ПОМИНАННЯ 24/2010

10 июня — 3 года, как не стало нашей дорогой жены, матери, бабушки Веры Казимировны ИВАНОВОЙ

Ты ушла от нас так рано, никто тебя не мог спасти, а на сердце осталась глубокая рана. Царство тебе Небесное и вечный покой. Кто знал её, — вспомните и помяните добрым словом.

Муж, дети, внуки, родные

15 червня — 15 років, як немає з нами Василя Михайловича БОНДАРЧУКА з с.Миколаївка

Здається нам, що десь в дорозі,

Що скоро станеш на порозі.

Не хоче серце з цим змиритись,

Що в очі вже не подивитись.

Молитва хай дійде до Бога,

Щоб рай там був тобі на небі.

Любов, щоб наша тебе гріла,

Щоб пам’ять на землі зоріла.

Вічно сумуючі дружина, діти, внуки і правнучка

8 червня минає 9 днів, як раптова смерть забрала від нас маму, бабуcю, прабабусю Ольгу Григорівну СЕДАЧОВУ

Де знайти такі слова на землі, щоб висловити біль наших сердець? Ллються сльози, тужить серце і тремтить душа, і скільки б не шукали очі — в рідній хаті найдорожчих людей уже нема.

Вічно сумуючі син, невістка, дочки, зять, внуки, правнуки

12 червня минає 5 років гіркої втрати і світлої пам’яті дорогої нам дружини, матері, бабусі Євдокії Олександрівни ВЕНГЕР

Згасло сонце і померкли квіти, очі плачуть і болить душа.

Непоправність втрати не звернути.

Гірка туга огорнула серце і не залиша,

Мама ніжна, любляча бабуся,

Господиня добра, серце золоте.

Всіх любила, всім добро робила —

Вічна пам’ять їй за те.

Не заросте ніколи та стежина,

Що провела тебе в останню путь,

Похилиться зажурена калина,

І добрим словом люди пом’януть.

Тебе ніколи не забудем,

Назавжди ти — в наших серцях.

Царство Небесне і спокій душі твоїй. Усі, хто знав нашу маму, пом’яніть її разом з нами.

Люблячі і сумуючі чоловік, дочки, зяті, внуки

11 червня минає четвертий рік, як пішов з життя люблячий чоловік, батько, дідусь Василь Сергійович ОСТАПЧУК

Щемить душа і капає сльоза,

І щось немов стискає й тисне груди.

Тебе четвертий рік, як вже нема,

А туга нас не покидає всюди...

Низько вклоняємось перед світлою пам’яттю рідної нам людини і просимо всіх, хто знав нашого батька, згадати його в цей день і пом’янути добрим словом. Царство Небесне і вічний спокій його душі.

Дружина, діти, онуки

10 червня минуло 9 днів, як перестало битися серце дорогого, люблячого чоловіка, батька, дідуся Анатолія Петровича МОРОЗА

Назавжди ти пішов від нас такий веселий, світлий, працелюбний. Біль, печаль і смуток — у наших серцях щодня. Ніколи голосу рідного вже не почуємо. Ти в нашій пам’яті залишився навічно. Царство Небесне! Вічний спокій твоїй добрій і світлій душі. Просимо всіх, хто знав Анатолія Петровича, пом’янути і згадати добрим словом. Сумуємо за тобою.

Дружина, діти, внуки і рідні

19.06.1931 — 02.06.2010 рр. 10 червня минуло 9 днів, як обірвалося життя найдорожчої нам людини, чоловіка, батька, дідуся Валентина Федоровича ГОПАНЧУКА

Жорстока смерть забрала життя прекрасної людини. Нам так не вистачає, рідний наш, твоїх мудрих порад, теплого слова, щирої турботи. Ти для нас всіх був вірним чоловіком, добрим уважним батьком та дідусем. Світла пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Сумуючі дружина, син, дочка, невістка, зять, онуки

Минуло 40 днів, як перестало битися серце нашого колеги, висококваліфікованого спеціаліста, чуйної і доброї людини Михайла Ананійовича МЕЛЬНИКА

Пам’ятаємо, сумуємо.

Колектив станції швидкої медичної допомоги