ВШАНУВАЛИ ПАМ'ЯТЬ ВИЗВОЛИТЕЛІВ

Недільний ранок 22 червня 1941 року трагічною сторінкою увійшов у життя мільйонів українців. У цей день розпочалася найжахливіша війна в історії нашого народу — Велика Вітчизняна, яка забрала життя кожного п'ятого співвітчизника.
День початку війни, згідно з Указом Президента України, став у нашій державі історичним днем глибокої скорботи. Житомирська область потрапила в число перших, які піддались бомбардуванню ворога. Сьогодні навіть важко уявити масштаб випробувань, болю і горя, що випали на долю минулих поколінь.
У Новоград-Волинському місті та районі в День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні згадали всіх, хто впав на полі бою, кого замучили у концентраційних таборах, кого розстріляли у в'язницях НКВД, хто жертвував найдорожчим задля того, аби наша Вітчизна була вільною від будь-якого завойовника.
Цього дня біля Меморіалу Пам’яті, що поблизу Новороманівської сільської ради, відбулося покладання квітів та мітинг-реквієм за участю керівників району та міста, представників політичних партій та громадських організацій.
Завдяки проведеним пошуково-дослідницьким роботам місцевих пошуковців М.В.Пінчука та членів обласної групи «Пошук» на чолі з головою П.П.Шмоневським 45 трун з останками загиблих воїнів нещодавно були поховані з усіма військовими почестями. А 22 червня останки ще трьох загиблих воїнів Великої Вітчизняної були поховані у склепі Меморіалу Пам’яті.
Вшановуючи пам'ять жертв війни, заступник голови райдержадміністрації Микола Гриценко відзначив: «Вічна слава всім, хто поліг смертю хоробрих на фронтах, у партизанських загонах та підпіллі, вклоняємося ветеранам і складаємо їм глибоку синівську шану».
До Дня скорботи відбулися заходи і на території міста. Варто згадати, що протягом 1941-1945 років на фронтах Великої Вітчизняної воювало 4760 новоград-волинців, з них 2980 полягли смертю хоробрих. На території міста розстріляно і повішено понад 14 тисяч мирних жителів, а ще до 30 тисяч радянських військовополонених замучено фашистами у концтаборі на території другої та п’ятої шкіл.
Того ж дня на міському кладовищі по вулиці Чехова відбулося перепоховання трьох невідомих воїнів, які загинули, обороняючи місто під час Великої Вітчизняної війни. Їх останки були знайдені на території міста. На жаль, імена чи будь-які відомості про них встановити не вдалося. Як стало лише нещодавно відомо, про невідомого воїна, котрий загинув поблизу вулиці Штепіна, причиною того, що йому не вдалося втекти, стало, швидше всього, його тяжке поранення — серед останків було знайдено осколок розміром 3 на 4 сантиметри. Волю його до перемоги підтвердила ще одна знахідка — схований під пов’язкою великий складний ніж з дерев’яною ручкою у напіврозкритому стані. Як свідчать гудзики від гімнастерки, загиблий належав до командного складу. (Цю інформацію нам надав член національної Спілки краєзнавців України Олександр Провоторов).
Провести в останній путь, засвідчити свою шану загиблим воїнам зібралися представники керівництва міста та району, військові, ветерани, представники політичних партій та громадських організацій. Міський голова М.П.Боровець наголосив, що наше ставлення до пам’яті про війну та визволителів — турбота про ветеранів, про обеліски й братські могили — це показник нашої людяності і впевненості у завтрашньому дні, ще раз подякував ветеранам за мир, подарований прийдешнім поколінням, ціною життя, здоров’я, щастя, та нагадав, що наш святий обов'язок — оберігати спокій і злагоду у суспільстві задля майбутнього українського народу, задля світлої пам'яті тих, хто йшов до великої Перемоги.
Пошуково-дослідницьку роботу здійснювала пошукова організація «Пошук-6» на чолі із її керівником Миколою Пінчуком, який розповів про хід дослідження. Також до присутніх звернулися голова міської ветеранської організації війни та праці Костянтин Малов, голова міського осередку «Всеукраїнська спілка радянських офіцерів» Владислав Матвєєв. Церемонія перепоховання пройшла за релігійним обрядом, який здійснив отець Ярослав.