«НЕ КУПИШ — ПОМРЕШ!..»

«Якби я знав, в яку халепу вскочу, то ні за що не пішов би на повідку тих аферистів. Але все по порядку. Я хворію на простатит. Якось зі своєю дружиною почули по телевізору рекламу про чудодійний апарат, який лікує простатит. Подзвонили по тому номеру, що пропонувався. Нам одразу відповіли. Жіночка приємним голосом поцікавилася моїм здоров’ям. А потім сказала, що даний апарат і ліки, котрі треба приймати 50 днів, коштуватимуть п’ять тисяч гривень, з гарантією оздоровлення на 5 років.
Таких грошей у нас не було. Тоді «добродійники» поцікавилися, чи є в мене пільги? Такі мав. Тоді нам суму зменшили до 2 тисяч 620 гривень. І вже наступного дня до нас додому прибув їхній кур’єр. Привіз той рекламований апарат і дві упаковки ліків.
А потім почалося, що й страшно згадувати. Спочатку той кур’єр сказав, щоб подзвонили до них через п’ять днів і повідомили, яким кольором у мене піде сеча. Була вона, як завжди — світлою. По тому боці зв’язку не на жарт перелякалися і сказали, що повинна бути — темною. «У вас тяжкі проблеми! — хвилювалися там. — Щоб вам допомогти, потрібно додаткові ліки. Але це коштуватиме ще одинадцять тисяч гривень». «А де я їх візьму? — кажу. — Я ледь ті нашкріб!». Кажуть здивовано: «То ж ви пенсіонер! Повинні бути. Проте, коли ви ветеран, то зробимо для вас знижку. Доплатите ще три тисячі шістсот — і ліки будуть у вас»! Я відмовився. А де взяти такі гроші? Та ті «добродійники» невдовзі знову про себе нагадали. Сказали, якщо не купимо їхніх ліків, то через місяць я помру.
Повела мене моя дружина до нашої лікарні. Здали аналізи. Вони виявилися нормальними, тобто, ніякої підозри, що через місяць я «сконаю». Лікарі дивувалися: куди ви потрапили?!
І ми продовжили купувати ліки в аптеці, що й купували до цього. Живу. Після того «приреченого» попередження минуло півроку. Тож, будьте обережні. Нас нахабно дурять».

Від редакції. Подібних випадків досить багато. Зазвичай телефонні ескулапи відповідають ввічливо, доброзичливо, тепліше, ніж у наших поліклініках. Однак, на відміну від поліклінічних традицій, замість того, щоб говорити по суті, співрозмовники вимагають докладної інформації про персону хворого — вік, місце роботи, прибутки, навіть характер. А вже потім цікавляться, що у вас болить, де раніше лікувалися. Потім можуть запропонувати поспілкуватися з їхнім найкваліфікованішим фахівцем — лікарем вищої категорії, котрий стажувався на Заході у відомих європейських світил.
Отже, це явище у нас існує, і поширюється воно через відсутність належного контролю державних структур, які мали б перевіряти діяльність суб’єктів приватної медицини, перевіряти глибоко, а не поверхнево, мовляв, є у них відповідні дозвільні документи — отже, все гаразд. А якби органи Міністерства внутрішніх справ, прокуратури копнули глибше, вони б виявили низку порушень. Прикро, що якісь ділки від медицини ошукують хворих людей. Тож, перед тим, як придбати ті чи інші ліки через телевізійну або яку іншу рекламу, зверніться спочатку до лікарів-фахівців.