19 ГРУДНЯ — МИКОЛА ЧУДОТВОРЕЦЬ

Святитель Микола народився у місті Патара (південне узбережжя малоазійського півострова), був єдиним сином благочестивих батьків Феофана і Нони, котрі дали обітницю присвятити сина Богу. З найменших років Микола вів благочестиве, сповнене духовних роздумів, постничеське життя, старанно вивчав Святе Писання, багато часу проводив у молитвах. Будучи обраним єпископом міста Мир Лікійський, Микола залишався зразком смирення, стриманості і любові до людей. Він здійснив чимало чудес, серед яких найбільш відоме — спасіння від смерті трьох чоловіків, котрих неправедно засудив на смерть корисливий правитель міста. Святий сміливо підійшов до ката і затримав його меч, вже занесений над засудженими. Обвинувачений Миколою у неправедному суді, правитель розкаявся і просив о прощенні. За молитвами святого місто Мир було врятоване від голодомору. Не раз рятував святитель потопаючих у морі, виводив людей із в'язниць і полону.
Св.Микола — один з найпопулярніших святих, котрий вшановується як захисник простого люду, покровитель мореплавства, торгівлі і землеробства.
У народі дуже люблять легенди про цього святого. Наприклад, як він немовлям харчувався молоком з правої груді матері, що мало знаменувати майбутнє перебування по праву руку від Бога.
Із святом пов'язані прислів'я: «Хвали зиму після Миколиного дня», «Попрохай Миколу, і він скаже Спасу» та ін.
Вважається, що після Миколиного дня настає вже справжня зима.
ЯК МИКОЛА ЧУДОТВОРЕЦЬ ІМПЕРАТОРСЬКИЙ ПОДАТОК ЗНИЗИВ
Із благословення Святійшого патріарха Алексія ІІ було заново написано житіє святителя Миколая з використанням старожитніх рукописів, що збереглися до сьогодні, включаючи унікальні пам’ятки V-Х століть. До нього фактично вперше за останнє тисячоліття (якщо не рахувати одного короткого згадування) увійшло «Діяння про податі», про яке йдеться у чотирьох грецьких манускриптах.
…Костянтин Великий, ставши єдиновладним правителем Римської імперії, у 324 році вирішив будувати нову християнську столицю – Константинополь, що вимагало величезних коштів. Коли підійшов черговий строк перепису населення та земельних наділів, в усі провінції були розіслані переписувачі із завданням підвищити податкові збори. В Міри Лікійські, де жив архієпископ Миколай, також прибув чиновник. Бажаючи вислужитися перед монархом, він дуже завищив подать, записав до імператорських кодексів податок у 10152 соліда (солід – з латині «повноваговий» – золота монета вагою 4,55 г). Після того, як влада затвердила розмір податку, в Лікію приїхав інший чиновник. Він виявив жорстокість, вибиваючи непомірну подать.
Пригнічені податками люди кинулися по захист до архієпископа Миколая, і він особисто відправився до Константинополя умовляти імператора. І так палко говорив про страждання лікійців, що христолюбний владика видав грамоту із золотою печаткою: «Жителі Мір повинні щорічно виплачувати податок у 100 солідів. Від іншої податі наша величність звільняє місто на прохання за бідних преподобного Миколая».
Мудрий архієрей розумів, що під тиском царедворців Костянтин може й передумати. Та якщо грамота дуже швидко опиниться в Лікії (а до неї шість днів шляху морем) і буде проголошена, то імператор навряд чи стане змінювати рішення. Усю свою надію архієпископ Миколай поклав на Бога. Помістивши документ у трубку з тростини, він кинув її в море, звернувшись із молитвою, щоб царська грамота швидше опинилася на березі Андріакської бухти. І вже наступного дня священики принесли царський документ головному збирачу податків. Той вимушений був припинити пограбування людей.
Тим часом, як і передбачав святий Миколай, імператор змінив рішення і запропонував архієрею повернути грамоту. Той коротко пояснив, що вона вже два дні тому проголошена в Лікії. Імператор тут же наказав відправити в Міри швидкохідний корабель, доручивши посланцям ретельно з’ясувати, в які день і годину його грамота опинилася там… Повернувшись до Константинополя, вони повідомили монарху, що лікійці дійсно незрозумілим чином одержали документ наступного дня після його підписання.
Костянтин побачив в усьому, що відбулося, волю Божу, повинився перед архієпископом Миколаєм і наказав царедворцям і надалі зберігати незмінним податок з Мір – 100 солідів.