СІЛЬСЬКА ШКОЛА — ОСОБЛИВА

Сільська школа — вона завжди була і є особливою. І як би не змінювалося наше життя, які б нові пріоритети не з’являлися в ньому, проте саме на селі вчитель завжди був і залишається у великій повазі як серед дітей, так і серед дорослих. Мабуть, через те, що саме ці щирі, прості люди-хлібороби завдяки свой життєвій мудрості, як ніхто розуміють, наскільки важливими і святими є ті зернятка знань та людяності, які засівають вчителі у дитячі серця.
Нині, за умов обмеженого фінансування, сільській школі доводиться особливо непросто. Саме про це наша наступна розмова з начальником відділу освіти Новоград-Волинської РДА О.А.АНТИПЧУКОМ:
— Олександре Анатолійовичу, яким став початок цього навчального року для сільських шкіл Новоград-Волинщини?
— Цей рік видався особливо непростий, бо маємо надзвичайно обмежене фінансування. Кошторисні призначення по відділу освіти у 2009 році складають 38,9 млн. грн., що на 12 відсотків більше, порівняно з попереднім роком (у 2008 році таке збільшення становило +32,3%). Проте дані видатки не забезпечують потреб закладів освіти. Переважно у бюджеті кошти закладені на заробітну плату, і надзвичайно мало — на поточні витрати. А якщо згадати те, що багато приміщень сільських шкіл побудовані вже давно і потребують ремонтів, що не вистачає коштів на підвезення вчителів, то все це доводиться вирішувати за рахунок економії бюджетів по освіті. Очікуємо, що на наступній сесії районної ради будуть виділені додаткові кошти на освіту.
Незважаючи на труднощі, в цьому році нам вдалося повністю забезпечити школи паливом на фінансовий рік, причому, ще до 1 липня. Значно покращився температурний режим у Пилиповецькій школі, де перевели котельню на газ. 7 вересня запрацювала їдальня Суслівської школи, і на даний момент у нас практично стовідсотково школи району харчують дітей.
Хотілося б висловити щиру вдячність голові РДА М.О.Іванюку за підтримку і глибоке розуміння проблем освіти району.
А якщо продовжувати розмову про проблеми сільської школи, то найбільша з них — це мала наповнюваність класів. Практично кожного року учнів в районі зменшується більш як на 300 осіб — це одна середня школа. А так, як фінансування нам надходить із розрахунку на одного учня, то це надзвичайно суттєво і дуже відчутно, бо приміщення так само потрібно опалювати, ремонтувати, освітлювати.
— Як же вийти з такого складного становища?
— Проводимо оптимізацію закладу.
— Що мається на увазі: скорочення шкіл?
— І це також, хоча не тільки. На жаль, сільські громади дуже болісно ставляться до того, що в селі скорочуються школи. Тут мені хотілося б навести декілька прикладів. Ми і так маємо низьку наповнюваність класів. У середньому у повних середніх школах району навчається 138 учнів, неповній середній — 57, а у початковій — 11. А в деяких школах взагалі залишилося по декілька учнів. Так, у Романівці вчиться 4 дитини, в Анеті — 6. Тож малі школи живуть за рахунок великих, про це знають усі. Зрозуміло, що утримувати такі заклади економічно не вигідно. Адже, якщо в класі один-два учні, то це не на користь дитині, яка має вчитися і рости в колективі. Підходи до навчання мають бути різнобічні, диференційовані. І, разом з тим, від цього страждає фаховий рівень вчителів.
— Чи впроваджуються в сільських школах новітні інформаційні технології?
— Так, це наше важливе завдання. З 1 вересня цього року 31 школа району має доступ до мережі Інтернет. Це один з найкращих показників області. Звісно, не всюди просто було вирішити це питання, однак ми одні з перших вирішили його через мобільний зв’язок. Також створили власну веб-сторінку. У школах району — 379 комп’ютерів.
— Чи виникають проблеми з кадрами?
— На даний момент сільським школам не вистачає вчителів інформатики, спеціалістів з художнього та музичного мистецтва, хореографії. Загалом же навчальний процес забезпечують 879 педагогічних працівників. Почесне звання Заслужений вчитель України мають 5 педагогів, Заслужений працівник освіти України — 3. За результатами районного конкурсу «Вчитель року» його переможцями стали у номінації «Українська мова та література» Л.А.Гудзь (Немильнянська ЗОШ), у номінації «Музика» І.В.Деркач (Немильнянська ЗОШ), у номінації «Інформатика» — Н.І.Сингаєвська (Федорівська ЗОШ), у номінації «Фізика» В.В.Ковальчук (Слободо-Романівська ЗНВО), у номінації «Англійська мова» — С.К.Савченко (Федорівська ЗОШ).
— Олександре Анатолійовичу, а як склався стан справ у сільській школі з незалежним тестуванням?
— У 2008—2009 навчальному році 305 випускників одинадцятих класів виявили бажання здавати зовнішнє незалежне оцінювання як державну підсумкову атестацію та вступні іспити до вищих навчальних закладів (майже 70 відсотків від загальної кількості випускників, що на 12 відсотків більше, ніж торік). Найвищий середній бал здобули учні Слободо-Романівського ЗНВО (7,8), Косенівської ЗОШ (7,6), Несолонської ЗОШ (7,3). Варто відзначити, що багато учнів отримали дуже високі бали з обраних ними предметів.
Також хотілося навести той факт, що у 2008-2009 році за підсумками третього етапу всеукраїнських олімпіад ми маємо 18 призових місць проти 8 у минулому навчальному році.
У червні нинішнього року було вперше проведено в районі День випускника, на якому були відзначені кращі випускники 2009 року. Цей захід заслуговує на те, щоб стати традиційним.
— Чи вдається повністю забезпечити сільських школярів підручниками?
— Стовідсотково забезпечені підручниками учні 1-8 класів і на 84 відсотки — старшокласники.
Великою проблемою є той факт, що шкільне майно практично не поновлювалося з моменту будівництва шкіл. А саме парти, стільці, дошки, шафи, обладнання фізичних, хімічних, географічних, історичних, математичних, лінгафонних кабінетів, майстерень і спортивних залів. Це наші першочергові завдання на наступні роки.