ПОЧІМ ПЛАТИТИМЕМО ЗА ПРОЇЗД В АВТОБУСАХ?

ВЛАДА ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО РОЗГЛЯДУ ТАРИФНО-ТРАНСПОРТНОГО ПИТАННЯ
Після того, як 21 та 22 вересня через фінансову скруту основне транспортне підприємство, що обслуговує міські пасажирські маршрути, не випустило автобуси в рейси на повний день, виконавчий комітет міської ради на вимогу перевізників одразу ж (23 вересня) практично вольовим рішенням підвищив тариф на проїзд до 1,50 гривні. При цьому діюча система перевезення пасажирів пільгових категорій була залишена без змін.
Ще тоді говорилося, що рішення ухвалили, минаючи характерну для таких випадків процедуру громадських обговорень. І ось, 13 жовтня, міська влада повернулася до цього питання, ініціювавши громадські слухання щодо пасажирських перевезень. Спочатку здалося, що влада ніби влаштовує ці слухання «заднім числом», щоб себе підстрахувати. Але згодом стало зрозуміло, що не все так просто.
З’ясувалося, що стрибок тарифу до півтори гривні, — це тільки напівкрок, який повністю не рятує перевізників від фінансових негараздів. Адже щедре українське законодавство майже кожному другому жителю країни надає право на безкоштовний проїзд. От тільки компенсувати транспортним підприємствам витрати на безоплатних пасажирів держава не спішить. Чим заганяє перевізників у глухий кут. Тому громадські слухання й були покликані намітити варіанти: яким чином зорганізувати міські пасажирські перевезення так, щоб вони і транспортниками приносили зиск, і для громади були зручними.
За стіл до обговорення переважно сіли пільговики. Тому й перша пропозиція від них несподіванкою не стала — залишити все, як є. Себто, шість днів на тиждень (крім неділі), з 9 до 15 години та після 19, представники пільгових категорій населення мають право на безкоштовний проїзд на внутрішньоміських рейсах. У решту часових проміжків — усі платять.
Поза сумнівом, ця схема є зручною для більшості тих, хто наділений пільгою. Але ж біда — такий порядок роботи не прийнятний для власників автотранспортного підприємства, які стверджують, що за існуючого стану справ вони невдовзі допрацюються до банкрутства. На підтвердження цих слів перевізники знову й знову збиткували про свої «бюджетні дірки»: катастрофічну недостатність державної субвенції, що мала б покривати витрати на обслуговування пільговиків, зростання цін на пальне, автозапчастини, необхідність платити гідну заробітну плату водіям та кондукторам тощо. Між іншим, собівартість перевезення одного пасажира, за обрахунками власників транспортного підприємства, складає вже 2 гривні й 7 копійок.
На противагу, друга пропозиція полягала в тому, щоб запровадити для всіх категорій пільговиків п’ятдесятивідсоткову оплату вартості проїзду, ліквідувавши при цьому обмеження за часом. Цікаво, що такий варіант у Новограді-Волинському раніше вже діяв, і був максимально компромісним. Але його скасували через протест прокурора. Оскільки, відповідно до українського законодавства, пільга має надаватися у повному обсязі. А не наполовину.
Заступник міського голови Сергій Колотов наприкінці засідання зазначив, що інформація, отримана на громадських слуханнях, потрапить під детальний аналіз влади. Орієнтовно за місяць-два транспортно-тарифне питання знову буде винесене на розгляд членів виконавчого комітету.
Відтак, на адресу громади прозвучав заклик активізуватися до обговорення цього питання. Адже чим більше конструктиву прозвучить від усіх категорій новоград-волинців, тим вірогідніше, що у майбутньому рішенні виконкому будуть максимально враховані інтереси і тих, хто щоразу платить за проїзд, і тих, хто має пільгу, і самих перевізників. Головне, в чому зійшлися всі учасники громадських слухань, — якщо через фінансові проблеми транспортників пасажирські перевезення по місту зупиняться, — від цього, крім таксистів, не виграє ніхто.