ЯКИЙ ПЛАСТИКОВИЙ ПОСУД БЕЗПЕЧНИЙ?

Багато говорять про шкідливість пластикового посуду, але його випускають і продають щоразу більше. Люди добровільно «підгодовують» себе різними отруйними речовинами, бо не усвідомлюють небезпеки.
Зазвичай полімери, з яких виготовляють посуд, — матеріали інертні, нетоксичні. Проте деякі речовини, присутні в них (мономери, реагенти, технологічні добавки, розчинники, а також продукти побічних реакцій та хімічного розпаду), здатні вступати в реакцію з їжею, створюючи небезпеку для здоров'я людини. Така міграція може відбуватися під час зберігання або обробки харчових продуктів. Для попередження цього варто розібратися в особливостях застосування різноманітного посуду.
Найбільш розповсюдженою сировиною для посуду із пластмаси зараз є поліпропілен. Він — стійкий до температур, тож його використовують для виготовлення плівки, у яку загортають заморожені продукти. На поліпропіленових виробах зазвичай ставлять латинські літери РР та цифру 5.
Якщо маркування немає, то цей матеріал можна визначити механічним способом — посуд з поліпропілену лише зминається, не ламаючись при цьому. Це — класичний матеріал для виготовлення одноразового посуду. Поліпропіленові одноразові стаканчики нормально витримують температуру окропу, але нестійкі до хімічних впливів. Від контакту з горілкою утворюються формальдегід та фенол.
Дуже міцний та інертний пластик — полістирол, який, до речі, можна фарбувати у різні кольори. Маркується він літерами Р8, його код — 6. Посуд з полістиролу схожий на поліпропіленовий, але він легко ламається. У стаканчики з полістиролу не можна наливати гарячі напої, адже при високих температурах він починає виділяти токсичний стирол. При систематичному вживанні цей токсин нагромаджується в нирках та печінці.
Отже, виїжджаючи на пікнік, пам'ятайте: гарячі шашлики потрібно класти на тарілочки з позначкою РР, а от горілку наливати у стаканчики, марковані Р8. І в жодному разі — не навпаки!
Стосовно одноразових пляшок варто сказати, що тара, безпечна для зберігання води, може бути абсолютно непридатна для утримання в ній інших рідин. Особливо це стосується молока, олії, пива, підкислених напоїв. Контакт із невідповідним середовищем може впливати на полімерний матеріал, з якого виготовлено пляшку. У результаті реакції виділяються токсини, що при потраплянні в організм людини, поступово завдають шкоду здоров'ю. Важливо також пам'ятати, що добре вимити пластикову пляшку без порушення цілісності поверхні, — неможливо. Головне правило при користуванні одноразовим посудом — використовувати його можна лише один раз!
Пляшки для мінеральної води, соків та олії виготовляють із нового матеріалу — поліетилентерефталату. Це досить інертний полімер, що може витримувати тиск вуглекислого газу. Його позначають абревіатурою РЕТ або РЕТF і цифрою 1 (СОСА-СОLА, «Бонаква», «Моршинська», «Трускавецька»).
Також для виробництва прозорих пляшок, консервних банок і пластикових контейнерів для продуктів широко використовується бісфенол А (ВРА). Досліди, проведені на мишах, показують, що він дуже негативно впливає на розвиток чоловічої статевої сфери (діє, як жіночий гормон естроген). Більше того, він змінює структуру ДНК, і ця мутація передається спадково. Проте донедавна у пляшечках з бісфенолу випускалися продукти дитячого харчування.
Ще один дуже розповсюджений у світі пластик для виробництва пляшок та іншої тари для побутових хімікатів — полівінілхлорид (ПВХ). Він надзвичайно дешевий. З часом цей матеріал починає виділяти вінілхлорид, що є канцерогенною речовиною, тобто викликає рак. Добропорядні виробники ставлять на таких виробах позначку у вигляді трійки в трикутнику або абревіатуру РУС. Щоб визначити, чи безпечний посуд, натисніть на нього нігтем, на виробі з полівінілхлориду залишиться білуватий слід.
Найрізноманітніші ємності та плівку для зберігання холодних продуктів виготовляють із традиційного поліетилену. Його позначають HDPE і цифрою 2. Проте варто пам'ятати, що зберігати у такій тарі масло чи маргарин не можна, бо поліетилен не стійкий до жирів.
Абсолютно безпечним можна назвати спінений полістирол, котрий ще називають пінопластом. Він на 95% складається з повітря, тож має дуже низьку теплопровідність, відрізняється міцністю при розтягуванні, згинанні, стійкий до кислот та спиртів, його можна використовувати у мікрохвильових печах. Цей матеріал дозволений Євросоюзом для контакту з холодними та гарячими продуктами.
Отже, знаючи особливості того чи іншого полімеру, користуватися пластиковим посудом можна без шкоди для здоров'я.