ХТО ПИШЕ ІСТОРІЮ?

«Історики!» — цей крилатий вислів приходить на думку, аналізуючи дискусію, що періодично виникає між авторами на шпальтах місцевих видань. Варто одній газеті опублікувати краєзнавчий допис, як незабаром з’являється його спростування. При цьому дехто навіть закидає редакціям — як ви могли «таке» опублікувати! Нагадаю, що редакції газет — це не кафедра історії чи археології університету, тому знати ВСЕ просто не спроможні. У газетярів своя місія — доносити до громади цікаві публікації.
Адже не секрет, що багатьом читачам до вподоби статті на історичну тематику. Це підтверджує і той факт, що на сайті «Звягель-Інформу» серед лідерів переглядів — публікації О.Провоторова, Л.Когана, В.Вітренка, І.Тригуба... Однак, останнім часом, вміщаючи статтю когось із місцевих краєзнавців, редакція мимоволі чекає «продовження» — неодмінно хтось із колег виявляє намір у пух і прах «розвінчати» автора і розставити всі крапки над «і» — опублікувати саме свою версію подій, про які йшлося. Неприпустимо, якщо це подається у менторському тоні, у повчальній манері, принижуючи свого опонента... Хочеться тоді запитати у авторів — як ви відреагуєте, коли і з приводу вашої статті хтось висловиться у подібному тоні? Адже дані про минувшину — це переважно архівні документи, які, як відомо, кожен трактує по — своєму, певною мірою інтерпретуючи під свій світогляд, знання, досвід, зрештою — користуючись інтуїцією. Тобто, категорично щось стверджувати чи подавати це як останню інстанцію, — не зовсім коректно.
Газета «Звягель-Інформ» завжди надає свої шпальти авторам, аби земляки мали можливість довідатися про цікаві моменти нашої з вами історії. Як відомо, саме у суперечках народжується істина. Звертаюся до всіх наших шанованих авторів, котрі доносять до читача розповіді про минулі роки, — бути коректними один до одного, поважати думку колег. Зі свого боку газета не виступатиме цензором, а навпаки — намагатиметься подавати ці статті у повному обсязі. І, насамкінець, не може не заслуговувати на повагу вислів Станіслава Єжі Леца: «Якщо з історії забрати всю брехню, то це зовсім не означає, що залишиться одна тільки правда — у результаті може взагалі нічого не залишитися».