18 апреля — 40 дней светлой памяти нашего дорогого Павла Петровича КАПУСТИНСКОГО

Все, кто помнит, — помяните,

Низко головы склоните.

Только слёз, лишь слёз не надо,

Память — лучшая награда.

Жена, сыновья, невестка, внучка

Александра Владимировна ЗБЫТКОВСКАЯ

6 мая 1917 г. — 14 апреля 2009 г. Прошёл год без тебя, тяжело, непривычно, с ощущением вины перед тобой. Хотя бабки и успо­каивают, мол, раз не снишься, значит, всё у тебя хорошо. Верим, что ты в Раю и благодарны тебе за твою заботу и твои молитвы там за нас. Любим, помним.

Дети, внуки, правнуки

15 квітня минає 9 скорботних днів, як перестало битися серце Віри Дем’янівни ВОЗНИЦЬКОЇ

Не знайти таких слів, щоб передати наше горе. Просимо пом’янути нашу маму, бабусю, сестру добрим словом. Щиро дякуємо всім, хто не залишив нашу сім’ю у тяжку хвилину.

Сумуючі син Анатолій, невістка Лариса, внуки Анатолій і Олексій, сестра Валентина

Є сила, що може забрати з життя,та з пам’яті рідних — ніколи…

15 квітня — рік світлої пам’яті дорогої нам людини — Ніни Станіславівни ПІСОЦЬКОЇ

Ти в далеку дорогу пішла, звідкіля вже ніхто не вертає. Нехай рідна земля береже твій вічний сон. Ми про тебе завжди пам’ятаємо. Царство тобі Небесне.

Сумуючі чоловік, діти, онуки, рідні

20 квітня минає 9 днів, як пішов у вічність дорогий наш чоловік, батько, дідусь — Леонід Альбертович ГРИНКЕ

Безутішне горе наше, — смутку, печалі і сліз. Спи спокійно, рідний наш, нехай твій вічний сон буде Богу угодний, а душі твоїй хай буде тепло і сонячно, де немає ні сліз, ні горя, а тільки вічний спокій.

Сумуючі дружина, діти, онуки

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи...

16 квітня минає 40 гірких днів, як навіки перестало битися любляче і щире серце дорогої нашої Тетяни Василівни ВИРВАС

Ти пішла від нас так рано! Ніхто не зміг тебе спасти. Лишилась в серці вічна рана. Ти нас прости, прости, прости… Холодний вітер листя носить, а за дверима йде весна. Серце болить, душа голосить — тебе із нами вже нема. Без тебе хата опустіла, не переступиш ти поріг, сюди не прийдеш вже ніколи, не стрінеш родичів своїх. Згасло сонце і померкли квіти, очі плачуть і болить душа. Непоправність втрати, гірка туга огорнула серце і не залиша. Мама ніжна, любляча бабуся, господиня
добра, серце золоте. Всіх любила, всім добро робила — вічна пам’ять їй за те. Царство Небесне і вічний спокій її душі.

Вічно сумуючі донька з сім’єю, сестра з сім’єю та всі рідні

20 апреля исполняется год, как ушла из жизни Анна Адамовна ПОРОСЁНКОВА

Болит сердце, плачет душа. Боль нашей потери не проходит. Твоя добрая душа, нежное сердце, рабочие руки не находили покоя, теперь ты будешь в Царстве Небесном и вечно жить в наших сердцах.

Скорбящие муж, дети, внуки и все родные

19 квітня — 40 днів з дня смерті Анатолія Вікторовича ЛЕВЧЕНКА

Тато! Земля Вам хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Ми вас ніколи не забудем, назавжди Ви в наших серцях.

Сумуючі дружина, діти, онуки

16 апреля — 9 дней со дня преждевременной смерти Юрия Михайловича КОЛОДНИЦКОГО

Что можно выразить словами,

Коль сердце онемело?

Ты память счастья,

Что умчалось прочь.

Ушёл от нас ты очень рано,

Никто не смог тебя спасти.

Навеки в нашем сердце рана,

Пока мы живы, — с нами ты.

Помним, скорбим, любим.

Жена, сын, дочь, внуки

21 квітня минає рік, як нема з нами нашої рідненької матусі Жанни Григорівни КОЗАЧОК

Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю нашої рідненької. Нестерпний біль не вгамувати словами, а горе не виплакати сльозами. І огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Нема тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею, у світі серед безлічі облич вже не зустріти посмішки твоєї. Нехай Бог дарує тобі Царство Небесне і вічну пам’ять. Хто знав тебе, — хай згадають і пом’януть добрим словом.

Сумуючі діти, онуки, правнучки

11 квітня минуло 5 років, як пішла з життя наша дорога дружина, мати і бабуся — Галина Кузьмівна ГЕРАСИМЧУК

Немає в світі таких слів, щоб передати наше горе. Кожну мить — ти з нами. Світла пам’ять назавжди залишиться в наших серцях. Нехай Бог дарує тобі Царство Небесне і вічну пам’ять. Хто знав тебе, нехай згадають, нехай згадають і пом’януть добрим словом.

Сумуючі мати, чоловік, діти, невістки та онуки

18 квітня — четверта річниця доброї пам’яті Юрія Олексійовича ЛЕМІША

06.09.1952 — 18.04.2006 рр.

Без тебе так гірко і важко на світі,

І сонце не так зігріва.

Пішов із життя ти у вічну розлуку,

Для нас залишилась журба.

Вічно сумуючі дружина, доньки, зяті, онуки