НЕОБХІДНИЙ КРОК ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ВОДОСПОЖИВАННЯ ВОДОКАНАЛОМ ЗРОБЛЕНО

У газеті «Звягель-Інформ» №37 від 10 вересня 2010 р., публікацією «Оптимізація обліку водокористування, як засіб стримування росту тарифів» ми розпочали обговорення надзвичайно актуальної проблеми для Водоканалу і територіальної громади — зведення балансу між об'ємами поданої і реалізованої (облікованої) води. Наукові дослідження виконані у Водоканалі у 2002, 2004-2005 рр. переконливо доводять, що головною складовою дисбалансу між об'ємами поданої і реалізованої води є не витоки з мережі, на які часто споживачі посилаються, а низька якість обліку спожитої води, що безпосередньо залежить від застосованого приладу обліку.
У цитованій вище статті ми акцентували увагу читачів на те, що застосовувані в нашому місті квартирні лічильники типу КВ-1,5 мають низький поріг чутливості, який складає при його монтажі в горизонтальному положенні 15 л/год і у вертикальному положенні — 30 л/год. Це та мінімальна витрата води, яка фіксується лічильником. Але в дійсності в побуті дуже часто мають місце витрати води, нижчі порогу чутливості квартирного лічильника, такі як течі туалетних бачків і кранів, повільне напов­нення бачків тонким струменем тощо.
Крім того, на лічильники цього типу можливий сторонній вплив, наприклад, зовнішнім магнітом, що або зовсім блокує його роботу, або суттєво занижує показники. Ці лічильники в ході експлуатації швидко втрачають свої заводські початкові параметри метрологічних характеристик і прискорено втрачають свою чутливість. Це залежить не тільки від конструкції приладу і якості виготовлення комплектуючих, але й від здатності застосовуваних матеріалів протидіяти відкладанням солей твердої води, так званого, «накипу» на поверхнях елементів гідравлічної камери лічильника.
Очевидно, що названі і деякі інші причини й призводять до того, що в багатоквартирних житлових будинках баланс водоспоживання завжди від'ємний, тобто різниця між показами загальнобудинкового лічильника і сумарними показами квартирних лічильників складає 25÷45%. Це і є фактичні втрати Водоканалу, викликані неякісним вимірюваннями квартирних лічильників води.
Щорічний спад реалізації питної води населенню та приведені вище причини спонукали технічну раду Водоканалу зайнятися глибоким аналізом ситуації, яка склалася внаслідок недооблікованої реалізації, та пошуком шляхів вирішення цих проблем.
Ми зверталися до Міністерства ЖКГ, колишньої міської влади з питань надання нам механізму рознесення різниці спожитої в багатоквартирних будинках води, облікованої загальнобудинковим лічильником, на всіх споживачів будинку, однак, відповіді від них не дочекалися. Улітку 2010 р. автор особисто зустрічався на той час із заступником міністра ЖКГ О. Мазурчаком. Детально обговорили вказану проблему. При цьому О. Мазурчак пообіцяв утворити в Міністерстві спеціальну групу, яка б досконало вивчила проблему дисбалансу водоспоживання у багатоквартирних житлових будинках, і розробила б рекомендації щодо механзмів зведення балансу водоспоживання в них. Але час пройшов, О.Мазурчак вже працює заступником глави КМДА, де це питання не стоїть перед «Київводоканалом» з тих причин, що він продає воду ЖЕО (житлово-експлуатаційним організаціям), а не напряму споживачам, та й кількість встановлених водолічильників у квартирах в цьому мегаполісі мізерно мала, тут киянам до нас ще ой, як далеко…
Технічна рада відпрацювала відповідну нормативно-правову базу, досвід інших Водоканалів (Тернопільського, Івано-Франківського, Рівненського) і дійшла до висновку, що виправити ситуацію з поліпшенням якості обліку водоспоживання населенням, де динаміка розбору води нестабільна, часто наявні витрати води менші від порогу чутливості стандартно-використовуваного лічильника, де систематично виявляються сторонні впливи на водомір, а власники водолічильників ігнорують норму Закону про метрологію — своєчасну, (кожних 3 роки!), повірку водолічильників, — поетапно здійснювати перехід на інший тип водолічильників, поріг чутливості яких близький до нуля.
Виходячи з п/п 5 п.10.1.7 статті 10 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України (наказ ДК України по ЖКГ від 05.07.1995 р. №30), який, дослівно: завданням служби обліку та реалізації води є:
— погодження приєднань (врізок) до діючої системи водоспоживання щодо водомірного вузла (тип і колібр водолічильника, місце розташування і монтажна схема водомірного вузла тощо); надає права Водоканалу, виходячи з доцільності якості обліку, планувати тип водолічильника, який встановлює абонент, технічна рада рекомендувала начальнику Водоканалу видати наказ про поетапний перехід надання технічних умов на встановлення населенням водолічильників типу «820» або «620», що відповідає метрологічному класу точності «С». Їх поріг максимально наближений до нульових витрат: у типу «820» — це <4 л/год, а «620» — <1 л/год. При чому їх чутливість не залежить від монтажу: вони монтуються на горизонтальних, вертикальних і похилих ділянках водопроводу. Оскільки вони є «напівсухоходами», тобто лічильний механізм перебуває в герметичній камері, наповненій гліцерином, там немає магнітної муфти, що передає на механізм оберти крильчатки, то й сторонній вплив на лічильник унеможливлюється. Крім того, міжповірочний інтервал такого типу водолічильників становить 4 роки.
Начальник Водоканалу, зважаючи на рішення технічної ради, 17 грудня 2010 р. видала наказ №252 «Про удосконалення обліку спожитої води першою групою споживачів (населення)», в якому зобов'язано технічний відділ Водоканалу з 20 грудня 2010 року при наданні технічних умов на встановлення квартирних лічильників обліку питної води, або на заміну раніше встановлених населенням засобів обліку питної води, надавати вихідні дані із встановлення водолічильників лише типу «820» або «620» в метрологічному класі точності «С».
Такий крок Водоканалу в плані оптимізації якості обліку споживання питної води цілком оправданий і при системному впровадженні в практику безумовно надасть позитивні результати.