Поминання 42/2020

Забути — не в силі,

вернути — не в змозі...

18 жовтня — 8 років світлої пам’яті рідненької матусі, бабусі, прабабусі — Ольги Яківни ШАПРАН з Ужачина

Ідуть роки, а біль і туга не полишають нас. Пам’ять про Вас — свята і вічна. Пошли, Боже, нашій мамі благодать. Царство Небесне і вічний спокій Вашій добрій душі.

Сумуючі рідні

18 жовтня — 7 років світлої пам’яті Віктора Миколайовича СЕРГЕЄВА з Яруня

На душі і біль, і жаль, і сум, тебе нема і більше вже не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Усі, хто знав, згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою. Царство тобі Небесне. Вічний спокій твоїй душі.

Дружина, діти і внуки

16 жовтня минає 5 років, як нема з нами найдорожчої людини — Євгенія Євгенійовича ПОВТОРЕЙКА

А серце не вірить, душа не сприймає . Свідомість до спокою кличе, а серце щемить і щемить. Тебе, наш рідненький і любий, довічно не зможем забуть ні на мить. Спи спокійно, нехай печаль і наші сльози не тривожать твій вічний сон.

Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Сумуючі дружина, діти, онуки

17 жовтня минає 5 років, як пішла у вічність дорога нам людина — Клавдія Володимирівна БЕЗЗАБАРНА

Вогонь життя раптово згас, залишивши печаль і смуток. А біль втрати не згасне ніколи, у наших спогадах житимеш ти.

Вічна й добра пам’ять про тебе завжди з нами. Царства Небесного та спокою душі.

Усі, хто знав, — пом’яніть і згадайте добрим словом.

У вічній скорботі чоловік, діти, онуки, правнуки, рідні