З ДНЕМ ЖУРНАЛІСТА, ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

6 ЧЕРВНЯ — ДЕНЬ ЖУРНАЛІСТА
Напередодні нашого професійного свята пригадую далекий 1971-й рік, коли у місцевій газеті «Радянський патріот» вперше надрукували мою замітку. Йшлося у ній про виступ на сцені клубу залізничників уславленого мистецького колективу з Києва... Згодом познайомився з місцевими журналістами Юрієм Ковальським, Галиною Борисовою, Наталією Машковою, які допомагали опанувати ази журналістики.
Треба зазначити, що у нашій місцевій школі №9, учнем якої я був, розвитку творчих здібностей учнів, у ті роки, приділялася велика увага. Організатор позакласної і позашкільної роботи, він же — вчитель української мови і літератури Микола Данилович Якимчук, зумів організувати шкільний гурток юних кореспондентів. Вчив випускати цікаві класні та загальношкільну газети. М.Д.Якимчук — бувалий фронтовик, організатор шкільного Музею бойової слави, він і сам нерідко друкувався в місцевій пресі, залучав до творчого співробітництва також і нас, старшокласників. Крім мене, нерідко друкувалися дописи Тамари Садохи, Людмили Хильчук та інших... А ще Микола Данилович познайомив нас з ветераном війни, членом Спілки журналістів СРСР Германом Івановичем Івановим. Ми часто навідувалися до нього — незрячого, прикутого до ліжка інваліда, допомагали йому друкувати рукописи, читали пресу, переймали зерна творчого досвіду. Адже Г.І.Іванов друкувався не лише в місцевій пресі, а також в газетах Києва, Москви, Чебоксар, випустив книгу спогадів...
Потім я служив в армії. І там не розлучався з улюбленою справою — журналістикою. Друкувався в окружній газеті. З роками приходив досвід, знання. За моїм підписом друкувалися замітки, статті вже в республіканських та всесоюзних газетах та журналах.
Потім було навчання на журфаці КДУ, робота в газеті, в Орепівській школі. Там, до речі, вирішив організувати гурток юних кореспондентів. Мене підтримали завідувач райвно, заслужений вчитель України А.В.Гордійчук та директор школи М.Д.Петрук. У нас досить цікаво проходили заняття, на них запрошували відомих людей нашого краю, а також письменників з Житомира, уславлених спортсменів... Їздили також на екскурсії в Київ, Шепетівку, Новоград-Волинський. І про все це юні кореспонденти розповідали у шкільній газеті.
Мені приємно відзначити, що чимало повчального, корисного почерпнув під час роботи головним редактором та кореспондентом «Звягель-Інформу», редактором відділу «Новоград-Волинських новин», за що щиро вдячний своїм колегам. Маючи нагоду, хочу від всіє душі привітати всіх газетярів, радіо- і тележурналістів Звягельського краю з нашим святом, побажати міцного здоров’я, творчої наснаги, гострого пера.