НАЙБІЛЬША ШКОЛА МІСТА СВЯТКУЄ СВОЄ 30-РІЧЧЯ

Сьогодні виповнилося рівно 30 років відтоді, як з’явилася в Новограді-Волинському найбільша школа — четверта. Чим вона особлива, як відбувалося її становлення — про це наша наступна розмова з директором В.А.СІЛЬВЕРТЮК:
— Валентино Анатоліївно, я знаю, що саме в четвертій школі ще зовсім юною 18-річною дівчиною ви розпочинали свою трудову діяльність. Що найяскравіше пригадуєте з тих років?
— Якщо бути зовсім точною, то після закінчення школи я працювала в третій школі старшою піонервожатою на тимчасовому місці, а у березні 1981 року мені було запропоновано перейти на таку ж саму посаду, тільки в четверту школу. Я почала тут працювати і одночасно навчалася в інституті на заочному відділенні. В новій школі були високі вимоги як до підтримування порядку, так і до викладання уроків. Це завдяки тому, що на своєму місці була шкільна адміністрація: директору школи Олександру Павловичу Шуневичу вдалося згуртувати прекрасний педагогічний колектив. Виховним процесом займалася Валентина Костянтинівна Панова — вона змогла налагодити практично ідеальну дисципліну і порядок у школі. Цікаво були організовані і виховні заходи — того часу започатковано багато таких традицій, які сьогодні продовжуємо ми і наші колеги в інших школах. Це — день шкільного самоврядування, учнівського самоврядування, зустрічі з випускниками.
Так само хотілося б відзначити ставлення та підготовку до уроків вчителів.
Тим людям, які приходять просто працювати, у четвертій школі важко, бо у нас треба бути творчим, віддаватись роботі. Ті, хто не витримує такого навантаження, йдуть, не затримуються, а ентузіасти — залишаються, працюють.
До речі, ще з перших днів і всі ці 30 років у нас працюють такі вчителі, як Олена Дмитрівна Романюк, Людмила Францівна Бонковська, Тамара Василівна Диба, Віктор Петрович Борисюк, Галина Борисівна Цвєткова, Надія Дмитрівна Палій, Валентина Григорівна Вазінська.
— Чим сьогодні четверта школа відрізняється від інших шкіл міста?
— 12 січня 2006 року рішенням сесії міської ради IV скликання була реорганізована загальноосвітня школа 1-3 ступеня №4 у спеціалізовану школу з поглибленим вивченням окремих предметів і курсів і школу «сприяння здоров’ю».
— Що це означає?
— На сьогодні ми бачимо, що у нас є різні дітки — комусь дається легко математика, комусь — гуманітарні предмети. І в 2006 році педагогічний колектив на чолі з Валентиною Володимирівною Федорчук, звернувши на це увагу, вирішив формувати класи саме за певними профілями. Для цього проводиться велика робота. Вже у січні-лютому організовуються зустрічі з батьками четвертокласників, котрим розповідається про можливості школи встановити той чи інший профіль, проводиться моніторинг знань, який визначає — до якого предмету більший нахил є в дитини. І тоді вже класи формуються за різноманітними профілями.
До речі, 2006 року наш навчальний заклад увійшов до ста кращих шкіл України. Бо педагогічний колектив, на чолі з Валентиною Володимирівною Федорчук, акцентував велику увагу на здоров’ї дітей. І тому був обраний такий напрямок як «школа сприяння здоров’ю».
Особлива увага приділяється валеології — вчимо дітей вміти самостійно дбати про своє здоров’я. Адже, на жаль, коли ми робимо моніторинг наших учнів щодо стану здоров’я, то відзначаємо, що з кожним роком воно не йде на покращання. Дуже важко нині знайти в класі дитину, в якої у карточці було б написано просто одне слово «здорова». Здебільшого діти до нас приходять уже з певними захворюваннями. Тому в школі вводяться уроки валеології, а ще дуже нам хотілося б зробити кабінет лікувальної фізкультури, де діти могли б теж займатися. У нас є свій стоматологічний кабінет, де працює хороший спеціаліст, дві медсестри, міськрайТМО виділило нам лікаря, який проводить, окрім всього, і профілактичну роботу.
У школі на великих перервах обов’язково є зарядка. Діти виходять на вулицю і роблять різні вправи. Звісно, ми не маємо на меті, щоб учні вишикувались у колону і чітко виконували поставлені завдання. Наше завдання — вивести школярів на повітря, щоб вони могли протягом 25 хвилин порухатись, навіть побігати під музику, а в цей час чергові провітрюють кабінети, техперсонал робить вологе прибирання.
— А що стосується уроків фізкультури і спорту, то також є певні відмінності від інших шкіл?
— Ви знаєте, коли говорять «Школа сприяння здоров’ю», то багато хто сприймає цей напрямок саме як фізкультурно-спортивний. Але це не зовсім так, бо «школа сприяння здоров’ю» — це прагнення навчити дітей берегти своє здоров’я, а одним із таких елементів, зрозуміло, є фізичне виховання. У нас, згідно з ­навчальним планом, проходять усі фізичні заняття, гуртки, ми даємо в оренду приміщення спортивним школам, адже це і нашим учням зручно — ходити займатися спортом саме на базі рідної школи. Щодня — з четвертої години і допізна — та по вихідних у школі працюють різноманітні спортивні секції, проводимо спортивні заходи.
— Валентино Анатоліївно, школа — велика, завдань перед собою разом із колегами ставите багато. Що допомагає успішно їх втілювати в життя?
— Насамперед — ентузіазм і бажання всього нашого колективу працювати творчо. Тут із особливою вдячністю хочу згадати заступників директора — Ольгу Антонівну Кубашевич, Любов Дмитрівну Бортник, Лідію Василівну Валінкевич та всіх, хто небайдуже ставиться до своєї роботи. Особливо ­теплими словами мені хотілося б згадати попередніх керівників школи — Сергія Володимировича Чернишова, який розпочинав будівництво нового приміщення, Олександра Павловича Шуневича, при якому вона пройшла серйозний етап свого становлення, Володимира Григоровича Федорчука — також талановитого керівника та організатора, і, звісно, Валентину Володимирівну Федорчук, яка зробила особливо великий внесок — саме при ній школа стала спеціалізованою, покращився її естетичний вигляд.
Дуже велика подяка нашим батькам, які не стоять осторонь від навчально-виховного процесу, допомагають покращувати матеріально-технічну базу нашої школи, беруть активну участь у наших заходах.
Маючи нагоду, я дякую педагогічному колективу і всім вчителям, котрі працюють та працювали в нашій школі, і ­запрошую всіх на свято — учнів, вчителів, батьків, випускників, — яке проводитимемо в нашій рідній школі, на першу годину, 21 жовтня. Школа з нагоди ювілею чекає всіх, хто її любить і пам’ятає!

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Новому приміщенню четвертої школи виповнюється 30 років. А якщо звернутись до історії, то ця школа в місті Новограді-Волинському була заснована 90 років тому. В довоєнні роки тут навчалося 147 учнів, а після ВВВ — 320. З 1959 року навчальний заклад стає восьмирічкою і має назву «Новоград-Волинська загальноосвітня трудова школа». Учні займалися в 14 гуртках і 4 спортивних секціях. У 1967 році в школі було 13 класів, у яких навчалися 462 учні, та 13 груп продовженого дня.
Назрівала необхідність будівництва нової школи. Ця ідея була зініційована директором В.А.Харченком і при допомозі тоді першого секретаря райкому партії В.В.Федорова ще в 1975 році було виготовлено проектну документацію, але будівництво на той час так і не розпочалося. Тоді цю ініціативу підхопив наступний директор школи С.В.Чернишов. Він звернувся до В.В.Федорова — вже, як до депутата Верховної Ради, — будівництво включають у п’ятирічку за кошти державного бюджету. Після закінчення будівництва було сформовано новий колектив — так почалась історія сучасної школи №4.