Поминання 24/2020

Поминання 24/2020











































15 червня — рік, як пішов від нас чоловік, батько, дідусь — Григорій Петрович КУРТА


Спи спокійно, нехай над твоєю могилкою світить сонце, співають пташечки.

З болем пам’ятаємо, любимо тебе.


Дружина, син, онуки


12 червня минає 7 років, як пішов з життя люблячий, турботливий чоловік, батько і дідусь — Михайло Петрович ЦЯПЕНКО


Минають дні тяжкої скорботи і печалі, як ти пішов у вічність. Перестало битися твоє добре серце, у котрому вистачало тепла для всіх. Ти був чудовим керівником, гарним чоловіком, батьком, дідусем, хорошим сусідом. Пішов із життя, залишив нас у розпачі, дім став пусткою, а життя втратило свої барви. Нехай у цей день згадають добрим словом усі, хто тебе знав. Спи спокійно. Нехай земля тобі буде пухом, а душі — Царство Небесне.


Дружина, онуки, рідні


12 червня минає 40 днів скорботи і печалі, як пішла з життя рідна матуся — Віра Іванівна ХОЛЩОВА


Болить душа, сльози ллються,

І горю нашому нема кінця.

В життя Вас більше не вернуть,

Бо сил таких, на жаль, нема.


Сумуючі чоловік, дочки, внуки, правнуки


14 червня минає 2 роки скорботних днів від тієї страшної хвилини, як пішла у вічність наша прекрасна людина, дорога наша рідна — Раїса Федорівна ЛУК’ЯНЧУК


Той день, коли твій погляд згас і серце перестало битись, став найстрашнішим днем для нас, і ми не можем з цим змиритись.

Вічний спокій добрій душі. Царство Небесне тобі.

Пом’яніть, хто її знав. Згадайте в тихій молитві.


Сумуючі сестри з сім’ями, усі рідні, близькі, друзі


Є сила, що може забрати з життя,

Та з пам’яті рідних — ніколи...


15 червня минає рік, як пішла з життя дорога і рідна нам людина — Сергій Олександрович АМРОШ

16.10.1982-15.06.2019


Ти пішов від нас і залишив печаль і сльози. І скільки б часу не минуло, ти вічно житимеш в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій, наш рідний.


З глибоким сумом хрещений та його родина


15 июня проходит год тяжёлой скорби и печали, как внезапно ушёл из жизни наш родненький сынок, брат, папа, племянник, внук — Сергей Александрович АМРОШ


Вот и год пролетел, как тебя с нами нет,

Ты оставленный след закрепить не успел...

Я немного поплачу, прости уж, сынок,

Жизнь дала мне урок, зачеркнула удачу...

Нет, не вылечит время такую утрату,

Непомерная плата, тяжёлое бремя...

Боль потери сильна, ты останешься с ней

До конца своих дней, выпив горечь до дна.

Теперь всё без тебя на земле происходит:

Догорает заря и солнышко всходит,

Расцветают цветы, наступают рассветы.

Память образ хранит и ласкает былое...

А душа всё болит,

Не находит покоя...

Вновь поставим свечу,

Помолюсь в тишине...

И за всё заплачу я

На грешной земле.


Вечно скорбящие папа, мама, сыночек, братья и все родные


15 червня минає 40 днів, як пішов із життя люблячий чоловік, батько, дідусь і прадідусь — Борис Миколайович ПАВЛЮК із Малої Цвілі — людина прекрасної душі, відкритого та доброго серця


Він жив, радів світу, людям, які оточували його. У скорботі низько схиляємо голови, молимося за упокій його душі. Віримо, що Всемилостивий Господь прийме його світлу та щиру душу в Царство Небесне. Вічна і світла пам’ять йому.


Дружина, діти, онуки та правнуки


15 червня минає два роки, як немає з нами Алли Гнатівни ШУШУК


Минають роки тяжкої скорботи і печалі, як тебе немає з нами. У наших вдячних серцях назавжди залишиться біль і смуток непоправної втрати. Ти була для нас надійною опорою, мудрим порадником, чудовою матір’ю та найкращою бабусею. Усе своє життя ти постійно молилася, підтримувала та турбувалася за всіх нас, та забувала лише думати про себе. Дякуємо тобі, матусенько, за життя, яке дала нам, за надзвичайну доброту, за материнську ласку та любов, за любляче серце.

Низько вклоняємося перед твоєю світлою пам’яттю, яка завжди буде жити в наших серцях.

Нехай свята земля береже твій сон, а Господь дарує Царство Небесне.


Сумуючі діти, онуки


15 червня минає 40 днів, як зупинилося серце люблячої мами та вірного друга — Ольги Іванівни ДОРОШЕНКО


Люба матусю, Ти прожила довге життя, яке було сповнене і любові, і смутку. Але Ти завжди була для мене надійною опорою, мудрим учителем та порадником, щирим другом, світлим променем тепла, доброти та любові, і такою залишишся в моїй пам’яті, серцях та душах рідних і друзів. Хай любов сердець і Твої добрі діла простелять квітучу стежину до Господа і подарують спокій і мир Твоїй душі.


Сумуюча дочка, друзі


17 червня минає рік, як перестало битися серце Віктора Васильовича МАРЧУКА


Біль втрати не згасне ніколи.

В наших спогадах житимеш ти.

Твою посмішку, погляд і голос

Будем ми пам’ятати завжди.


Сумуючі дружина, діти, онуки та рідні