Учень із Маріуполя відкрив для себе інформатику в звягельській школі — тепер мріє написати комп’ютерну гру

Учень із Маріуполя відкрив для себе інформатику в звягельській школі — тепер мріє написати комп’ютерну гру

Андрій Яременко приїхав до Звягеля влітку 2022 року. Пішов навчатися у гімназію №7, де надзвичайно захопився інформатикою. Тепер він — неодноразовий призер міських і обласних олімпіад. Після школи планує вивчати інформаційні технології в коледжі чи університеті. І навіть створити комп’ютерну гру!

«Хочу, щоб це була гра з історією, яку я вигадаю. Щось схоже на Сталкера чи Дьябло, де герой йде за сюжетом», — розповів Андрій.

А наша історія — про його адаптацію у Звягелі, враження від міста, здобутки та мрії.

 

Андрій серед тих учнів, хто вирішив у новому місті продовжити навчання в очному форматі. Тобто, відвідувати навчальний заклад.

— Із Маріуполя ми виїхали 1 квітня 2022 року. Спочатку оселилися в селі на Хмельниччині, у бабусі. А потім нам запропонували недорогу оренду за квартиру у Звягелі. Й ми переїхали. Живу з мамою й татом. Навчальний заклад вибрав той, що найближче до нас, — каже Андрій.

У гімназію №7 він прийшов 8-класником у навчальному році 2022-23. Попередній навчальний рік закінчив онлайн у своїй маріупольській школі. Далі там продовжувати навчатися було неможливо.

— У нас не було варіантів. Наша школа не могла надати онлайн уроків. Половина вчителів під росією залишилися, деякі виїхали. Можна сказати, що школа припинила існування як українська, вона діє під російською владою. Тому ми вирішили перейти на очну освіту, — розповідає юнак.

Учень із Маріуполя відкрив для себе інформатику в звягельській школі — тепер мріє написати комп’ютерну гру

Нині він — одинадцятикласник. Без пів року — випускник. І вже визначився з подальшими планами. Визначальну роль тут відіграла саме звягельська гімназія №7, де він по-новому відкрив для себе інформатику.

— Побачив декілька уроків з програмування, які проводили тут у школі. Мені сподобалося, я вирішив теж цим займатися. Вдалося потрапити у гурток, який веде вчитель Анатолій Сахно. Щоправда, вже з 9-го класу, бо на той час гурток уже був сформований і з середини навчального року приєднуватися не було сенсу.

— Анатолій Анатолійович Сахно — чудовий викладач, — додає директор гімназії №7 Віктор Овдіюк. — Його гурток відвідують не тільки наші учні, а й з інших міських закладів. Навіть проводиться відбір на гурток.

Відтоді Андрій досяг у вивченні інформатики значних успіхів. У 9-му класі посів 2 місце на звягельській міській олімпіаді, здобув диплом 3-го ступеня — на обласній. У 10-му класі став третім у місті, цього року — виборов 2-ге місце у Звягелі й невдовзі братиме участь у обласному етапі.

— Обласний етап олімпіади з інформатики відбудеться 26 січня, — додає Віктор Овдіюк. — Мав пройти раніше, але перенесли. До слова, він проходитиме на базі нашого навчального закладу, з міркувань безпеки — у підвальному приміщенні. Але там усе належним чином обладнано, є відеокамери, щоб учні не списували й забезпечити об’єктивність. Тож невдовзі в Андрія буде шанс поповнити свої здобутки.

Цікаво, що Андрій Яременко міг би стати й спортсменом, проте не хоче.

— Ще у Маріуполі займався греко-римською боротьбою. Недовго правда, бо спочатку подобалося, а тоді зрозумів, що це не моє. Але тренери й у Звягелі запрошували відвідувати секцію боротьби, трішки тут походив вже у Палац культури, — розповідає Андрій.

— На базі нашої гімназії діє секція вільної боротьби. Тренери, побачили в Андрієві перспективу — телефонували мені, щоб я його переконав. Але він зробив ставку на інформатику, — додає Віктор Овдіюк.

Учень із Маріуполя відкрив для себе інформатику в звягельській школі — тепер мріє написати комп’ютерну гру

Директор гімназії №7 Віктор Овдіюк. Фото з його ФБ-сторінки.

— Як тобі загалом у навчальному закладі? Як проходило знайомство з новими однокласниками? — запитую в Андрія.

— Нормально. Нічого поганого сказати не можу. Мене тепло зустріли. Всі підійшли, привіталися, розговорилися, почалося спілкування. 

— В 11-му класі гімназії №7 очно навчаються 32 учні, ще 10 — за кордоном, здобувають освіту у формі екстернату, — каже директор.

Згадуємо і про хібукі-терапію — практику собаки-обіймаки, з якою можна бути на уроці, — одну з ініціатив, яка діє в школі для покращення адаптації нових учнів, особливо — з числа внутрішньо переміщених осіб.

— Найстарші з тих, хто в нас був залучений до хібукі-терапії, зараз у 8 класі, — каже Віктор Овдіюк. — Коли ми починали, в школі працював психолог, фахівець із цієї практики. Потім підготували наших тренерів. У межах міжнародної програми нашій школі безкоштовно надали 85 іграшкових собачок. Про наш досвід навіть телеканал 1 1 робив репортаж.

Щодо інших тренінгів, спрямованих на психологічну підтримку, Андрій каже, що відвідав лише одне таке заняття. Бо загалом він добре адаптувався у новому місті й новому навчальному закладі.

— Через пів року станеш випускником. Чим плануєш займатися? — запитую.

— Хочу переїхати в Одесу, де проживає старша сестра. Вступлю до коледжу чи університету, щоб здобути вищу освіту, пов’язану з інформаційними технологіями. Займуся розробкою комп’ютерних ігор. Мрію написати комп’ютерну іграшку, сюжет до якої вигадаю сам, — каже Андрій.

До речі, суттєво допомогли в розвитку цього хобі саме в гімназії №7, подарувавши йому на день народження комп’ютер.

— Бачили, що дуже захоплюється, а дома комп’ютера не було. Не буде ж постійно в школі сидіти. У нас була техніка, яку нам на благодійній основі передали. Тоді ще в перший його рік навчання в нас привітали Андрія таким чином з днем народження, — розповідає Віктор Овдіюк.

— А як тобі Звягель загалом? — запитую.

— Подобається місто, бо воно не дуже велике. Не люблю великі скупчення людей (посміхається — авт.). Навіть у 400-тисячному Маріуполі ми жили ближче до околиці. Правда, в Одесі доведеться звикати до великого міста, — каже Андрій.

Андрій має середній бал 8-9, з інформатики — всі 12, тож, як каже Віктор Овдіюк, проблем із вступом не повинно бути. До того ж, діти з числа ВПО мають пільги — їм достатньо просто «не завалити» НМТ.

Нині в гімназії №7 навчаються 28 дітей із числа ВПО. Віктор Овдіюк пригадує різні історії. З приємністю згадує про тих, кого після онлайн-навчання «підтягнули» з окремих предметів, і вони вступили у ВНЗ на затребувані спеціальності. «Поряд із цим, — каже, — два учні живуть у нашому мікрорайоні, а переконати відвідувати школу не можемо. Вони хочуть дистанційно, щоб підтримати свої школи. Так, їм легше вчитися онлайн, але при цьому батьки не розуміють, що вони втрачають».

Нагадаємо, за інформацією начальниці управління освіти і науки Звягельської міської ради Тетяни Ващук, половина (173 учні з 346 зареєстрованих у громаді дітей шкільного віку з числа ВПО) навчаються у звягельських закладах освіти, решта — онлайн у своїх школах.

Олег БРЮХАНОВ, Єгор ЦИМБАЛЮК

Фото автора

Матеріал підготовлено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від Українського Медіа Фонду.

Учень із Маріуполя відкрив для себе інформатику в звягельській школі — тепер мріє написати комп’ютерну гру