ПОКУПЕЦЬ ЗАВЖДИ ПРАВИЙ?
- Актуально
- 580
- коментар(і)
- 17-07-2009 22:58
Будь-який поважаючий себе власник завжди слідкуватиме за репутацією свого закладу, і в цьому я вирішила переконатися на практиці. Мною було перевірено найбільш популярні супермаркети нашого міста. Отже, під виглядом звичайного покупця я слідкувала за кисломолочними продуктами і солодощами.
У «Вопаку» та «Вілмі» якби я не старалась — нічого не знайшла, чи то день був такий, чи... А от у «сторожили» новоград-волинських супермаркетів я не лише знайшла, а й без усяких перешкод придбала йогурт, прострочений на 2 дні і кефір на 3. Найбільш дивно, що термін придатності на обох упаковках вказаний на видному місці, і — ні касир, ні інші співробітники не зупинили мене, коли я здійснювала покупку.
Мабуть, немає такої людини, яка б ніколи не потрапляла в подібну ситуацію. Що ж робити?
Отже, ви як покупець, маєте право забрати назад гроші або обміняти придбане на більш якісне. На допомогу вам прийде Комітет захисту прав споживачів чи санітарно-епідемічна станція, а саме — відділення гігієни харчування. Звичайно повертати товар не найприємніша процедура, і той самий ступінь вашої правоти залежить від сумління продавця. Коли я звернулася до адміністратора зі скаргою на неякісні товари, то спочатку мене відвели подалі від інших покупців... і зникли за таємничими білими дверима. Тоді запропонували обміняти товар... Але так нецікаво, і я висловила своє незадоволення і попросила назад гроші. То ж моє бажання виконали, але з одним «але»: замість мого одного, вибили 2 екземпляри чеку повернення, один залишили собі, а інший не захотіли віддати мені і зім’ятим викинули під касу. Чи є правомірною така поведінка — вияснити не вдалося.
Отже, якщо в супермаркеті я більш-менш цивілізовано захистила свої права, то на ринку це зробити практично неможливо.
Згідно з законом усю відповідальність за вилучення з обігу неякісної продукції несе лише власник. І вже 2 роки санітарно-епідемічна станція перевіряє об’єкти торгівлі лише 2 рази на рік, згідно з планом і з попередженням за 10 днів. Отже, усі ми розуміємо, що результат таких перевірок зводиться практично до нуля. Але закон є закон.
Іншою є ситуація, якщо з’явилася безпосередня письмова скарга (до речі, тепер це обов’язкова умова, бо раніше реагували на усні теж), тоді працівники санстанції виходять на об’єкт з перевіркою. Термін розгляду вашої заяви складає не більше 30 днів. Таким чином, за останні півроку даною інстанцією з міста та району було вилучено 558 кг недоброякісних товарів, загальною вартість на 6820 грн. Ось і перший показник поваги до покупців.
Мабуть, головним є навіть не те, що вас обманули, а те, яку шкоду той чи інший товар міг завдати вашому здоров’ю. Бо й м’ясні дитячі консерви, що мають стояти в холодильнику, — зберігаються на звичайних поличках... Бо нехтують не лише нашим життям, а здоров’ям дітей, що не може не обурювати. І це не єдине порушення, яке можна було помітити.
То ж не дивує тоді ні епідемія туберкульозу, ні отруєння у дитячих санаторіях... А безсилими у боротьбі з цим є не лише самі споживачі, а й інстанції, які мають за цим слідкувати... бо їх права чорним по білому зазначені в законі і закріплені підписом Президента...
Я не хочу зробити антирекламу тому чи іншому торговому закладу, а просто звернути їх увагу на якість обслуговування. Бо хоч закон захистив власників від перевірок і зайвих збитків, проте це не дає права нехтувати базовими нормами моралі...
У «Вопаку» та «Вілмі» якби я не старалась — нічого не знайшла, чи то день був такий, чи... А от у «сторожили» новоград-волинських супермаркетів я не лише знайшла, а й без усяких перешкод придбала йогурт, прострочений на 2 дні і кефір на 3. Найбільш дивно, що термін придатності на обох упаковках вказаний на видному місці, і — ні касир, ні інші співробітники не зупинили мене, коли я здійснювала покупку.
Мабуть, немає такої людини, яка б ніколи не потрапляла в подібну ситуацію. Що ж робити?
Отже, ви як покупець, маєте право забрати назад гроші або обміняти придбане на більш якісне. На допомогу вам прийде Комітет захисту прав споживачів чи санітарно-епідемічна станція, а саме — відділення гігієни харчування. Звичайно повертати товар не найприємніша процедура, і той самий ступінь вашої правоти залежить від сумління продавця. Коли я звернулася до адміністратора зі скаргою на неякісні товари, то спочатку мене відвели подалі від інших покупців... і зникли за таємничими білими дверима. Тоді запропонували обміняти товар... Але так нецікаво, і я висловила своє незадоволення і попросила назад гроші. То ж моє бажання виконали, але з одним «але»: замість мого одного, вибили 2 екземпляри чеку повернення, один залишили собі, а інший не захотіли віддати мені і зім’ятим викинули під касу. Чи є правомірною така поведінка — вияснити не вдалося.
Отже, якщо в супермаркеті я більш-менш цивілізовано захистила свої права, то на ринку це зробити практично неможливо.
Згідно з законом усю відповідальність за вилучення з обігу неякісної продукції несе лише власник. І вже 2 роки санітарно-епідемічна станція перевіряє об’єкти торгівлі лише 2 рази на рік, згідно з планом і з попередженням за 10 днів. Отже, усі ми розуміємо, що результат таких перевірок зводиться практично до нуля. Але закон є закон.
Іншою є ситуація, якщо з’явилася безпосередня письмова скарга (до речі, тепер це обов’язкова умова, бо раніше реагували на усні теж), тоді працівники санстанції виходять на об’єкт з перевіркою. Термін розгляду вашої заяви складає не більше 30 днів. Таким чином, за останні півроку даною інстанцією з міста та району було вилучено 558 кг недоброякісних товарів, загальною вартість на 6820 грн. Ось і перший показник поваги до покупців.
Мабуть, головним є навіть не те, що вас обманули, а те, яку шкоду той чи інший товар міг завдати вашому здоров’ю. Бо й м’ясні дитячі консерви, що мають стояти в холодильнику, — зберігаються на звичайних поличках... Бо нехтують не лише нашим життям, а здоров’ям дітей, що не може не обурювати. І це не єдине порушення, яке можна було помітити.
То ж не дивує тоді ні епідемія туберкульозу, ні отруєння у дитячих санаторіях... А безсилими у боротьбі з цим є не лише самі споживачі, а й інстанції, які мають за цим слідкувати... бо їх права чорним по білому зазначені в законі і закріплені підписом Президента...
Я не хочу зробити антирекламу тому чи іншому торговому закладу, а просто звернути їх увагу на якість обслуговування. Бо хоч закон захистив власників від перевірок і зайвих збитків, проте це не дає права нехтувати базовими нормами моралі...
Людмила САВОНЬКІНА
Коментарі відсутні