У НОВОГРАДІ — МАЙЖЕ ДЕМОГРАФІЧНИЙ РАЙ
- Новоградські новини
- 474
- коментар(і)
- 26-02-2010 23:41
Новоград-Волинський — серед лідерів за динамікою приросту населення по Житомирській області за 2009 рік. Такий висновок можна зробити на підставі даних, отриманих у місцевому управлінні статистики.
Начальник управління Аліна Кур’ята повідомила, що за минулий рік у нашому місті народилося 663 немовлят, померло — 747 осіб. Природний приріст, хоча й від’ємний (склав «-84»), але кращий, аніж у 2008-ому, коли було «-105».
По Новоград-Волинському району природне скорочення за 2009-ий рік склало «-277» осіб, тоді як за 2008-ий — «-411». Загалом у населених пунктах нашого району у минулому році народилося 635 немовлят, померло — 912 чоловік.
Якщо узагальнити, то виходить, що протягом останніх років спостерігається позитивна тенденція — кількість померлих дещо зменшується, а народжуваність — поволі зростає. Хоча й кажуть, що цифри «сухі», але й такі вони дають підстави для стриманого оптимізму. Єдине, що псує в цілому непогану картину — показник смертності дітей віком до одного року, який в місті зріс удвічі. Так, у 2008 році у місті померло чотири дитини до року, у 2009-му — аж вісім. По району — три дитячі смерті у 2008-му, й так само — у 2009-му роках.
Кажуть, усе пізнається в порівнянні. У Новограді-Волинському прийнято всі показники соціально-економічного розвитку, тарифи, ціни і т.д. співставляти з аналогічними цифрами у містах-сусідах. Як правило, міряються з Коростенем і Бердичевом — містами обласного підпорядкування, що мають однаковий із Новоградом статус.
Якщо по рівню середньої заробітної плати новоград-волинці містам-сусідам програють, то в плані демографічної ситуації у нас — практично рай. У Новограді-Волинському за 2009 рік було зафіксовано позитивну і найвищу по області міграцію. До нас прибуло 1093 особи, вибуло — 1030. Різниця — «+63».
Позитивна, але дещо нижча (+30) міграція у Коростені. А ось у Бердичеві міграційне скорочення сягнуло аж «-462». У Житомирі — «-315», у Малині — «-101».
Не краща ситуація у зазначених містах і в плані природного приросту. Приміром, населення Бердичева за рахунок перевищення смертності над народжуваністю у минулому році скоротилося на 168 осіб, Коростень поменшав на 110 чоловік.
Значними темпами скорочуються за кількістю населення й сусідні райони. Так, Ємільчинський поменшав приблизно на 600 людей («-384» — природне скорочення, «-218» — за рахунок міграції), Баранівський — майже на півтисячі («-272» — перевищення смертності над народжуваністю, «-211» — міграційна складова).
Цікаво, що Новоград-Волинський із року в рік залишається відносно стабільним. Звісно, що незначні коливання населення в межах кількох сотень — неминучі. Але наші 56 тисяч зберігаються. Так, станом на 1 січня 2010 року постійне населення Новограда-Волинського складало 56296 осіб. На 1 січня 2009-го — 56317. Для порівняння: у Бердичеві нині проживає 79,3 тисячі, у Коростені — 65,7 тисяч.
Чисельність населення Новоград-Волинського району на початок цього року — 48707 осіб.
А загалом по Україні у 2009 році зафіксовано рекордну за часів незалежності народжуваність. Чіткої цифри Інтернет-видання чомусь досі не дають. Але мова йде щонайменше про 520-530 тисяч немовлят. Із посиланням на молодіжного міністра Юрія Павленка, вітчизняні ЗМІ повідомляють, що у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській областях та в місті Києві протягом минулого року кількість зареєстрованих народжень навіть перевищила кількість зареєстрованих смертей. У той же час найвищий рівень народжуваності фіксується у Донецькій, Дніпропетровській, Львівській областях та у столиці.
Утім, попри ці позитивні новини, населення України невпинно скорочується. До того, що нас вже давно не 52 мільйони, як колись стверджувала реклама, ми звикли. А от 1 листопада 2009 року, за повідомленням Держкомстату України, населення України опустилося нижче позначки в 46 мільйонів. І склало — 45 млн. 999 тис. 934 людини.
Взагалі, за даними ООН, в Україні, Росії та Молдові сьогодні зафіксовано найнижчі показники тривалості життя. За прогнозами експертів Організації Об’єднаних Націй, до 2050 року кількість населення України може скоротитися на 15 мільйонів людей.
Як не дивно, але минулорічний загальнодержавний сплеск народжуваності значна частина вітчизняних соціологів пов’язує із… кризою. Фахівці вважають, що рішення народити дитину українки приймали радше через неможливість у кризу знайти роботу, а не через усвідомлення високої мети материнства. Тому, поряд із матеріальним заохоченням, влада повинна подбати про моральні стимули народжувати, — зауважують соціологи.
На думку соціолога Ольги Балакірєвої, голови Українського інституту соціальних досліджень імені О.Яременка, треба поліпшити соціально-економічні умови життя українців загалом, подбати про житло для молодих сімей, сприяти запровадженню гнучкого графіка роботи для матерів з маленькими дітьми та більше уваги приділяти сімейному вихованню.
Під час підготовки цього матеріалу пригадався древній, але надзвичайно актуальний нині, анекдот. Особливо в світлі вищезгаданих прогнозів ООН. Отож, динозавр до динозаврихи клеїться: мовляв, давай. Вона йому: «Сьогодні не можу — голова болить». І так — цілий день. Надвечір динозавр не витримує: «Давай, дурепо, бо вимремо!».
Начальник управління Аліна Кур’ята повідомила, що за минулий рік у нашому місті народилося 663 немовлят, померло — 747 осіб. Природний приріст, хоча й від’ємний (склав «-84»), але кращий, аніж у 2008-ому, коли було «-105».
По Новоград-Волинському району природне скорочення за 2009-ий рік склало «-277» осіб, тоді як за 2008-ий — «-411». Загалом у населених пунктах нашого району у минулому році народилося 635 немовлят, померло — 912 чоловік.
Якщо узагальнити, то виходить, що протягом останніх років спостерігається позитивна тенденція — кількість померлих дещо зменшується, а народжуваність — поволі зростає. Хоча й кажуть, що цифри «сухі», але й такі вони дають підстави для стриманого оптимізму. Єдине, що псує в цілому непогану картину — показник смертності дітей віком до одного року, який в місті зріс удвічі. Так, у 2008 році у місті померло чотири дитини до року, у 2009-му — аж вісім. По району — три дитячі смерті у 2008-му, й так само — у 2009-му роках.
Кажуть, усе пізнається в порівнянні. У Новограді-Волинському прийнято всі показники соціально-економічного розвитку, тарифи, ціни і т.д. співставляти з аналогічними цифрами у містах-сусідах. Як правило, міряються з Коростенем і Бердичевом — містами обласного підпорядкування, що мають однаковий із Новоградом статус.
Якщо по рівню середньої заробітної плати новоград-волинці містам-сусідам програють, то в плані демографічної ситуації у нас — практично рай. У Новограді-Волинському за 2009 рік було зафіксовано позитивну і найвищу по області міграцію. До нас прибуло 1093 особи, вибуло — 1030. Різниця — «+63».
Позитивна, але дещо нижча (+30) міграція у Коростені. А ось у Бердичеві міграційне скорочення сягнуло аж «-462». У Житомирі — «-315», у Малині — «-101».
Не краща ситуація у зазначених містах і в плані природного приросту. Приміром, населення Бердичева за рахунок перевищення смертності над народжуваністю у минулому році скоротилося на 168 осіб, Коростень поменшав на 110 чоловік.
Значними темпами скорочуються за кількістю населення й сусідні райони. Так, Ємільчинський поменшав приблизно на 600 людей («-384» — природне скорочення, «-218» — за рахунок міграції), Баранівський — майже на півтисячі («-272» — перевищення смертності над народжуваністю, «-211» — міграційна складова).
Цікаво, що Новоград-Волинський із року в рік залишається відносно стабільним. Звісно, що незначні коливання населення в межах кількох сотень — неминучі. Але наші 56 тисяч зберігаються. Так, станом на 1 січня 2010 року постійне населення Новограда-Волинського складало 56296 осіб. На 1 січня 2009-го — 56317. Для порівняння: у Бердичеві нині проживає 79,3 тисячі, у Коростені — 65,7 тисяч.
Чисельність населення Новоград-Волинського району на початок цього року — 48707 осіб.
* * *
А загалом по Україні у 2009 році зафіксовано рекордну за часів незалежності народжуваність. Чіткої цифри Інтернет-видання чомусь досі не дають. Але мова йде щонайменше про 520-530 тисяч немовлят. Із посиланням на молодіжного міністра Юрія Павленка, вітчизняні ЗМІ повідомляють, що у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській областях та в місті Києві протягом минулого року кількість зареєстрованих народжень навіть перевищила кількість зареєстрованих смертей. У той же час найвищий рівень народжуваності фіксується у Донецькій, Дніпропетровській, Львівській областях та у столиці.
Утім, попри ці позитивні новини, населення України невпинно скорочується. До того, що нас вже давно не 52 мільйони, як колись стверджувала реклама, ми звикли. А от 1 листопада 2009 року, за повідомленням Держкомстату України, населення України опустилося нижче позначки в 46 мільйонів. І склало — 45 млн. 999 тис. 934 людини.
Взагалі, за даними ООН, в Україні, Росії та Молдові сьогодні зафіксовано найнижчі показники тривалості життя. За прогнозами експертів Організації Об’єднаних Націй, до 2050 року кількість населення України може скоротитися на 15 мільйонів людей.
Як не дивно, але минулорічний загальнодержавний сплеск народжуваності значна частина вітчизняних соціологів пов’язує із… кризою. Фахівці вважають, що рішення народити дитину українки приймали радше через неможливість у кризу знайти роботу, а не через усвідомлення високої мети материнства. Тому, поряд із матеріальним заохоченням, влада повинна подбати про моральні стимули народжувати, — зауважують соціологи.
На думку соціолога Ольги Балакірєвої, голови Українського інституту соціальних досліджень імені О.Яременка, треба поліпшити соціально-економічні умови життя українців загалом, подбати про житло для молодих сімей, сприяти запровадженню гнучкого графіка роботи для матерів з маленькими дітьми та більше уваги приділяти сімейному вихованню.
* * *
Під час підготовки цього матеріалу пригадався древній, але надзвичайно актуальний нині, анекдот. Особливо в світлі вищезгаданих прогнозів ООН. Отож, динозавр до динозаврихи клеїться: мовляв, давай. Вона йому: «Сьогодні не можу — голова болить». І так — цілий день. Надвечір динозавр не витримує: «Давай, дурепо, бо вимремо!».
Олег БРЮХАНОВ
Коментарі відсутні