ВІД ЖИТТЯ СОБАЧОГО — КИДАЮТЬСЯ НА ЛЮДЕЙ

У повідомленнях вітчизняних ЗМІ значно почастішали згадки про факти нападу на людей бродячих собак. Ще й досі з думок не виходить випадок, що стався у Києві. Там, нагадаємо, знайшли мертвим, із численними собачими укусами на тілі, молодого телеоператора Першого національного. Та й не тільки у столиці — по всій країні загроза потрапити в зуби бродячих тварин, судячи з інформаційних повідомлень, дедалі зростає.
СОБАКИ АТАКУЮТЬ
Зграї голодних безпритульних собак лякають і новоград-волинців. Як повідомили у травматологічному відділенні міськрай- ТМО, за минулий рік до них звернулося 227 чоловік, котрі постраждали від укусів тварин. Із них — 144 особи були покусані саме домашніми тваринами. У 27 випадках було підтверджено сказ — люди змушені були проходити профілактичні й лікувальні процедури.
Плюс у тому, що влада наявність проблеми визнає. Мінус: до її вирішення — майже як до неба рачки. Та в управлінні житлово-комунального господарства міської ради інформацією з цього питання діляться охоче. Начальник управління Володимир Мисін, майже не задумуючись, називає цифру — 168. Саме стільки бродячих собак було відстріляно в місті впродовж минулого року. Але чиновник одразу ж наголошує, що українським законодавством такий спосіб боротьби із поширенням бродячих тварин заборонений.
Із розмови з Володимиром Мисіним стає зрозуміло, що закон взагалі не дозволяє знешкоджувати бродячих тварин. Натомість пропонується створювати для них спеціальні притулки і стерилізувати, щоб надмірно не плодилися. Проте облаштування притулків потребує значних капіталовкладень. Бюджетних грошей на це немає, як не знайти і меценатів, охочих розщедритися на спорудження звіринців.
— Тому ми — влада — змушені, як виняток, у плані боротьби зі сказом, час від часу все ж проводити відстріл бродячих собак, — каже Мисін.
ДРУГ ЧИ ВОРОГ?
— Але біда в тому, що часто люди, діючи безвідповідально, самі ж і провокують проблему, — продовжує далі представник влади, — Підгодовують, беруть додому собак чи котів, а коли натішаться, — виганяють на вулицю.
Дійсно, боротьба з бродячими тваринами супроводжується суперечками. З одного боку можна зрозуміти тих, хто захищає братів наших менших. З іншого — коли вибирати між собакою і дитиною, яку оскаженілі собаки можуть без будь-яких видимих причин скалічити, гадаю, питання вибору для нормальної людини навіть не постане. Це ж тільки так, сидячи на лавці біля під’їзду, можна балакати з сусідами про гуманізм і високі матерії. Але де й дівається той гуманізм, коли людина опиняється на безлюдній вулиці сам на сам із розлюченими тваринами…
У минулому році на боротьбу із бродячими собаками (фактично — на відстрілювання) влада витратила близько семи тисяч гривень. (Знешкодження однієї тварини обходиться міському бюджету приблизно в сорок гривень.) У цьому році, каже начальник управління ЖКГ Володимир Мисін, влада готова профінансувати на ці цілі навіть удвічі більше. Але тут маємо один із тих випадків, коли гроші вирішують не все. Є й інші, не менш вагомі, супутні чинники.
СТРІЛЯТИ НІХТО НЕ ХОЧЕ
Не так то й просто найти таких, хто б взявся стріляти собак на вулицях міста. По-перше, людина повинна мати низку дозволів, головний із яких — право на зберігання й користування мисливською зброєю. По-друге, психологічна стійкість для такої роботи.
Приміром, минулого року був випадок, коли чоловік взявся до справи, виїхав на полювання… А закінчилося тим, що послав все це під три чорти. Як переказують, щойно почав відстріл, жінки, які це побачили, розходилися кричати, обзивали душогубом, ледь не прокльони вслід вигукували.
Друга перепона, що постає перед владою на шляху до очищення міста від бродячих тварин, — стріляти дозволено тільки до восьмої години ранку. А нині ж у цей час — темно. Через що, знову ж таки, за словами Володимира Мисіна, практично до березня-квітня, коли подовшає світловий день, відстрілів безпритульних собак не планується. А коли почнуться, — не виключено, що й очікуваних коштів у бюджеті міста може не знайтися.
Тим не менше, від початку року організація, з якою влада уклала договір на очищення міста від бродячих собак, все ж знайшла можливість знешкодити чотири тварини.
ПРО НЕСВІДОМІСТЬ
За нинішніми «розцінками» максимальний штраф, що може бути накладений на власника собаки, якщо той не дотримується правил вигулу тварини, складає всього 51 гривню. До того ж, процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення (яких, до речі, по місту повно) настільки складна, що за увесь 2009 рік до такого виду відповідальності у 56-ти тисячному Новограді-Волинському притягли лише одну особу.
Та й то, можна сказати, пощастило. Задіяли ОСББ, куди скарги на порушення при утриманні й вигулі собак надходили постійно, й отримали паспортні дані винуватця. Оштрафували… на 17 гривень. Що тут сказати — «відчутне» покарання. А якщо б собака когось погризла, певно б, власник з піною у рота доводив, що він і його пес тут ніпричому. Культури вигулу собак нашому люду таки бракує.
Так, дійсно, дотриматися писаних правил і норм власникам собак непросто — у Новограді-Волинському на сьогодні не обладнано жодного спеціалізованого майданчика для вигулу домашніх тварин. Але, хоча б не відпускати з повідка собаку бійцівської породи та одягнути на неї намордника у людному місці таки можна. Для цього ж багато не треба. Але такі, елементарні на перший погляд дії, рідко коли можна побачити.

Розкидати по місту отруєний собачий корм категорично заборонено. На спеціалізовані притулки у влади коштів немає. Із відстрілом бродячих собак — теж, як бачимо, проблем не бракує.
Який же вихід? Та, певно, нам самим, громадянам міста, варто виваженіше ставитися до тієї ситуації, що складається із домашніми тваринами. Тим, хто їх утримує, слід пам’ятати, що громадське місце на те й називається громадським, що там треба, насамперед, враховувати інтереси людей. Не кожен із яких радий зустрічі з собакою віч-на-віч.
А щодо бродячих тварин, які так чи інакше становлять загрозу безпеці й здоров’ю людей, то тут, вочевидь, прийдеться змиритися з відстрілюванням. Адже поки що ніяких інших альтернатив не видно.