ЩО ОЗНАЧАЄ ЗНАК СВЯТОГО ХРЕСТА?
- Духовність
- 688
- коментар(і)
- 22-01-2010 14:52
Форму хреста можемо знайти будь-де: людське тіло має цю форму, птах у повітрі нагадує хрест, деякі дерева теж його нагадують, форму хреста мають деякі інструменти, хрест творять зірки на небі. Хрест на небі буде знаменням приходу Судді на загальний суд (Мат. 24, 30). Христова Церква високо шанує знамення святого хреста: вона застосовує його під час Служби Божої, при всіх Тайнах, церковних благословеннях і освяченнях, прикрашає ним церковні вежі, престоли, хоругви і ризи, ставить його на гробах померлих. Храми Божі часто будуються у формі хреста.
Християнин найчастіше визнає свою віру через знак святого хреста. Цим знаком він визнає свою приналежність до Христової Церкви. Євреї і погани насміхаються з хреста і ненавидять його
(І. Кор. 1, 23). Не хочуть про нього чути і протестанти. Не без підстави можемо припустити, що знак святого Хреста запровадили ще Апостоли, бо вживають його в Церкві від перших часів. Знак святого Хреста робиться так: кладемо ліву руку на груди, а три перші пальці правої руки складаємо разом в честь Пресвятої Трійці і, вимовляючи слова: «В ім'я Отця», кладемо їх на чоло, «і Сина» — на груди, «і Святого» — на праве плече, «Духа» — на ліве, «Амінь» — знову на груди. Це повторюємо тричі в честь Пресвятої Трійці. Ніколи не треба хреститися поспішно і недбало, слід пам'ятати, що цей знак є звертанням до Пресвятої Трійці, якій належиться найбільше поклоніння і найбільша честь.
Знаком святого Хреста заявляємо, що віримо в Розп'ятого Спасителя і Бога, в Пресвяту Трійцю.
Форма хреста (†) нагадує нам хресну смерть Ісуса Христа і діло спасіння. Трикратне повторення хреста і виголошувані при цьому слова нагадують нам Пресвяту Трійцю. Знак святого хреста — це неначе короткий витяг нашої християнської релігії.
Знак святого Хреста посилає на нас благословення Боже, тобто береже нас від злого духа та від багатьох нещасть як щодо тіла, так і щодо душі.
Отже, знак святого Хреста не є пустою церемонією, але є вимолюванням собі Божого благословення. А благословення Боже відводить від нас зло і наділяє нас добром. Найбільшим же нещастям у нашому житті при смерті і по смерті є прокляття Боже. Знак святого Хреста відганяє від нас злого духа і його спокуси. Коли робимо знак святого Хреста, диявол утікає від нас так, як собака перед палицею, якою її було побито. Хрест нагадує йому те хресне дерево, яким Христос переміг його на горі Голгофі. Як під час війни не можна неприятелеві стріляти в тих, хто має на руці біло-червоний хрест (тобто священиків, лікарів і медичної служби), так і диявол не сміє нічого зробити тим, хто хреститься святим Хрестом. «Знак Хреста — це печать, біля якої переходить ангел смерті і не робить нам жодної шкоди» (св. Іван Дамаскін). Мідяний вуж у пустині, прообраз хреста Спасителя, беріг всіх, хто на нього дивився, від смертельного укусу отруйних змій; так береже нас і знак святого Хреста від нападу пекельної змії.
Імператор Константин Великий побачив у 312 р. на небі великий сяючий хрест із написом: «Цим знаменням переможеш». Цей хрест бачило і його військо. Тоді наказав вишити хрест на хоругві і переміг. Звідси і походить початок наших церковних хоругв. Ті чудесні слова, які були написані на небі, відносяться до кожного знаку святого Хреста. «Вже сама згадка хреста Христового змушує до втечі наших невидимих ворогів і дає нам силу протистояти їм» (св. Августин).
Святі мали звичай хреститися, коли лиш приходили до них злі думки. Знак святого Хреста може звільнити людину від хвороби. Коли мати Константина Великого, імператриця Олена, відшукала хрест Спасителя (325 p.), то коли доторкнулись тим хрестом до хворої жінки, вона одразу видужала. Таку чудесну силу має хрест Христовий, подібну силу має і знак святого Хреста. Немало хворих швидше би одужали, якщо б частіше хрестилися. Знаємо також, що Мученики хрестилися перед тим, як їх мали мучити, і, як наслідок, не раз з найстрашніших тортур виходили цілими. Розповідають, що святому Йоану Євангелісту одного разу подали чашу з отрутою, святий перехрестив чашу і випив напій без шкоди для себе. Подібне трапилося зі св. Бенедиктом і св. Франціском Ксаверієм, Апостолом Індії. У Старому Заповіті знаходимо доказ того, що знак хреста оберігає від злого. Пророку Єзекиїлу Бог об'явив, що під час Божого суду над Єрусалимом врятуються від смерті ті, кому Ангел Божий зробить на чолі знак букви «Тав» (Т), яка у давній єврейській і грецькій азбуках зображалася у вигляді Хреста.
Ми повинні часто хреститися: коли встаємо вранці або ідемо спати, перед молитвою, перед споживанням їжі, перед виходом з дому, перед кожною важливою справою.
Вранці ми повинні хреститися, щоб Бог зіслав нам благословення на цілий день; ввечері — щоб відігнати від себе злі думки; перед важливими справами, щоб їх успішно завершити і т. д. Вже перші християни дуже часто робили на собі знак святого Хреста. Тертуліан († 240) каже: «Коли розпочинаємо яке діло, виходимо і повертаємось, одягаємося і роздягаємося і взагалі при всьому, що робимо, знаменуємо чоло знаком Хреста». Священик у церкві теж починає усі важливі відправи — Службу Божу, проповідь, Богослужіння і т.д. знаком святого Хреста. Кожен раз, коли хрестимося, отримуємо 50 днів відпусту (Пій IX, 28 липня 1863). Свята Едіта, англійська королівна († 984) дуже часто знаменувалася знаком святого Хреста. Через 13 років після її смерті виявилося, що великий палець її правої руки не зіпсований тлінням.
Лише немудрий соромиться знаку святого Хреста: «Диявол тішиться, коли хтось відрікається від хреста, бо хрест є його загибеллю і знаком перемоги над його силою» (св. Ігнатій Антіохійський).
Християнин найчастіше визнає свою віру через знак святого хреста. Цим знаком він визнає свою приналежність до Христової Церкви. Євреї і погани насміхаються з хреста і ненавидять його
(І. Кор. 1, 23). Не хочуть про нього чути і протестанти. Не без підстави можемо припустити, що знак святого Хреста запровадили ще Апостоли, бо вживають його в Церкві від перших часів. Знак святого Хреста робиться так: кладемо ліву руку на груди, а три перші пальці правої руки складаємо разом в честь Пресвятої Трійці і, вимовляючи слова: «В ім'я Отця», кладемо їх на чоло, «і Сина» — на груди, «і Святого» — на праве плече, «Духа» — на ліве, «Амінь» — знову на груди. Це повторюємо тричі в честь Пресвятої Трійці. Ніколи не треба хреститися поспішно і недбало, слід пам'ятати, що цей знак є звертанням до Пресвятої Трійці, якій належиться найбільше поклоніння і найбільша честь.
Знаком святого Хреста заявляємо, що віримо в Розп'ятого Спасителя і Бога, в Пресвяту Трійцю.
Форма хреста (†) нагадує нам хресну смерть Ісуса Христа і діло спасіння. Трикратне повторення хреста і виголошувані при цьому слова нагадують нам Пресвяту Трійцю. Знак святого хреста — це неначе короткий витяг нашої християнської релігії.
Знак святого Хреста посилає на нас благословення Боже, тобто береже нас від злого духа та від багатьох нещасть як щодо тіла, так і щодо душі.
Отже, знак святого Хреста не є пустою церемонією, але є вимолюванням собі Божого благословення. А благословення Боже відводить від нас зло і наділяє нас добром. Найбільшим же нещастям у нашому житті при смерті і по смерті є прокляття Боже. Знак святого Хреста відганяє від нас злого духа і його спокуси. Коли робимо знак святого Хреста, диявол утікає від нас так, як собака перед палицею, якою її було побито. Хрест нагадує йому те хресне дерево, яким Христос переміг його на горі Голгофі. Як під час війни не можна неприятелеві стріляти в тих, хто має на руці біло-червоний хрест (тобто священиків, лікарів і медичної служби), так і диявол не сміє нічого зробити тим, хто хреститься святим Хрестом. «Знак Хреста — це печать, біля якої переходить ангел смерті і не робить нам жодної шкоди» (св. Іван Дамаскін). Мідяний вуж у пустині, прообраз хреста Спасителя, беріг всіх, хто на нього дивився, від смертельного укусу отруйних змій; так береже нас і знак святого Хреста від нападу пекельної змії.
Імператор Константин Великий побачив у 312 р. на небі великий сяючий хрест із написом: «Цим знаменням переможеш». Цей хрест бачило і його військо. Тоді наказав вишити хрест на хоругві і переміг. Звідси і походить початок наших церковних хоругв. Ті чудесні слова, які були написані на небі, відносяться до кожного знаку святого Хреста. «Вже сама згадка хреста Христового змушує до втечі наших невидимих ворогів і дає нам силу протистояти їм» (св. Августин).
Святі мали звичай хреститися, коли лиш приходили до них злі думки. Знак святого Хреста може звільнити людину від хвороби. Коли мати Константина Великого, імператриця Олена, відшукала хрест Спасителя (325 p.), то коли доторкнулись тим хрестом до хворої жінки, вона одразу видужала. Таку чудесну силу має хрест Христовий, подібну силу має і знак святого Хреста. Немало хворих швидше би одужали, якщо б частіше хрестилися. Знаємо також, що Мученики хрестилися перед тим, як їх мали мучити, і, як наслідок, не раз з найстрашніших тортур виходили цілими. Розповідають, що святому Йоану Євангелісту одного разу подали чашу з отрутою, святий перехрестив чашу і випив напій без шкоди для себе. Подібне трапилося зі св. Бенедиктом і св. Франціском Ксаверієм, Апостолом Індії. У Старому Заповіті знаходимо доказ того, що знак хреста оберігає від злого. Пророку Єзекиїлу Бог об'явив, що під час Божого суду над Єрусалимом врятуються від смерті ті, кому Ангел Божий зробить на чолі знак букви «Тав» (Т), яка у давній єврейській і грецькій азбуках зображалася у вигляді Хреста.
Ми повинні часто хреститися: коли встаємо вранці або ідемо спати, перед молитвою, перед споживанням їжі, перед виходом з дому, перед кожною важливою справою.
Вранці ми повинні хреститися, щоб Бог зіслав нам благословення на цілий день; ввечері — щоб відігнати від себе злі думки; перед важливими справами, щоб їх успішно завершити і т. д. Вже перші християни дуже часто робили на собі знак святого Хреста. Тертуліан († 240) каже: «Коли розпочинаємо яке діло, виходимо і повертаємось, одягаємося і роздягаємося і взагалі при всьому, що робимо, знаменуємо чоло знаком Хреста». Священик у церкві теж починає усі важливі відправи — Службу Божу, проповідь, Богослужіння і т.д. знаком святого Хреста. Кожен раз, коли хрестимося, отримуємо 50 днів відпусту (Пій IX, 28 липня 1863). Свята Едіта, англійська королівна († 984) дуже часто знаменувалася знаком святого Хреста. Через 13 років після її смерті виявилося, що великий палець її правої руки не зіпсований тлінням.
Лише немудрий соромиться знаку святого Хреста: «Диявол тішиться, коли хтось відрікається від хреста, бо хрест є його загибеллю і знаком перемоги над його силою» (св. Ігнатій Антіохійський).
Коментарі відсутні