А ЧИ БУДЕ ЦЕ МАТИ HAPPY END...

Що це? Нова помаранчева революція? А чи дасть це щось? Чи не марні зусилля молоді? Чи потрібні вони взагалі? Чую розмову людей після АнтиТабачного мітингу біля міської ради міста Львова.
Так, знайома ситуація. Щось подібне було у 2004 р. Але ось мета цих дійств різна! Після призначення на посаду міністра освіти і науки України Д.Табачника молодь деяких міст України розпочала Анти Табачну кампанію. Вже 15 березня вона стартувала у Львові біля ЛНУ. Так, учасники збирали підписи за відставку Табачника з посади. «Антитабакіада» прокотилася вулицями Луцька, Тернополя, Києва, Херсона. І це лише початок» — стверджують організатори. Вони закликають свідому молодь до сильної боротьби на захист якісної української освіти та всього українського суспільства.
17 березня біля міської ради м.Львів відбувся мітинг, учасниками якого були студенти усіх ВУЗів Львова. Та, крім студентів, була значна кількість представників старшого покоління. Там я бачила сльози, сльози в очах наших бабусь і дідусів, які раділи, що молоде покоління не дозволить зруйнувати своє майбутнє. Майбутнє, яке вони, старші люди, здобували для нас кров’ю. Учасники мітингу йшли з прапорами, а ці бабусі і дідусі дивилися на них з надією і благословляли. «Ми за єдність», — неодноразово повторювали студенти. А потім всі разом — молоде і старше покоління — співали єднаючий всіх гімн «Ще не вмерла Україна». Учасники ації запевняють, що Табачник «україножер», і те, що він хоче внести зміни (на їх думку, негативні) у середню і вищу освіту, не дає йому права займати посаду міністра освіти і науки. Очевидно, що молодь не зупиниться, а своїми діями буде вставати на захист якісної української освіти.
А що ж це? Прагнення молоді показати свою незгоду з діями нового міністра; чи, можливо, осліплена молодь стала чиєюсь маріонеткою? Думаю, відповідь на це запитання отримаємо після розв’язки цієї «Бурної кампанії». А чи буде це мати «happy end» чи ні... залишається лише здогадуватися. А поки що будемо свідками подій, які розвиваються.