«ЧИСТЕ НЕБО І СТИГЛЕ ЖИТО — СИМВОЛИ УКРАЇНИ»

23 СЕРПНЯ УКРАЇНА ВІДЗНАЧАЄ ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА
Дорогі новоград-волинці! Одним із найважливіших елементів процесу становлення державності будь-якої країни є визначення національної символіки як невід’ємної ознаки незалежності. Кожний народ, шануючи свою історію, шанує і свої святині. Без сумніву, державний синьо-жовтий прапор і є однією із найголовніших святинь народу, втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.
Указ Президента про щорічне відзначення Дня Державного Прапора України 23 серпня був підписаний у 2004 році. Раніше День Державного Прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. Столиця відзначала це свято 24 липня. Саме цього дня у 1990 році синьо-жовтий прапор було піднято над Київською мерією.
Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Ключем до розуміння як народного, так і релігійного та державного аспектів є її символи — синя і жовта барви. Поєднання цих двох кольорів — одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів.
Жовто-сині барви символізували Київську Державу ще до християнізації Русі. Після прийняття християнства ці кольори освячувалися образом живо­творного Хреста. Майже всі герби міст Київщини й України загалом обрамлялися жовто-синіми кольорами, зокрема і герб Галицько-Волинського князівства, землі якого в XIII столітті літописці назвали Україною. На Русі дуже поважали древні стяги. На них зображували також небесні світила, хрести, княжі знаки — тризуби, двозуби. Без прапора військо не відправлялося в похід і не вступало в бій. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорізького все частіше виробляються з синього полотнища, на якому жовтою фарбою наноситься хрест, зорі, зброя, постаті святих.
22 березня 1918 року жовто-блакитний прапор був затверджений Центральною Радою як символ українського народу, Української Народної Республіки. Ініціатором цього рішення був Михайло Грушевський. Після перевороту, вчиненого гетьманом Павлом Скоропадським, порядок кольорів було змінено на синьо-жовтий і таким уже залишився до нашого часу. 24 серпня 1991 року був проголошений Акт незалежності України, і синьо-жовтий прапор замайорів над будинком Верховної Ради. 28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла Постанову «Про державний прапор України». Узаконений він у статті 20-ій Конституції України, де сказано, що «Державний Прапор України — стяг з двох рівновеликих смуг «синього і жовтого кольорів».
Як і в багатьох інших державах, кольори України не мають офіційного пояснення. А неофіційне змінювалося з часом і залежало як від смаків сучасників, так і від політичної моди. І донині кожен прочитує їх сам, визначаючи для себе найголовніше. Але для кожного прапор є символом миролюбства. І кожному він нагадує наше літо, коли над Україною синє небо та золоті лани.
Державний прапор, як і всі національні символи — свідчення високого духу народу, його історичних прагнень, унікальності. Гідність прапора захищається як в самій країні, так і за її межами. Зневага до прапора розглядається як посягання на честь нації та держави. Доречно нагадати основні правила використання Державного Прапора, серед яких:

• Державний Прапор ні перед ким не опускається вниз. Не можна схиляти його перед будь-якою особою чи предметом.


• Державний Прапор при вивішуванні серед інших прапорів має займати перше, найпочесніше місце.


• На зібраннях у приміщенні Державний Прапор розміщується на естакаді (подіумі) з правого боку від промовця.


• У процесіях Державний Прапор треба нести попереду всіх інших прапорів або вправо від них.


• Не можна виставляти ушкодженого прапора.


• При вивішуванні Державний Прапор не повинен торкатися землі, підлоги.


• На Державному Прапорі не можна розміщувати предмети, емблеми, прикраси тощо.


• Державний Прапор ніколи і ніде не можна використовувати як декорацію. З цією метою можна використовувати барви Державного Прапора, і то лише у випадку державних чи національних свят, при державних урочистостях тощо.


• Зображення Державного Прапора не можна використовувати на рекламах та оголошеннях.


• Державний Прапор (Стяг), спущений на півдревка (півщогля), означає жалобу.

Любов до Батьківщини, до рідної держави не може бути абстрактною і повинна проявлятися в конкретних діях. Тому повагу до Прапора, який є державним символом, можна рахувати однією з таких.
Шановні новоград-волинці! Звертаюся до всіх керівників державних та приватних установ, приватних підприємців, керівників об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, до кожного з вас: 23 серпня вивісити на будівлях, фасадах, балконах Державний Прапор України. Адже наш Прапор — це втілення свободи і незалежності, слави і відродження України. Мить, коли піднімається Прапор України та звучить Державний Гімн, — це момент піднесення, який сповнює серця гордістю за рідну країну.