) і його сина Василя Костянтиновича (1526-1608) Острозьких — вони зіграли видатну, вирішальну роль у відродженні Звягеля як міста і на сучасному терені, розвитку у місті освіти (перша школа), охорони здоров’я (перша лікарня), торгівлі, оборонному (замок) і сакральному (дві церкви) будівництві.
До визначення якої дати була приурочена конференція? 1909 року в Острозі ініціативною групою волинської інтелігенції — мешканців Острога — було засновано Братство імені князів Острозьких, релігійно-просвітницьке і краєзнавче товариство. Воно визначило за мету збереження, реставрацію, вивчення популяризації острозької старовини. Кульмінаційним моментом у діяльності братства стала реставрація і відкриття у реєстрованих замкових приміщеннях 24 серпня 1916 року історичного музею з бібліотекою, зусиллями Братства і на народні пожертви.
За часів останньої польської окупації (1919-1939 рр.) діяльність братства була скорочена до суто релігійної, а саме Братство було переіменовано у братство святого Федора Острозького (1365-1437 рр.).
Наявність на терені м.Острог (за населенням вчетверо менше нашого) та округи багатьох яскравих пам’яток національної історії і культури, їх непересічне значення обумовило створення на базі музею 11 серпня 1981 р. Державного історико-культурного заповідника м. Острог. У наш час до складу заповідника, крім музеїв, — краєзнавчого (з історичним і художнім відділами), книги і друкарства, постійно діючі нумізматичні виставки, що розташовані в історичних будівлях, це також чисельні унікальні пам’ятки оборонної і сакральної (церкви, кляштори, костели і синагога) архітектури Острога і сусіднього Межиріччя.
Звісно, активну участь у конференції взяли краєзнавці нашого міста — члени професійної творчої спілки Національної спілки краєзнавців і міської асоціації краєзнавців. Своєю участю вони вшанували пам’ять про людей, справжніх подвижників, які у дуже важкі часи — напередодні, і особливо важкі часи Першої світової війни, так багато зробили для збереження національної культурної спадщини, і пам’яті про славетних князів Острозьких.
За браком часу на підготовку, на конференції було представлено сім робіт наших краєзнавців. Бракувало часу і на конференції — на ній було оголошено більше 20 доповідей і повідомлень представників усіх регіонів Великої Волині, багато часу пішло на обговорення найбільш цікавих з них. Тому, хоч і виступили ми не один раз на пленарному засіданні тільки з однією доповіддю (з двох запланованих) про створення промисловості «білого золота» (фарфору) на Волині у ХІХ ст. Встиг виступити В.В.Вітренко, а у заключній на засіданні доповіді автора «Князі Острозькі і Звягель» було об’єднано три роботи. Після огляду виставок у замку до 100-річчя Братства імені князів Острозьких відбувся «круглий стіл» музейників і краєзнавців Волині. На ньому з короткою, але змістовною доповіддю про проблеми виховання особистості гімназистів України і Німеччини виступила її співавторка, член гуртка німецької мови при ЗНВО гімназії імені Лесі Українки, учениця 11 класу Тетяна Слободська.
Звісно, обговорювався і сучасний стан єдиної середньовічної пам’ятки і єдиного матеріального свідчення діяльності князів Острозьких у нашому місті — Звягельського замку. Сучасний стан пам’ятки — залишків унікального для Волині оборонного комплексу XVІ-XVII ст. викликав обурення і здивування у фахівців. Єдиний, найбільш вцілілий фрагмент замку, єдиний, що має справжню цінність для показу, найбільш цікавий — це фасади північно-західної стіни, бастіон і бастея з напольного боку з прилеглим до них засипаним (у 30-50 рр. ХХ ст.) ровом. Саме ця, найбільш цінна частина замку, перетворилася на суцільний громадський туалет і сміттєзвалище. Середньовічний бастіон (XVІ ст.) — у найбільший безкоштовний громадський туалет у центрі міста. Були задані дуже слушні питання. Перше — хіба припустимо у ХХІ ст. те ганебне ставлення до власної культурної спадщини? Виявилося, чомусь, саме у нашому місті можливо. Друге — про який розвиток туризму і реальну пам’яткоохоронну роботу у місті може йти мова? Хіба що на папері. Третє — чи потрібно багато коштів: по-перше — закриття доступу у бастіон через проломлену амбразуру; по-друге — перенести майданчик з контейнерами для сміття; по-третє — звільнити від підтверджено-сучасної засипки бастіон, східний стик бастеї і стіни, прибрати залишки хатнища, тобто за рахунок громадських робіт вийняти вручну 20-30 куб. метрів грунту (з якого лише частину потрібно буде завозити); по-четверте — прибрати опору перед бастеєю, прибрати кілька дерев, що заважають огляду, взагалі прибрати терен від сміття. Як з’ясували фахівці — острозькі і не тільки, в курсі наших справ, більш розуміються на наших проблемах, ніж наші. Автору залишилося лише додати, що звісно вся ця праця буде марною, якщо не вирішити саму «затратну» проблему — спорудити хоч тимчасовий громадський туалет поблизу місця масового відпочинку мешканців і гостей міста, тобто біля замку. Чи потрібно на це великі кошти. Чи важко це зробити навіть у цьому році, ще до початку «Лесиних джерел»? Більш затратними є поради розмістити бігборди: великий з гравюрою Н.Орди у верхній частині глухої стіни Палацу культури і закрити бігбордами трансформаторну підстанцію — вибрано було із запропонованих фото 1929 року «Вид костела з південно-східного боку».
Здивувала фахівців і повна відсутність інформації про те, що це саме залишки середньовічного замку, а не «за першим враженням — сквер імені Лукаша і Мавки з елементами паркової архітектури» (вислів самохідних туристів на одному з Інтернет-сайтів). Відсутня навіть обов’язкова, передбачена Законом пам’яткоохоронна інформаційна дошка.
Багато було цікавого для наших музейників. Це, в першу чергу, інформація про освітницьку програму МЗС Нідерландів «Матра. Музеї України», в якій вже бере участь ряд музеїв Волині, у тому числі Нетішинський краєзнавчий. Цікавою є можливість взяти участь у цій програмі.
Виходячи із доповідей, проблемою є наявність кваліфікованих спеціалістів з пам’яткоохоронної справи. Тому у доповіді одного з учасників (Б.Пажинського) прозвучала цікава пропозиція і обгрунтування відкриття у Старокостянтинові філії Острозької академії з підготовки відповідних фахівців. Представники Академії взяли активну участь у підготовці і проведенні конференції як викладачі, так і студенти.
Гостинність господарів, доброзичлива і робоча атмосфера, не тільки наукова, але практична спрямованість конференції, взагалі дух подвижництва, який панував на ній, обрамлений аурою стародавнього Острога, сприяли її успішній і плідній роботі. Нерозривний зв’язок древніх Звягеля і Острога ще раз продемонстрували на ній як наші краєзнавці, так і острожани.
Маленький, тихий, затишний стародавній і водночас молодий (дякуючи трьохтисячному загону студентів Академії, славетної фундації Василя-Костянтина) Острог, унікальність якого яскраво підкреслена чудовими пам’ятками Державного історико-культурного заповідника, як завжди залишив незабутнє враження.
Олександр ПРОВОТОРОВ, краєзнавець, учасник конференції
Коментарі відсутні