«ЖУРНАЛІСТИ ВСІХ ЗМІ, ЄДНАЙМОСЯ»!

Так або приблизно так має звучати заклик, що його можна було б проголосити з нагоди нашого професійного свята — Дня солідарності журналістів, що вже традиційно відмічається практично у всіх країнах світу 8 вересня. Саме цього дня відбувається вручення Пулітцерівської премії — найпрестижнішої премії журналістів в Америці. У нашій державі це свято поки що не набуло такого розмаху, проте в календарі зазначене і спонукає до певних роздумів.
На початку можна було б згадати — звідки взагалі взяла свій початок ця дата. Тож Міжнародний день солідарності журналістів (International Day of Journalists ‘Solidarity) був заснований у 1958 році в Бухаресті, на IV конгресі міжнародної організації журналістів.
У Новограді-Волинському на сьогодні нараховується 5 засобів масової інформації — газети «Звягель-Інформ», «Лесин край», «Новоград-Волинські новини» (загальний тираж цих трьох виданнь близько 20 тисяч примірників), а також кабельне телебачення та комунальне радіомовлення.
Окремо хотілося б згадати про інформаційні відділи міської ради та РДА, що плідно працюють, постачаючи громаді інформацію про роботу влади. До речі, все це оперативно і професійно висвітлюється на офіційних сайтах.
Отже, всі засоби масової інформації охоплюють досить великий інформаційний простір, в якому кожен має свою власну інформаційну нішу, свого читача, глядача, слухача. Певним чином місцеві ЗМІ формують громадську думку, мають ­серйозний вплив на життя міста та району.
Чи є нам що ділити? Мабуть, бо все ж таки конкуренцію ніхто не відміняв, але знову ж таки повторюся — кожне з видань вже має власні напрацювання, направленість, а, значить — і свою аудиторію. Але без лукавства і двозначності можна заявити і про те, що всі ми працюємо і співпрацюємо задля блага рідного краю і його жителів. Хвалимо чи критикуємо, аналізуємо, проводимо журналістські розслідування, кидаємо гострі репліки, висвітлюємо «другий бік медалі», і далеко не всі задоволені з того, але це і є суть нашої щоденної журналістської праці. І тільки той, хто сам трудиться в цій галузі, може повною мірою зрозуміти її суть. Зрозуміти, що кожному з нас потрібна підтримка колег, поради більш досвідчених, нові погляди на проблеми молодших, потрібні і слушні критичні зауваження й обговорення тої чи іншої теми в колективах. Нам потрібна солідарність, професійна згуртованість, бо, як відомо, «один у полі — не воїн». А «воювати» журналістам доводиться на своїх невеличких фронтах щодня — воювати з несправедливістю, байдужістю, некомпетентністю та і багатьма іншими «не», які так часто є характеристикою як різних посадових осіб, так і тих чи інших особистостей зокрема.
Часто говорять про те, що творчі колективи — складні. Звісно, — непрості. Бо кожна творча людина має іскру Божу, має власне бачення, власні переконання. Але все ж таки саме в цей день так хочеться просто подякувати колегам і нашого колективу і всіх інших наших місцевих видань за те, що вони такі є, за те, що завжди підтримають і зрозуміють, а при потребі, — стануть пліч-о-пліч, і тоді будь-яка проблема вирішується, і сил додається, і натхнення та ентузіазму. Тож — зі святом вас, шановні журналісти! Єднаймося!