«БІОВЕТФАРМ» ВПРОВАДЖУЄ НОУ-ХАУ: ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ РОСЛИН І ТВАРИН БЕЗ «ХІМІЇ»
- Інтерв'ю
- 1414
- коментар(і)
- 04-06-2010 01:41
У боротьбі зі шкідниками рослин і тварин люди завдають нищівного удару власному здоров’ю. Часом, не розуміючи загрози, що спричиняє застосування «хімії». Навіть картоплю на базарі сьогодні страшно купувати — ніхто не розповість покупцеві правду про те, за допомогою яких отрутохімікатів вона вирощена. Як кажуть, урожай — це те, що не зуміли знищити шкідники й хвороби, а єдиною зброєю садівників та городників для захисту рослин та лікування і профілактики захворювань тварин, досить довгий час є препарати на основі небезпечних сполук хімічного походження. Звідси — наші хвороби, кволий імунітет та інші незворотні наслідки для здоров’я.
Справжній прорив чи то революцію на ринку ветеринарії та засобів захисту рослин здійснив ВАТ «Біоветфарм». Спільно з науковцями, на цьому підприємстві, вперше в Україні створено біопрепарат нового покоління «Актофіт». Наука не стоїть на місці: діюча речовина препарату — комплекс авермектинів — була отримана з особливих мікроскопічних грибів, що містяться у грунті. Американські біологи винайшли авермектини тридцять років тому у грунті Таїланду. Сьогодні ці мікроорганізми успішно «вирощують» і використовують для виготовлення біологічних препаратів на «Біоветфармі». Разом з фотокореспондентом ми побували у цехах заводу. Цікаву екскурсію для нас організував натхненник інноваційних технологій та реконструкції підприємства — голова правління ВАТ «Біоветфарм» Валентин ВИСОЦЬКИЙ.
— Валентине Петровичу, ще донедавна завод, який ви очолюєте, пов’язували з назвами інших преператів — здебільшого «Біовіт». Що змусило вас кардинально змінити напрямок виробництва? У чому різниця між цими засобами?
— Препарат «Біовіт» на нашому підприємстві виробляється з 1960 року. Відтоді, як відбулася друга масштабна реконструкція і змінився профіль виробництва — розпочався випуск антибіотиків для ветеринарії. Саме на основі згаданих вами препаратів — «Біовіт» та «Уровіт». Для тварин антибіотик хлортетрациклін у складі цих препаратів — це, для порівняння, як пеніцилін для людини. За 50 років його застосування на теренах усього Радянського Союзу не було побічних явищ чи нарікань. Втім з часом виникла резистентність мікроорганізмів до цього антибіотика, тобто звикання до препарату. З’явилася потреба у засобах нового покоління. Від «Біовіту» ми не відмовилися, але на зміну йому прийшли інші сучасні препарати для потреб сільського господарства.
— Саме на «Біоветфармі» освоєно нову технологію захисту рослин і тварин. В чому її унікальність?
— У тому, що діюча речовина препарату — аверсектин С — створена за допомогою не хімічного, а мікробіологічного синтезу, природнім шляхом. За основу вчені взяли мікроорганізми з грунту, що виробляють специфічні природні сполуки, які мають вибіркову дію на непроханих «гостей» — паралізують шкідників. Головні переваги антипаразитарних препаратів на основі нової технології — ефективність, екологічна чистота та безпека для людей. До речі, вчені підрахували: звикання шкідників до авермектинових препаратів не очікується впродовж найближчих… двох тисяч років!
— Що виготовляє сьогодні «Біоветфарм»?
— Препарати ветеринарного призначення та біологічні засоби захисту рослин «Актофіт» — для знищення шкідників як сільськогосподарських культур: картоплі, огірків, томатів і баклажанів, винограду, плодових дерев, полуниць, хмелю, так і декоративних квітів.
— Не секрет, що українські підприємства, у тому числі — фармацевтичні, не виготовляють, а здебільшого закуповують іноземну сировину та фасують її. Відтак вітчизняних виробників можна перерахувати на пальцях. Завдяки чому «Біоветфарму» вдалося втриматися на ринку і не стати як більшість?
— У непрості часи ми зберегли на заводі технологію ферментації (вирощування мікроорганізмів) — в Україні, серед підприємств аналогічного профілю, лише на нашому заводі в цеху можна побачити «живий» технологічний процес від початку до кінця. Навіть сьогодні, під час реконструкції, невеликий колектив, який залишився, постійно тримає руку на пульсі перспективної технології. Здійснюємо селекційні роботи з культурами, їх фільтрацію, висушування та багатоступеневу очистку. Близько шести мільйонів гривень витрачено сьогодні на реконструкцію заводу, яку плануємо завершити впродовж року. Придбано високоякісне обладнання для контролю якості продукції. Усе — відповідно до європейських стандартів.
— Маєте потужну наукову базу?
— Точніше сказати — мали у радянські часи. В Україні сьогодні бракує відповідної бази, наукові інститути здебільшого самі ледь жевріють. Нас підтримує корпорація «Укрзооветпромпостач»: її спеціалістам належать запатентовані розробки, які ми впроваджуємо у виробництво. У розробці та впровадженні нових технологій у виробництво співпрацюємо з науково-дослідницькими інститутами Києва, Львова, Одеси.
— Чи важко конкурувати на ринку, на якому ви працюєте?
— Надзвичайно важко. Культура споживача низька, непросто працювати поряд з «акулами» аграрного сектору, які заполонили ринок хімічними препаратами. За сезон продаємо 30-40 тонн препаратів, у той час, як потреба — колосальна. Порівняно з минулим роком ціни на нашу продукцію зросли на 10-12%. Нині нашими покупцями частіше є індивідуальні господарства, аніж колективні. Аби змінити ситуацію, співпрацюємо з Клубом органічного землеробства, який пропагує вирощування врожаю «без хімії». Переконані, що майбутнє саме за мікробіологією.
Свідчення цьому — нові сфери застосування наших препаратів. В інституті зернового господарства, скажімо, спробували застосувати «Актофіт» для зберігання зерна у сховищах — результат вражаючий. Проте, щоб пройти усі офіційні інстанції та отримати безліч дозволів на впровадження нової безпечної технології зберігання зерна, маємо витратити близько 200 тисяч гривень. Такі витрати дозволити собі зараз не можемо. Натомість у зерносховищах України використовують нині дорогі імпортні отрути проти шкідників…
— Серед продукції заводу — препарати для лікування та профілактики захворювань тварин. Скільки часу складає період їх виведення з організму?
— Наша новинка — запатентований препарат «Нововерм ВК» для великої рогатої худоби. Сьогодні він вводиться під шкіру, наступного дня — жодного сліду в організмі худоби. Молоко корів одразу можна використовувати без обмежень, тоді як період виведення аналогічних препаратів інших виробників сягає 15-20 днів. Після такого ноу-хау ми одразу відчули тиск конкурентів, адже нікому з них не вдалося досягнути такого ж результату.
— Це добре, але галузь тваринництва у нашій країні до сьогодні перебуває у плачевному стані. Наскільки складно за таких умов забезпечити високий попит на препарати?
— Окрім українського ринку, нашими покупцями вже багато років є Білорусь та Молдова. Були часи, коли підприємство, через кризу галузі тваринництва в Україні, виживало саме за рахунок закордонних покупців. Після реконструкції заводу плануємо значно розширити географію ринку збуту.
— Свого часу методом біотехнологій на підприємстві виробляли настої родіоли та женьшеню.
— Так, ми і сьогодні вирощуємо женьшень та родіолу рожеву — за допомогою технології вирощування клітин рослин. Це дозволяє вирощувати рослини у вигляді біомаси, у якій зберігаються природні властивості. Настої женьшеню та родіоли використовуються у харчовій промисловості, хоча спектр їх застосування набагато ширший — це і косметична, і фармацевтична, і ветеринарна галузі. Попитом у населення користується і міцелій гриба вешенка, як матеріал для вирощування екологічно чистого і дієтичного продукта харчування. Усім, хто зацікавився нашою продукцією, раджу звертатися у відділ збуту заводу чи у спеціалізовані магазини, інформацію у регіонах нададуть наші представництва. Адреса офіційного веб-сайту: www. biovetfarm.com.ua.
— Дякую за розмову.
Справжній прорив чи то революцію на ринку ветеринарії та засобів захисту рослин здійснив ВАТ «Біоветфарм». Спільно з науковцями, на цьому підприємстві, вперше в Україні створено біопрепарат нового покоління «Актофіт». Наука не стоїть на місці: діюча речовина препарату — комплекс авермектинів — була отримана з особливих мікроскопічних грибів, що містяться у грунті. Американські біологи винайшли авермектини тридцять років тому у грунті Таїланду. Сьогодні ці мікроорганізми успішно «вирощують» і використовують для виготовлення біологічних препаратів на «Біоветфармі». Разом з фотокореспондентом ми побували у цехах заводу. Цікаву екскурсію для нас організував натхненник інноваційних технологій та реконструкції підприємства — голова правління ВАТ «Біоветфарм» Валентин ВИСОЦЬКИЙ.
— Валентине Петровичу, ще донедавна завод, який ви очолюєте, пов’язували з назвами інших преператів — здебільшого «Біовіт». Що змусило вас кардинально змінити напрямок виробництва? У чому різниця між цими засобами?
— Препарат «Біовіт» на нашому підприємстві виробляється з 1960 року. Відтоді, як відбулася друга масштабна реконструкція і змінився профіль виробництва — розпочався випуск антибіотиків для ветеринарії. Саме на основі згаданих вами препаратів — «Біовіт» та «Уровіт». Для тварин антибіотик хлортетрациклін у складі цих препаратів — це, для порівняння, як пеніцилін для людини. За 50 років його застосування на теренах усього Радянського Союзу не було побічних явищ чи нарікань. Втім з часом виникла резистентність мікроорганізмів до цього антибіотика, тобто звикання до препарату. З’явилася потреба у засобах нового покоління. Від «Біовіту» ми не відмовилися, але на зміну йому прийшли інші сучасні препарати для потреб сільського господарства.
— Саме на «Біоветфармі» освоєно нову технологію захисту рослин і тварин. В чому її унікальність?
— У тому, що діюча речовина препарату — аверсектин С — створена за допомогою не хімічного, а мікробіологічного синтезу, природнім шляхом. За основу вчені взяли мікроорганізми з грунту, що виробляють специфічні природні сполуки, які мають вибіркову дію на непроханих «гостей» — паралізують шкідників. Головні переваги антипаразитарних препаратів на основі нової технології — ефективність, екологічна чистота та безпека для людей. До речі, вчені підрахували: звикання шкідників до авермектинових препаратів не очікується впродовж найближчих… двох тисяч років!
— Що виготовляє сьогодні «Біоветфарм»?
— Препарати ветеринарного призначення та біологічні засоби захисту рослин «Актофіт» — для знищення шкідників як сільськогосподарських культур: картоплі, огірків, томатів і баклажанів, винограду, плодових дерев, полуниць, хмелю, так і декоративних квітів.
— Не секрет, що українські підприємства, у тому числі — фармацевтичні, не виготовляють, а здебільшого закуповують іноземну сировину та фасують її. Відтак вітчизняних виробників можна перерахувати на пальцях. Завдяки чому «Біоветфарму» вдалося втриматися на ринку і не стати як більшість?
— У непрості часи ми зберегли на заводі технологію ферментації (вирощування мікроорганізмів) — в Україні, серед підприємств аналогічного профілю, лише на нашому заводі в цеху можна побачити «живий» технологічний процес від початку до кінця. Навіть сьогодні, під час реконструкції, невеликий колектив, який залишився, постійно тримає руку на пульсі перспективної технології. Здійснюємо селекційні роботи з культурами, їх фільтрацію, висушування та багатоступеневу очистку. Близько шести мільйонів гривень витрачено сьогодні на реконструкцію заводу, яку плануємо завершити впродовж року. Придбано високоякісне обладнання для контролю якості продукції. Усе — відповідно до європейських стандартів.
— Маєте потужну наукову базу?
— Точніше сказати — мали у радянські часи. В Україні сьогодні бракує відповідної бази, наукові інститути здебільшого самі ледь жевріють. Нас підтримує корпорація «Укрзооветпромпостач»: її спеціалістам належать запатентовані розробки, які ми впроваджуємо у виробництво. У розробці та впровадженні нових технологій у виробництво співпрацюємо з науково-дослідницькими інститутами Києва, Львова, Одеси.
— Чи важко конкурувати на ринку, на якому ви працюєте?
— Надзвичайно важко. Культура споживача низька, непросто працювати поряд з «акулами» аграрного сектору, які заполонили ринок хімічними препаратами. За сезон продаємо 30-40 тонн препаратів, у той час, як потреба — колосальна. Порівняно з минулим роком ціни на нашу продукцію зросли на 10-12%. Нині нашими покупцями частіше є індивідуальні господарства, аніж колективні. Аби змінити ситуацію, співпрацюємо з Клубом органічного землеробства, який пропагує вирощування врожаю «без хімії». Переконані, що майбутнє саме за мікробіологією.
Свідчення цьому — нові сфери застосування наших препаратів. В інституті зернового господарства, скажімо, спробували застосувати «Актофіт» для зберігання зерна у сховищах — результат вражаючий. Проте, щоб пройти усі офіційні інстанції та отримати безліч дозволів на впровадження нової безпечної технології зберігання зерна, маємо витратити близько 200 тисяч гривень. Такі витрати дозволити собі зараз не можемо. Натомість у зерносховищах України використовують нині дорогі імпортні отрути проти шкідників…
— Серед продукції заводу — препарати для лікування та профілактики захворювань тварин. Скільки часу складає період їх виведення з організму?
— Наша новинка — запатентований препарат «Нововерм ВК» для великої рогатої худоби. Сьогодні він вводиться під шкіру, наступного дня — жодного сліду в організмі худоби. Молоко корів одразу можна використовувати без обмежень, тоді як період виведення аналогічних препаратів інших виробників сягає 15-20 днів. Після такого ноу-хау ми одразу відчули тиск конкурентів, адже нікому з них не вдалося досягнути такого ж результату.
— Це добре, але галузь тваринництва у нашій країні до сьогодні перебуває у плачевному стані. Наскільки складно за таких умов забезпечити високий попит на препарати?
— Окрім українського ринку, нашими покупцями вже багато років є Білорусь та Молдова. Були часи, коли підприємство, через кризу галузі тваринництва в Україні, виживало саме за рахунок закордонних покупців. Після реконструкції заводу плануємо значно розширити географію ринку збуту.
— Свого часу методом біотехнологій на підприємстві виробляли настої родіоли та женьшеню.
— Так, ми і сьогодні вирощуємо женьшень та родіолу рожеву — за допомогою технології вирощування клітин рослин. Це дозволяє вирощувати рослини у вигляді біомаси, у якій зберігаються природні властивості. Настої женьшеню та родіоли використовуються у харчовій промисловості, хоча спектр їх застосування набагато ширший — це і косметична, і фармацевтична, і ветеринарна галузі. Попитом у населення користується і міцелій гриба вешенка, як матеріал для вирощування екологічно чистого і дієтичного продукта харчування. Усім, хто зацікавився нашою продукцією, раджу звертатися у відділ збуту заводу чи у спеціалізовані магазини, інформацію у регіонах нададуть наші представництва. Адреса офіційного веб-сайту: www. biovetfarm.com.ua.
— Дякую за розмову.
Розмовляла Юлія КЛИМЧУК
Фото Віктора ТИМОЩУКА
Фото Віктора ТИМОЩУКА
Коментарі відсутні