ПОЕЗІЯ

ЗВЯГЕЛЬСЬКИЙ РОМАНС

Де калина і вишні в леваді цвіли

І жита хутір наш обступали,

Ми з тобою там разом росли,

Як кохання прийшло, покохали.



По стежинах, до Звягельських круч,

Я водив тебе в Зоряні ночі,

Там, де Смолка впадає у Случ,

Цілував твої устонька й очі.



Мабуть, Бог наші долі розвів,

Не судилось нам парою стати…

Я поїхав навчатись у Львів,

Ти — в Херсон комбінат будувати.



Як стеблинку сухої трави,

Я несу в своїм серці провину…

Тебе висватав красень з Литви,

І я юнку собі за дружину.



Та настав в нашій долі момент —

На вокзалі зустрілись з тобою,

В мене син — стрункий легень-студент,

В тебе донька, як ружа, з косою…



Вмить воскресло кохання святе,

Від розмови впівслова з тобою…

На Покрову знов вишля цвіте,

Як цвіла і буяла весною!!!

ЩОБ ЗНАЛИ ВСІ, ЧИЇ МИ ДІТИ

Вже 40 літ по Божій волі

Плекаю злаки-пшениці,

По всіх левадах в ріднім полі

Копаю людям криниці.



Я не стомивсь ладнати воза,

Та людям слово й хліб нести,

Бо мрію в партії Мороза

Росточком правди прорости.



Щоб кожен зміг заможно жити,

За працю в полі, на ріллі,

Та знали всі, чиї ми діти

На Богом даній нам землі.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

Бігбордами весь край наш заквітчався,

Плакатний бум міста заполонив.

Це в жовтні в Україні розпочався

Державний форум владних брехунів!



Розпочались гарантські перегони,

(як їх ще носить на собі Земля?)

Бо хто ж віддасть в заставу мільйони,

Зароблені на ниві з мозоля?!



Та й перегони в нас, як в анекдоті:

Клуб олігархів крутить нам кіно,

Свій свого топить, як кота в болоті,

В лице жбурляють компромат.., пшоно.



Біжать до Бога і Святого Духа,

Спішать, обіцянки всім щедро роздають,

Лапшу народу вішають на вуха,

Аби в гарантське крісло прослизнуть.



Народе мій! Відшиймо кандидата!

Цей «претендент» громаді «послужив»…

Яка то мудрість обирати «тата»,

Що весь народ завів у ранг бомжів?!!

РОЗТЛУМАЧИВ

Щоб про курс валюти знати,

Її міць і стан,

Баба з дідом, як фанати,

Дивляться екран.

А там Шустер правду строчить,

(от спаситель наш)

про дефолт якийсь торочить,

Рейтинг, кризу, транш.

Вже в гарантах… Юлю бачить,

Чеше, аж упрів…

Баба просить розтлумачить

Діда зміст цих слів.

Дід сміється. — То бравада,

Скрізь розвал й розруха,

Це лапшу народу влада

Вішає на вуха,

Щоб громада не збурилась.

Зміст усіх цих слів:

— Влада — в п’ять раз збагатилась,

А народ в сім раз збіднів!!!