ГІМНАЗІЯ — THE BEST!!!
- Освіта
- 554
- коментар(і)
- 28-05-2010 16:46
Ще в дитячому садку мої батьки вирішили, що я навчатимуся в гімназії. Я не стала сперечатися, і тому 1 вересня 2000 року я вперше ступила на поріг школи. Пройшло вже довгих 10 шкільних років, і я вже випускниця.
Нескінченні домашні завдання, реферати та контрольні, різноманітні конкурси, олімпіади, тренінги, спортивні змагання та концерти... І це лише початок того, що випало на мої плечі, коли я почала носити звання — гімназистка. Але, знаєте, я не пошкодувала, що мої батьки обрали саме цю школу. І якби час повернули назад, то я нічого не змінила б. Як відомо, 19-го жовтня 2009 року гімназії виповнилося
18 років, і це вже не просто дата, це — знакова подія. Подія, яка засвідчує, що зусилля тих людей, які створили цей осередок науки, які вклали сюди душу і серце, — немарні. І, повірте, так думаю не лише я. Я впевнена, що так само вважають батьки усіх, без винятку, гімназистів, які з гордістю можуть сказати: «Так, моя дитина навчається в Гімназії». Такої ж думки ректори усіх вищих навчальних закладів, де навчались, навчаються або будуть навчатись випускники нашої школи. І, насамперед, самі гімназисти, які здобувають тут гідну освіту і зрілими особистостями продовжують свій життєвий шлях поза межами школи.
Ця школа простелила переді мною стежину, що веде в країну знань, в щасливе та радісне майбутнє, дала змогу відкрити себе як особистість. Вже декілька років я є членом шкільного парламенту. Здавалося б, що діти можуть зробити та організувати? А ми творимо, приходимо до школи переповнені ідеями… А втілити їх у життя допомагає нам чудовий та креативний педагог-організатор Ломова Вікторія Вікторівна. Протягом року ми проводили не лише заплановані свята, але і ті, що придумували самі.
Ми не тільки розумні, а й жваві, спортивні, непосидючі, мрійливі… Усі наші учні люблять спорт, тому з радістю беруть участь у відкритті шкільної та міської спартакіад, «Веселих стартів», «Козацьких розваг» — одне слово, у всіх спортивних змаганнях, де можна проявити свою силу, спритність, витривалість.
Та і про традиційні конкурси ми теж не забуваємо. Особливим для нас є конкурс читців поезії Лесі Українки, який щороку проходить у нашій школі і не перестає нагадувати нам про нашу землячку, її поезію, долю…
Щоосені ми всією шкільною родиною проводимо конкурс «Осіння феєрія». А які композиції там представлені… А пахощі від квітів ще на тиждень залишаються.
Про календарні свята ми теж пам’ятаємо. Цього навчального року деякі заплановані заходи дещо довелося змістити через карантин. Проте успішно пройшли свята на Святого Андрія, Святого Миколая, які так полюбляють наші найменші школярі.
Залишаться в пам’яті і конкурсно-розважальні програми до 8 березня: «Міні-міс», «Нумо, дівчата» та «Міс та Містер Гімназії». Оскільки я була ведучою, то пам’ятаю, з яким хвилюванням виходили на сцену наші маленькі міс. А з якою серйозністю кожна готувалася до конкурсів. Сльози, радість, переживання,перші перемоги... Напевно, мами наших учасниць хвилювалися більше за них самих. Тоді переможницею стала і отримала титул «Міні-міс» Попович Оля, «Міс посмішкою» стала Шпінь Іра, «Міс чарівність» — Сайчук Оля, «Міс грація» — Карпишина Аліна, «Міс артистичність» — Корнійчук Таня, «Міс елегантність» — Бойчук Настя.
Дівчата середніх та старших класів теж відзначилися своєю артистичністю, згуртованістю, винахідливістю.... Частіше б вони проявляли свої здібності.
Але ми не лише артисти. Наші учні беруть активну участь у різного роду акціях: збір макулатури, «Ветеран живе поруч», «Озеленімо наше місто разом» та багато інших.
Ми щирі та відкриті, мрійливі та завзяті, дружні та надійні… Ми — майбутнє нації. Наші вчителі допомагають розширити наш кругозір, здобути глибокі знання, розкривати таланти, розвивати їх та використовувати в майбутньому. Дякую, рідненькі, що розумієте, підтримуєте, навчаєте, допомагаєте нам.
Я пишаюсь тим, що навчаюсь у Гімназії. Наші учні — розумні та талановиті, а вчителі — мудрі та справедливі. Найголовніше, щоб ми і покоління майбутніх гімназистів ніколи не забували девіз нашої школи та дотримувалися його:
«Ми проголошуємо життя на принципах Справедливості, Добра, Миру, Краси, Гармонії, Творіння».
Нескінченні домашні завдання, реферати та контрольні, різноманітні конкурси, олімпіади, тренінги, спортивні змагання та концерти... І це лише початок того, що випало на мої плечі, коли я почала носити звання — гімназистка. Але, знаєте, я не пошкодувала, що мої батьки обрали саме цю школу. І якби час повернули назад, то я нічого не змінила б. Як відомо, 19-го жовтня 2009 року гімназії виповнилося
18 років, і це вже не просто дата, це — знакова подія. Подія, яка засвідчує, що зусилля тих людей, які створили цей осередок науки, які вклали сюди душу і серце, — немарні. І, повірте, так думаю не лише я. Я впевнена, що так само вважають батьки усіх, без винятку, гімназистів, які з гордістю можуть сказати: «Так, моя дитина навчається в Гімназії». Такої ж думки ректори усіх вищих навчальних закладів, де навчались, навчаються або будуть навчатись випускники нашої школи. І, насамперед, самі гімназисти, які здобувають тут гідну освіту і зрілими особистостями продовжують свій життєвий шлях поза межами школи.
Ця школа простелила переді мною стежину, що веде в країну знань, в щасливе та радісне майбутнє, дала змогу відкрити себе як особистість. Вже декілька років я є членом шкільного парламенту. Здавалося б, що діти можуть зробити та організувати? А ми творимо, приходимо до школи переповнені ідеями… А втілити їх у життя допомагає нам чудовий та креативний педагог-організатор Ломова Вікторія Вікторівна. Протягом року ми проводили не лише заплановані свята, але і ті, що придумували самі.
Ми не тільки розумні, а й жваві, спортивні, непосидючі, мрійливі… Усі наші учні люблять спорт, тому з радістю беруть участь у відкритті шкільної та міської спартакіад, «Веселих стартів», «Козацьких розваг» — одне слово, у всіх спортивних змаганнях, де можна проявити свою силу, спритність, витривалість.
Та і про традиційні конкурси ми теж не забуваємо. Особливим для нас є конкурс читців поезії Лесі Українки, який щороку проходить у нашій школі і не перестає нагадувати нам про нашу землячку, її поезію, долю…
Щоосені ми всією шкільною родиною проводимо конкурс «Осіння феєрія». А які композиції там представлені… А пахощі від квітів ще на тиждень залишаються.
Про календарні свята ми теж пам’ятаємо. Цього навчального року деякі заплановані заходи дещо довелося змістити через карантин. Проте успішно пройшли свята на Святого Андрія, Святого Миколая, які так полюбляють наші найменші школярі.
Залишаться в пам’яті і конкурсно-розважальні програми до 8 березня: «Міні-міс», «Нумо, дівчата» та «Міс та Містер Гімназії». Оскільки я була ведучою, то пам’ятаю, з яким хвилюванням виходили на сцену наші маленькі міс. А з якою серйозністю кожна готувалася до конкурсів. Сльози, радість, переживання,перші перемоги... Напевно, мами наших учасниць хвилювалися більше за них самих. Тоді переможницею стала і отримала титул «Міні-міс» Попович Оля, «Міс посмішкою» стала Шпінь Іра, «Міс чарівність» — Сайчук Оля, «Міс грація» — Карпишина Аліна, «Міс артистичність» — Корнійчук Таня, «Міс елегантність» — Бойчук Настя.
Дівчата середніх та старших класів теж відзначилися своєю артистичністю, згуртованістю, винахідливістю.... Частіше б вони проявляли свої здібності.
Але ми не лише артисти. Наші учні беруть активну участь у різного роду акціях: збір макулатури, «Ветеран живе поруч», «Озеленімо наше місто разом» та багато інших.
Ми щирі та відкриті, мрійливі та завзяті, дружні та надійні… Ми — майбутнє нації. Наші вчителі допомагають розширити наш кругозір, здобути глибокі знання, розкривати таланти, розвивати їх та використовувати в майбутньому. Дякую, рідненькі, що розумієте, підтримуєте, навчаєте, допомагаєте нам.
Я пишаюсь тим, що навчаюсь у Гімназії. Наші учні — розумні та талановиті, а вчителі — мудрі та справедливі. Найголовніше, щоб ми і покоління майбутніх гімназистів ніколи не забували девіз нашої школи та дотримувалися його:
«Ми проголошуємо життя на принципах Справедливості, Добра, Миру, Краси, Гармонії, Творіння».
І.НЕВМЕРЖИЦЬКА, учениця НВК «Гімназія імені Лесі Українки — школа І ступеня»
Коментарі відсутні