ВВЕДЕННЯ У ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦI НАШОЇ БОГОРОДИЦI I ПРИСНОДIВИ МАРIЇ
- Духовність
- 414
- коментар(і)
- 03-12-2010 03:40
4 грудня всі християни святкують Введення в храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. За переказами, батьки Діви Марії, праведні Іоаким і Анна, котрі не мали дітей до похилих років, дали Господу обітницю: якщо у них народиться дитя, — присвятити його служінню Богу.
Коли Пресвятій Діві виповнилося три роки, святі батьки вирішили виконати свою обітницю. Скликавши родичів і знайомих, одягнувши Пречисту Марію в найкращий одяг, зі співом священних пісень, із запаленими свічками в руках привели її до Єрусалимського храму. Там Богоотроковицю зустрів першосвященик із численним священством. До храму вели сходи із 15 високих сходинок. Маленька Марія, здавалося, не могла сама зійти по цих сходах. Але як тільки її поставили на першу сходинку, вона швидко подужала решту і, підтримувана силою Божою, зійшла на останню. Потім першосвященик увів Пресвяту Діву в Святая Святих, куди з-поміж усіх смертних лише він мав право раз на рік входити із жертовною кров'ю.
Праведні богоотці Іоаким та Анна, доручивши Дитя волі Отця Небесного, повернулися додому. Пречиста Марія залишилася при храмі в приміщенні для дів. У церковному переданні збереглися свідчення про перебування Пресвятої Богородиці в Єрусалимському храмі. Росла та виховувалась Вона серед благочестивих дів, читала Святе Письмо, працювала, постійно молилася, сповнюючись любові до Бога.
Перші згадки про це свято припадають на перші віки християнства: серед палестинських християн — свята цариця Єлена збудувала храм на честь Введення у храм Пресвятої Богородиці. У ІV столітті про це свято згадує святитель Григорій Ніський.
В Україні з давніх часів, а особливо з часів козаччини, шанують Пресвяту Богоматір з особливим трепетом. Протягом століть Цариця Небесна обороняє рід український, багато чудес та врятувань дарує нам Вона, молячись перед Престолом Божим за нас, адже багато може молитва Матері. Свято Введення у храм Пресвятої Богородиці — це звістка про благовоління Боже до людей, обітування спасіння та Христового пришестя.
Коли Пресвятій Діві виповнилося три роки, святі батьки вирішили виконати свою обітницю. Скликавши родичів і знайомих, одягнувши Пречисту Марію в найкращий одяг, зі співом священних пісень, із запаленими свічками в руках привели її до Єрусалимського храму. Там Богоотроковицю зустрів першосвященик із численним священством. До храму вели сходи із 15 високих сходинок. Маленька Марія, здавалося, не могла сама зійти по цих сходах. Але як тільки її поставили на першу сходинку, вона швидко подужала решту і, підтримувана силою Божою, зійшла на останню. Потім першосвященик увів Пресвяту Діву в Святая Святих, куди з-поміж усіх смертних лише він мав право раз на рік входити із жертовною кров'ю.
Праведні богоотці Іоаким та Анна, доручивши Дитя волі Отця Небесного, повернулися додому. Пречиста Марія залишилася при храмі в приміщенні для дів. У церковному переданні збереглися свідчення про перебування Пресвятої Богородиці в Єрусалимському храмі. Росла та виховувалась Вона серед благочестивих дів, читала Святе Письмо, працювала, постійно молилася, сповнюючись любові до Бога.
Перші згадки про це свято припадають на перші віки християнства: серед палестинських християн — свята цариця Єлена збудувала храм на честь Введення у храм Пресвятої Богородиці. У ІV столітті про це свято згадує святитель Григорій Ніський.
В Україні з давніх часів, а особливо з часів козаччини, шанують Пресвяту Богоматір з особливим трепетом. Протягом століть Цариця Небесна обороняє рід український, багато чудес та врятувань дарує нам Вона, молячись перед Престолом Божим за нас, адже багато може молитва Матері. Свято Введення у храм Пресвятої Богородиці — це звістка про благовоління Боже до людей, обітування спасіння та Христового пришестя.
Коментарі відсутні