ЕЛЕКТРОННИЙ ЩОДЕННИК: «ЗА» І «ПРОТИ»…

Минулої п’ятниці, 27 серпня, відбулося засідання «круглого столу» за участю директорів і заступників директорів шкіл міста та міського голови Миколи Боровця.­ На цій зустрічі відбулася презентація нового загальноміського проекту під назвою «Електронний щоденник». З цього приводу наша розмова із заступником директора з науково-методичної роботи Новоград-Волинського колегіуму, вчителем англійської мови Едуардом Ільгамовичем Зінуровим.
— Едуарде Ільгамовичу, чи підтримуєте ви цей проект, чи потрібен він школам міста, і наскільки він є необхідним самим педагогам, учням, їх батькам?
— Я підтримую цей проект і вважаю, що він буде корисним, як для кожного навчального закладу, так і для нашого міста в цілому. Оскільки учасниками навчально-виховного процесу є батьки, учні і вчителі, тобто три сторони, то я хотів би коротенько проаналізувати зі своєї точки зору, яку користь буде мати нововведення для кожного із учасників цього процесу.
Головним учасником і користувачем проекту, як на мій погляд, є дитина, тому, насамперед, можна було б зупинитися на тому, які можливості дає електронний щоденник для учня. Ми повинні вже з дванадцяти-тринадцяти років привчати дитину оцінювати свої вчинки і прогнозувати своє майбутнє. Не завжди наші учні подають щоденник на оцінку, щоб вчитель підписав, іноді вони просто не хочуть мати негативних оцінок, іноді бояться негативної реакції з боку батьків. Але, в той же самий час, вони повинні знати, що місяць-два навчання минає, і напередодні отримання тематичної оцінки, тематичної атестації або хоча б за місяць-півтора до кінця семестру, вони мають знати, який результат їхньої роботи буде у семестрі або при вивченні цієї теми.
Якщо у щоденнику відсутні всі поточні оцінки, а тематична виставляється саме на підставі поточних оцінок, то дитина не може собі скласти уявлення про всю картину і не може спрогнозувати оцінки за семестр. Маючи доступ до електронного щоденника, така можливість з’являється, тобто дитина може оцінити свої перспективи, і якщо, припустимо, при вивченні теми з того чи іншого предмету, оцінка була не такою, як хотілося б, то учень може докласти додаткових зусиль, щоб покращити свою тематичну оцінку і, таким чином, вийти на кращий результат при виставленні семестрових оцінок.
Електронний щоденник передбачає виведення рейтингів серед учнів класу, школи і серед учнів всього міста. З цієї точки зору теж є цілком раціональне зерно, оскільки зараз у нас такі економічні умови в країні, що виживає той, хто є конкуренто-спроможнім. Тож школяр буде бачити, як він виглядає на фоні своїх однокласників, на фоні учнів своєї чи сусідньої школи. Таким чином можна зробити для себе висновки.
Чесно кажучи, я не впевнений, що кожна дитина зможе робити такі висновки, але все-таки більшість може оцінини свою ситуацію і докласти певних зусиль, щоб досягти кращого результату. Чи, навпаки, побачивши, що буде непогана семестрова оцінка, — трохи дати собі перепочинку і свої сили перекинути на інший предмет, де склалася критична ситуація, і докласти більше зусиль саме для її вирішення. Тобто, маючи таку систему, як електронний щоденник, ми даємо дитині можливість оцінювати себе, свої здібності і прогнозувати певні елементи свого майбутнього.
— Які можливості отримають батьки учнів, яка саме інформація стане для них доступною?
— Що стосується батьків, то неодноразово чуємо нарікання, що батьки мало приділяють уваги вихованню своїх дітей і не цікавляться їхньою ситуацією у плані навчального процесу. Працюючи у школі вже не перший рік, я побачив, що, принаймні на початковому етапі, батьки досить часто приходять до школи, звертаються до вчителів, цікавляться справами успішності, поведінки. В середніх класах активність батьків знижується, і у старших класах, крім випускних, більшість батьків вважають, що дитина сама може справитися з цим, адже вже подорослішала. Або ж у батьків просто немає інтересу, вони зайняті добуванням грошей, щоб підготувати навчання дитини у вищому навчальному закладі і забезпечити саме матеріальний бік.
Тому саме для таких батьків зручним буде не йти до школи, не вимагати у дітей показувати оцінки у щоденнику, а елементарно, під своїм логіном і паролем зайти в Інтернет або отримати sms-повідомлення на свій мобільний із результатом, з того чи іншого предмету і просто або підтримати свою дитину, або поцікавитися, чому такі низькі оцінки, з’ясувати, які причини. Можливо, якісь побутові проблеми на це впливають, або склалася така ситуація, що дитина не може про це розповісти відкрито у школі. Тобто, батьки зможуть допомогти і об’єктивно побачити всю картину з оцінками.
— Як сприймають проект вчителі?
— Зазвичай, вчитель думає, що це буде додаткове навантаження — після кожного уроку внести оцінки до електронного щоденника, але справа саме в тому, що не потрібно буде при виставленні тематичної оцінки листати сторінки того ж журналу, особливо, якщо у класі тридцять або більше учнів, витрачати на це час. Ситуація буде відразу зрозумілою. Тобто, набагато скоріше буде просуватися виставлення і тематичних, і семестрових оцінок. Ну і плюс рейтинг. Якщо ця система буде ви­значати рейтинг учня, то вчитель зможе в індивідуальному порядку до кожної дитини звернутися і просто порадити, докласти певні зусилля, аби підняти рейтинг або дати іншу пораду.
— Едуарде Ільгамовичу, виникає питання щодо наявності комп’ютерів. Як тут можна розв’язати ситуацію, і які ще можуть постати проблеми при впровадженні проекту?
— Зрозуміло, що матеріальне становище в сім’ях учнів нашого міста не є однаковим і на сьогодні не всі сім’ї мають доступ до Інтернету, а впровадження цієї системи пов’язане із наявністю Інтернету. Тому ті сім’ї, які мають комп’ютери і доступ до Інтернету, — можуть скористатися цією можливістю. Але є другий варіант — це отримання відповідних повідомлень на мобільний телефон. Тобто ті сім’ї, які не мають комп’ютерів чи доступу до Інтернету, можуть отримувати інформацію на мобільний телефон. Ясна річ, що не всі матимуть такий доступ, але це є тільки початок. Я думаю, що ми впевнено просуваємося до рівня розвинених країн Європи, і рано чи пізно комп’ютеризація охопить як не сто, то дев’яносто відсотків сімей нашого міста, тому рано чи пізно такий доступ матимуть більшість батьків і зможуть користуватися цією системою.
— Щодо зауваження вчителів до додаткової роботи, то, як на мене, якщо вчитель зацікавлений у кінцевому результаті своєї роботи, то він має бути зацікавлений і у цій системі, зокрема, у тій же співпраці з батьками, чи не так?
— Саме так. Мені здається, що проект­ допоможе і самим вчителям бути більш дисциплінованими. Не є секретом, що особливо, якщо великий клас, і вчитель намагається і перевірити домашнє завдання, і подати новий матеріал, — він не завжди має час виставити оцінки, а, тим більше, занести їх до класного журналу і до щоденника учня. Оскільки починається ­перерва, і у всіх є певні справи під час перерви. То, маючи таку систему, буде дисципліна і стосовно самого вчителя. Педагог має розподіляти свій час так, щоб оцінки, які діти отримують на уроці, були своєчасно виставлені. Оскільки і дитина, і батьки будуть чекати на цей результат, і вчитель, знаючи, що сьогодні батько буде цікавитися оцінкою в електронній системі, просто змушений виставити вчасно цю оцінку.
— І батьки будуть більш активно залучені до навчального процесу...
— Ясна річ, і при виявленні проблем — вчасно реагувати. Чи не було в нас таких ситуацій, коли батько чи мати з’ясовують, що наприкінці семестру у дитини буде дуже низька оцінка, але вже практично неможливо нічого зробити. Тож це впливатиме на покращення дисципліни у сім’ї, якщо можна так виразитися. Не завжди батьки в курсі справ, виконала дитина домашнє завдання, чи ні, готова вона до уроку, чи ні. Але низька оцінка буде сигналом саме для цього. Тому батьки будуть реагувати, за що саме дитина отримала низьку оцінку. Якщо це за невиконане домашнє завдання, то батьки повинні будуть просто змусити дитину або заохотити до виконання домашнього завдання і тим самим привчити до виконання домашніх дисциплін, щоб дитина могла своєчасно робити те, що вона повинна робити.
— Едуарде Ільгамовичу, також доводилося чути таке зауваження — чи впровадження системи електронного щоденника не вплине на права дитини. Тож наскільки інформація, що буде задіяна в проекті, є конфіденційною?
— Я впевнений, що порушень прав дитини у плані конфіденційності тут не буде. Оскільки кожна сім’я матиме інформацію про знання, що стосуються тільки її дитини. Не є секретом, що у системах електронних щоденників, що були впроваджені в окремих школах України чи Росії декілька років раніше, був доступ до інформації по всьому класу з усіх предметів. І це дійсно порушувало конфіденційність інформації. Тут передбачається, що буде доступ до інформації тільки стосовно своєї власної дитини. Я думаю, що ми уникнемо таких прикладів, коли, скажімо, на батьківських зборах, вчитель починає аналізувати ситуацію із успішністю всього класу, і батьки іноді говорять, що не хочуть іти на батьківські збори, слухати подекуди негативну інформацію про свою дитину на фоні інших. Дійсно — то не є приємно. А тепер вони матимуть доступ до інформації своєї дитини і також будуть впевнені, що ніхто, крім них, цієї інформації не бачитиме. Тому вже самі батьки обиратимуть шляхи подолання проблем, що склалися у навчальному процесі.
Тож, як на мене, запровадження загальноміського проекту «Електронний щоденник» — саме на часі, і це є ще один крок вперед у галузі шкільної освіти.